Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Всі публікації щодо:
Теорія літератури
Українська література 100 тем
ЕПОС ТА ЙОГО ЖАНРОВІ РІЗНОВИДИ
• Епос — різновид літературного роду, що охоплює твори, в основі яких лежить прозова оповідь про події зовнішнього світу.
√ Жанрові різновиди епосу: міф, казка, легенда, притча, оповідання, новела, повість, роман.
! Зароджується епос у фольклорі з малих Жанрових форм — казки, епопеї, билини, історико-героїчних пісен. Продовжує розвиватися на рівні середніх форм — поем, повістей, а найглибшого розвитку отримує на рівні великих — роману, епопеї.
! В основі сюжету малих форм, як правило, один епізод, середніх — більше одного (але вони не надто розгалужені), великих (складних) — багатопланова оповідь про життя героїв і характер епохи.
• Міф — оповідання про минуле, навколишній світ, яке описує події за участю богів, демонів і героїв та історії про походження світу, богів і людства.
• Казка — вид художної прози, порівняно коротка розповідь про фантастичні події та фантазійних персонажів — гномів, велетнів тощо:
І. Франко „Фарбований лис“; Олена Пчілка „Журавель та Чапля“.
• Легенда — жанр літератури і фольклору, малосюжетна фантастична оповідь історико-героїчного, апокрифічного або міфологічного змісту, спрямована на вірогідність зображуваних подій:
„Білобог і Чорнобог“, „Коляда і Мара“.
• Притча — повчальна алегорична оповідь, фабула якої підпорядковується моралізаційній частині твору.
! В українській літературі притчу як основу для розгортання сюжету або як окремий жанр використовували І. Франко, В. Шевчук („Дім на горі“), Є. Гуцало („Позичений чоловік, або ж Хома невірний і лукавий“), Б. Олійник (поема „Сім“) тощо.
• Новела — лаконічний прозовий твір з однолінійним динамічним сюжетом, у якому міститься момент ситуаційної чи психологічної несподіванки, із мінімальною кількістю персонажів:
В. Стефаник „Камінний хрест“; М. Коцюбинський „Цвіт яблуні“.
• Оповідання — невеликий прозовий твір, однолінійний, чіткий за побудовою, сюжет якого заснований на певному епізоді з життя одного чи кількох персонажів:
І. Франко „Олівець“; М. Коцюбинський „Дорогою ціною“.
• Повість — епічний прозовий твір з однолінійним сюжетом, який за обсягом, глибиною й широтою зображуваних подій займає проміжне місце між оповіданням і романом:
І. Нечуй-Левицький „Кайдашева сім’я“; М. Стельмах „Гуси-лебеді летять“.
! „Маруся“ Г. Квітки-Основ’яненка — перша українська повість, написана українською мовою (1833).
• Роман — епічний жанровий різновид, доволі місткий за обсягом та складний за будовою прозовий твір, події у якому охоплюються якнайширше, глибоко розкривається історія формування характерів героїв:
О. Гончар „Собор“; У. Самчук „Волинь“; І. Багряний „Тигролови“.
