Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Всі публікації щодо:
Теорія літератури
Українська література 100 тем
МОВА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ. ЗОБРАЖАЛЬНО-ВИРАЖАЛЬНІ ЗАСОБИ (ТРОПИ)
• Мова художньої літератури — мовна система, яка співвідноситься з літературною формою, до якої долучаються усі нелітературні форми задля якнайповнішого відображення дійсності і змалювання образів.
У мові художньої літератури функціонують усі відомі мовні засоби.
√ Мова художнього твору базується на використанні тропів, фігур (синтаксичних конструкцій), символів, лексики за історичним, територіальним принципом тощо.
• Троп — слово, вживане у переносному значенні для характеристики певного явища.
√ Види тропів: епітет, порівняння, метафора, метонімія, синекдоха, алегорія, гіпербола, літота, оксиморон.
• Епітет — художнє означення певних особливостей зображуваного предмета:
темний ліс, сірий вовк (постійні епітети); залізний характер, веселий понеділок.
• Порівняння — уподібнення одного предмета чи явища іншому, у якому названо обидва порівнювані елементи:
„Меж скалами, неначе злодій, / Понад Дністром іде вночі. / Козак. І дивиться, йдучи...” (Т. Шевченко).
• Метафора — уподібнення одних предметів і явищ іншим за певними схожими ознаками:
„пролісків перших блакитні отари” (проста іменникова метафора) (М. Рильський).
! Різновиди метафори — уособлення, персоніфікація і символ.
• Уособлення — надання неживому предмету властивостей живої істоти:
„серце нудьгує, і плаче воно” (проста дієслівна метафора, уособлення, метонімія) (М. Рильський).
• Персоніфікація — вид метафори, надання предметам, явищам природи і тваринам властивостей людини:
„засмутилось кошеня: треба в школу йти щодня” (П. Воронько).
• Символ — усталене, постійне уподібнення:
чайка — удова, червона калина — дівчина.
• Метонімія — різновид тропа, у якому назва одного предмета замінюється назвою іншого на основі суміжності ознак:
назва повісті „Борислав сміється” І. Франка метонімічна, використовується замість назви людей, що в ньому мешкають.
• Синекдоха — різновид метонімії, який базується на зміні назв предметів за кількісною ознакою:
вживання однини замість множини: „І на оновленій землі / Врага не буде, супостата. / А буде син і буде мати...” (Т. Шевченко).
• Алегорія — образне інакомовлення, яскраве втілення в конкретному образі абстрактного поняття чи думки:
образ Прометея в поемі „Кавказ” Т. Шевченка — образ нескореного кавказького народу.
• Гіпербола — вид тропу, в основі якого лежить надмірне перебільшення властивостей зображуваних людей, предметів і явищ:
„Сома мені доводилося бачити такого завбільшки, як комбайн, тільки трохи довшого” (Остап Вишня).
• Літота — різновид метонімії, в основі якого лежить применшення тих чи інших властивостей зображуваних людей, предметів і явищ:
„О принесіть як не надію, / То крихту рідної землі...” (О. Олесь).
• Оксиморон — троп, в який поєднує протилежні за значенням поняття; виникає якісно нове визначення предмета:
„Од молдованина до фіна / На всіх язиках все мовчить...” (Т. Шевченко).
