Українська література 100 тем

ПОЕТИЧНИЙ СИНТАКСИС

Фігури — це особливі синтаксичні побудови, у яких спостерігається відхилення від звичайного синтаксичного типу й подається оригінальна форма для образного вираження думок і почуттів людини.

√ Фігури поділяються на три типи на основі характеру відхилення від узвичаєних норм побудови фрази:

• фігури з відхиленням від певних логіко-граматичних норм оформлення фрази:

інверсія, анаколуф, еліпсис, асиндетон (або безсполучниковість);

• фігури з відхиленням від певних логічно-смислових норм оформлення фрази:

— повтор: звуковий (асонанс, алітерація, рима), словесний (прямий, полісиндетон, плеоназм; тавтологія), фразовий (синтаксичний паралелізм); анафора, епіфора;

— зіставлення: ампліфікація, градація, парономазія;

— протиставлення слів: антитеза та оксюморон (за допомогою цілої конструкції);

• фігури з відхиленням від певних комунікативно-логічних норм оформлення фрази:

(риторичні фігури) звертання, запитання, заперечення, оклик.

! • Антитеза:

„Навіть трудно розказати, / Що за лихо стало в краю, — / Люди мучились, як в пеклі, / Пан втішався, мов у раю...” (Леся Українка).

• Лексична анафора:

Без вітру не родить жито, / Без вітру вода не шумить, / Без мрії не можна жити, / Не можна без мрії любить...” (М. Сом).