Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Всі публікації щодо:
Фольклор
Українська література 100 тем
НАРОДНІ ДУМИ І БАЛАДИ - УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
• Дума — жанр виключно українського речитативного народного героїчного ліро-епосу, виконуваного мандрівними співцями (кобзарями, лірниками, бандуристами) в Центральній і Лівобережній Україні.
! У наукову термінологію назва „дума” була запроваджена М. Максимовичем.
√ Характерні риси дум:
• характер імпровізації споріднює думи і голосіння;
• словесний елемент домінує;
• стиль урочистий, піднесений;
• у структурі виражено 3 частини: заспів (заплачка), основна розповідь, закінчення;
• вірш дум нерівноскладовий, без поділу на строфи-куплети;
• переважають дієслівні рими: розстилає — випливає;
• використовуються традиційні епітети: тихі води, мир хрещений;
• тавтологічні, коренеслівні вислови: турки-яничари, жити-проживати;
• фігури поетичного синтаксису: риторичні запитання, повтори, звертання, анафора, інверсія;
• ретардація — уповільнення розповіді шляхом повторення окремих фраз.
√ Тематика дум:
• турецька неволя: „Маруся Богуславка”;
• лицарська смерть козака: „Вдова Сірка Івана”;
• визволення з неволі: „Самійло Кішка”;
• козацьке лицарство: „Козак Голота”;
• визвольна війна Б. Хмельницького: „Хмельницький і Барабаш”.
! Відповідь Самійла Кішки на пропозицію покоритися і зректися власної віри:
„Ой, Ляше Бутурлаче, / Сотнику переяславський, / Недовірку християнський! / Бодай же ти того не діждав, / Щоб я віру християнську під нозі топтав! / Хоч буду до смерті біду да неволю приймати, / А буду в землі козацькій голову християнську / покладати! / Ваша віра погана, / Земля проклята!” (Дума про Самійла Кішку).
• Балада — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, соціально-побутового або історико-героїчного спрямування, сюжет якої позначений драматизмом.
√ Жанрові ознаки балади:
• зачин — повідомлення про незвичайні пригоди;
• драматичні колізії і трагічні випадки справляють сильне емоційне враження на читача;
• романтична піднесеність, елементи фантастики, метаморфози-перетворення;
• персоніфікація рослин і явищ природи;
• повчання у вигляді кари або запізнілого каяття;
• відсутність детальних описів, повторів;
• сюжет балади має ефектну (але сумну) подію: вбивство, отруєння, помста тощо;
• поетика балад: характерні діалоги, психологічні паралелізми;
• метафоричність, гіперболізація, постійні народні порівняння, епітети, символіка, повтори, зменшено- пестлива, емоційно-забарвлена лексика;
• наявні елементи чаклунства: перетворення невістки на тополю, калину тощо.
√ Балади поділяють на: родинно-побутові, про історичних осіб і про турецьку неволю.
! Походження українських народних балад давнє. Вони виникли шляхом трансформації та синтезу елементів інших фольклорних жанрів — календарно-обрядових та родинно-обрядових пісень, казок, легенд, замовлянь.
На сьогодні відомо близько трьохсот сюжетних типів українських балад.
