НАРОДНІ ДУМИ І БАЛАДИ - УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Українська література 100 тем

НАРОДНІ ДУМИ І БАЛАДИ - УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Дума — жанр виключно українського речитативного народного героїчного ліро-епосу, виконуваного мандрівними співцями (кобзарями, лірниками, бандуристами) в Центральній і Лівобережній Україні.

! У наукову термінологію назва „дума” була запроваджена М. Максимовичем.

√ Характерні риси дум:

• характер імпровізації споріднює думи і голосіння;

• словесний елемент домінує;

• стиль урочистий, піднесений;

• у структурі виражено 3 частини: заспів (заплачка), основна розповідь, закінчення;

• вірш дум нерівноскладовий, без поділу на строфи-куплети;

• переважають дієслівні рими: розстилає — випливає;

• використовуються традиційні епітети: тихі води, мир хрещений;

• тавтологічні, коренеслівні вислови: турки-яничари, жити-проживати;

• фігури поетичного синтаксису: риторичні запитання, повтори, звертання, анафора, інверсія;

• ретардація — уповільнення розповіді шляхом повторення окремих фраз.

√ Тематика дум:

• турецька неволя: „Маруся Богуславка”;

• лицарська смерть козака: „Вдова Сірка Івана”;

• визволення з неволі: „Самійло Кішка”;

• козацьке лицарство: „Козак Голота”;

• визвольна війна Б. Хмельницького: „Хмельницький і Барабаш”.

! Відповідь Самійла Кішки на пропозицію покоритися і зректися власної віри:

„Ой, Ляше Бутурлаче, / Сотнику переяславський, / Недовірку християнський! / Бодай же ти того не діждав, / Щоб я віру християнську під нозі топтав! / Хоч буду до смерті біду да неволю приймати, / А буду в землі козацькій голову християнську / покладати! / Ваша віра погана, / Земля проклята!” (Дума про Самійла Кішку).

Балада — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, соціально-побутового або історико-героїчного спрямування, сюжет якої позначений драматизмом.

√ Жанрові ознаки балади:

• зачин — повідомлення про незвичайні пригоди;

• драматичні колізії і трагічні випадки справляють сильне емоційне враження на читача;

• романтична піднесеність, елементи фантастики, метаморфози-перетворення;

• персоніфікація рослин і явищ природи;

• повчання у вигляді кари або запізнілого каяття;

• відсутність детальних описів, повторів;

• сюжет балади має ефектну (але сумну) подію: вбивство, отруєння, помста тощо;

• поетика балад: характерні діалоги, психологічні паралелізми;

• метафоричність, гіперболізація, постійні народні порівняння, епітети, символіка, повтори, зменшено- пестлива, емоційно-забарвлена лексика;

• наявні елементи чаклунства: перетворення невістки на тополю, калину тощо.

√ Балади поділяють на: родинно-побутові, про історичних осіб і про турецьку неволю.

! Походження українських народних балад давнє. Вони виникли шляхом трансформації та синтезу елементів інших фольклорних жанрів — календарно-обрядових та родинно-обрядових пісень, казок, легенд, замовлянь.

На сьогодні відомо близько трьохсот сюжетних типів українських балад.





Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.