Українська література 100 тем

НАРОДНІ ДУМИ І БАЛАДИ - УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Дума — жанр виключно українського речитативного народного героїчного ліро-епосу, виконуваного мандрівними співцями (кобзарями, лірниками, бандуристами) в Центральній і Лівобережній Україні.

! У наукову термінологію назва „дума” була запроваджена М. Максимовичем.

√ Характерні риси дум:

• характер імпровізації споріднює думи і голосіння;

• словесний елемент домінує;

• стиль урочистий, піднесений;

• у структурі виражено 3 частини: заспів (заплачка), основна розповідь, закінчення;

• вірш дум нерівноскладовий, без поділу на строфи-куплети;

• переважають дієслівні рими: розстилає — випливає;

• використовуються традиційні епітети: тихі води, мир хрещений;

• тавтологічні, коренеслівні вислови: турки-яничари, жити-проживати;

• фігури поетичного синтаксису: риторичні запитання, повтори, звертання, анафора, інверсія;

• ретардація — уповільнення розповіді шляхом повторення окремих фраз.

√ Тематика дум:

• турецька неволя: „Маруся Богуславка”;

• лицарська смерть козака: „Вдова Сірка Івана”;

• визволення з неволі: „Самійло Кішка”;

• козацьке лицарство: „Козак Голота”;

• визвольна війна Б. Хмельницького: „Хмельницький і Барабаш”.

! Відповідь Самійла Кішки на пропозицію покоритися і зректися власної віри:

„Ой, Ляше Бутурлаче, / Сотнику переяславський, / Недовірку християнський! / Бодай же ти того не діждав, / Щоб я віру християнську під нозі топтав! / Хоч буду до смерті біду да неволю приймати, / А буду в землі козацькій голову християнську / покладати! / Ваша віра погана, / Земля проклята!” (Дума про Самійла Кішку).

Балада — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, соціально-побутового або історико-героїчного спрямування, сюжет якої позначений драматизмом.

√ Жанрові ознаки балади:

• зачин — повідомлення про незвичайні пригоди;

• драматичні колізії і трагічні випадки справляють сильне емоційне враження на читача;

• романтична піднесеність, елементи фантастики, метаморфози-перетворення;

• персоніфікація рослин і явищ природи;

• повчання у вигляді кари або запізнілого каяття;

• відсутність детальних описів, повторів;

• сюжет балади має ефектну (але сумну) подію: вбивство, отруєння, помста тощо;

• поетика балад: характерні діалоги, психологічні паралелізми;

• метафоричність, гіперболізація, постійні народні порівняння, епітети, символіка, повтори, зменшено- пестлива, емоційно-забарвлена лексика;

• наявні елементи чаклунства: перетворення невістки на тополю, калину тощо.

√ Балади поділяють на: родинно-побутові, про історичних осіб і про турецьку неволю.

! Походження українських народних балад давнє. Вони виникли шляхом трансформації та синтезу елементів інших фольклорних жанрів — календарно-обрядових та родинно-обрядових пісень, казок, легенд, замовлянь.

На сьогодні відомо близько трьохсот сюжетних типів українських балад.