ДУМА ПРО МАРУСЮ БОГУСЛАВКУ - УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Українська література 100 тем

ДУМА ПРО МАРУСЮ БОГУСЛАВКУ - УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

! Боротьба українців із турецькими завойовниками XIV—XVII ст. була не завжди переможною: невільничі ринки, перетворення дітей на яничар, вбивства літніх людей, темниці для непокірних — усе це випало на долю українського народу. Зрозуміло, що інстинкт самозбереження часто штовхав бранців на кроки, які змушували приймати нову систему в новій державі, змінювати релігію та вливатися у чужу етнічну масу. Сприяли цьому асимілятивному процесу і нелюдські умови, і просте бажання жити. Проте ніякі страждання не могли вбити у бранців любові до рідної землі.

Маруся Богуславка — головна героїня. У центрі твору стоїть вчинок дівчини — звільнення козаків-бранців. Образ Марусі — художній вимисел, який спирається на реальні факти.

• Дівчина-бранка — благородна, готова до самопожертви.

• Хоча вона і „потурчилася”, її ніхто не засуджує в думі.

! Дівчина не втратила духовного зв'язку із рідною землею. Хоча вона і змушена була прийняти мусульманство (інакше вона б не стала дружиною пана) і вже назавжди прив'язана до своєї „клітки”, проте етнічне коріння подає голос і підштовхує її до рішучих дій. Дівчину не можна звинувачувати у зміні релігійних уподобань: тисячі дівчат, вивезених за межі своєї землі, мусили або потурчитися, або померти.

• Маруся визволяє козаків, але додому повертатися відмовляється:

„Бо я вже потурчилась, побусурманилась

Для розкоші турецької,

Для лакомства нещасного!”

• Пам'ять про рідний дім і батьків — трагедія Марусі.

• Образ героїні розкривається поступово, в міру розгортання сюжету.

Ідея думи — засудження поневолення, страждань, яких зазнали українці під час нападу турків, віра у щасливе вільне життя.

√ Композиція думи:

• вступ (розповідь про козаків у полоні турецького пана):

„Там стояла темниця кам'яная. / Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, / Бідних невольників. / То вони тридцять літ у неволі пробувають, / Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають...”;

• основна частина (обіцянка Марусі звільнити запорожців):

„...як буде наш пан турецький до мечеті від'їжджати, / То буде мені, дівці-бранці, / Марусі, попівні Богуславці, / На руки ключі віддавати; / То буду я до темниці приходжати, / Темницю відмикати, / Вас всіх, бідних невольників, на волю випускати...”;

• закінчення (Маруся дотрималася обіцянки).

√ Художні засоби думи:

• епітети: „білий камень”, „бідні невольники”, „святий день”, „тяжка неволя”, „лакомство нещасне”, „тихі води”; „темниця кам'яная”, „святий празник”, „біле лице”, „сира земля”, „край веселий”, „мир хрещений”, „віра бусурманська”;

• метафора: „сльозами проливали”;

• повтори: „...стояла темниця кам'яная”; „...козаки, ви, бідні невольники”; „Словами промовляли, Сльозами проливали”; „...дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка”;

• риторичні оклики: „Козаки, ви, бідні невільники!”, „Гей. Козаки, ви, бідні невільники!”, „Як ти нам святий Великдень і сказала!”, „Тільки города Богуслава не минайте!”, „...Между мир хрещений!”, „Пошли, Боже, на многая літа І до конця віка!”;

• риторичне запитання: „Чи ви знаєте, Що в нашій землі Та й день затепера?”.





Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.