Всі публікації щодо:
Котляревський Іван
Українська література 100 тем
ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. ПОЕМА ЕНЕЇДА - ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII - 70-90-ті рр. XIX ст.
45. Іван Котляревський. Поема „Енеїда”.
46. Іван Котляревський. П’єса „Наталка Полтавка”.
47. Григорій Квітка-Основ’яненко. Повість „Маруся”.
48. Тарас Шевченко — основоположник сучасної української літератури.
49. Тарас Шевченко. Вірш „До Основ’яненка”.
50. Тарас Шевченко. Образи у поемі „Катерина”.
51. Тарас Шевченко. Поема „Гайдамаки”.
52. Тарас Шевченко. Поема „Кавказ”.
53. Тарас Шевченко. Поема „Сон” („У всякого своя доля”).
54. Тарас Шевченко. Послання „І мертвим, і живим, і ненарожденним...”.
55. Тарас Шевченко. „Заповіт” — патріотичний гімн.
56. Пантелеймон Куліш. „Чорна рада”.
57. Марко Вовчок. „Максим Тримач”.
58. Юрій Федькович — український письменник-романтик.
59. Іван Нечуй-Левицький. „Кайдашева сім’я”.
60. Панас Мирний. Особливості творчості.
61. Особливості роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”.
62. Іван Карпенко-Карий: особливості драматургії.
63. Іван Франко. „Гімн”.
64. Іван Франко. Поема „Мойсей” — звернення до „замученого, розбитого” народу.
45. ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. ПОЕМА „ЕНЕЇДА”
Іван Петрович Котляревський (9 вересня 1769 р. — 10 листопада 1838 р., Полтава) — засновник сучасної української літератури, громадський діяч. Його творчість збіглась з . часом розвитку кризи феодального суспільства і переходу до капіталістичної формації.
√ Поема „Енеїда” (1798):
• новий етап розвитку української літератури;
• перший в українській літературі твір, написаний народною мовою;
• 3 частини надруковано в 1798 р., 1809 р. — 4 частина, 1822 р. — 5 частина; завершення поеми — 1825-1826 рр.
• 1842 р. — видано (після смерті письменника).
√ Жанр — травестійна бурлескна поема:
Котляревський травестував сюжет поеми римського поета Вергілія, наповнивши його національним колоритом.
√ Відмінність тематики Вергілія та І. Котляревського:
• Вергілій: зображення загарбницьких воєн предків, їх оспівування;
• І. Котляревський: зображення дійсності XVIII ст., викриття пияцтва, пихатості, жорстокості, хабарництва, зажерливості панівних класів.
√ Проблематика:
• соціальна нерівність;
• захист рідної землі від ворогів;
• громадянський обов’язок;
• честь сім’ї;
• виховання дітей;
• дружба й кохання та ін.
√ Мова твору — розмовна, грайлива; поема написана жартівливим віршем.
√ Система віршування — силабо-тонічна, віршовий розмір — ямб, строфа — десятирядкова (децина).
√ Поема І. Котляревського складається з 6 частин, тоді як Вергілієва — з 12. У твір вплітаються епізоди з життя селян і міщан, козаків, страшини і священиків, а також великі за масштабом описи побуту українського суспільства, роблячи твір оригінальним.
√ Опис раю і пекла — картина взаємин у суспільстві:
• рай: ті, що „проценту не лупили”; ті, що „жили голодні під тинами”; яких „впроваджували в потилицю і по плечах”;
• пекло: пани, чиновники, пройдисвіти тощо.
√ Еней — центральний персонаж, навколо мандрів якого будується сюжет поеми:
• енергійність, легковажність, пристрасть:
„парубок моторний”, „на всеє зле проворний”, „суціга, паливода і горлоріз”; „Заїде до Дідони в гості / І буде там бенкетовать...”;
• благородне походження:
„мамою Венеру звав”;
• на нього чекає видатна доля:
„Еней збудує сильне царство / І заведе своє там панство: / Не малий буде він панок...”;
• уміння вести за собою, відповідальність за долю свого війська:
„Еней один не роздягався, / Еней один за всіх не спав; / Він думав, мислив, умудрявся / (Бо сам за всіх і одвічав)”;
• цінує вояків:
„Ентеллові ж дав на кабаку / Трохи не цілую гривняку / За те, що так він показавсь...”;
• муки сумнівів притаманні й такому вояці, як Еней:
„Запутався, мов рибка в сітці; / Терявся в думах молодець. // ...І мучивсь страшно, без числа”;
• у Енея окрім недоліків характеру є ще й багато чеснот:
„к добру з натури склепний”, „правдивий чолов’яга”, „лежачих не займає, утікачів нізащо має”.