Всі публікації щодо:
Котляревський Іван

Українська література 100 тем

ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. П’ЄСА НАТАЛКА ПОЛТАВКА - ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII - 70-90-ті рр. XIX ст.

√ Драматургійна творчість І. Котляревського відрізняється низкою рис:

• порівняно мала кількість дійових осіб;

• конфлікт дібраний вдало;

• ідея чітка;

• сюжет розвивається напружено і природно;

• композиція струнка;

• образи добре вгадуються;

• пісні органічно вмонтовані в текст;

• мова виразна, народна, індивідуалізована, насичена гумором.

! Перша театральна постановка п’єси „Наталка Полтавка” — 1819 р. Музичне оформлення — Микола Лисенко, а також Анатолій Барсицький, Алоїз Єдлічка, Опанас Маркович, Микола Васильєв, Володимир Йориш.

√ Тематика п’єси „Наталка Полтавка” — побутові суперечності українського села, соціальна нерівність між верствами, звичаї українського народу.

√ Конфлікт п’єси спричиняє станова та майнова нерівність у суспільстві.

√ Провідний мотив: розлука дівчини з коханим-бідняком та можливий шлюб з багатим нелюбом.

! На написання твору вплинула вертепна і шкільна драми, інтермедії XVIII ст., джерелом послужило життя українського суспільства, пісенна творчість народу: „Брала дівка льон...”, „Лимерівна”, „Розлилися води на чотири броди”, „Ой оддала мене мати за нелюба заміж”, „Чорна хмаронька наступає” тощо.

√ Основні дійові особи: Наталка, Петро, возний, виборний Макогоненко, бурлака Микола, Горпина Терпилиха.

√ Сюжет:

• зав’язка: возний пропонує Наталці вийти заміж; Наталка кохає наймита Петра, який вирушив на заробітки, аби домогтися шлюбу з Наталкою;

• розвиток дії: виборний Макогоненко допомагає возному, а Петрові — бурлака Микола. Наталці доводиться погодитися на шлюб з возним, щоб догодити матері. Микола влаштовує закоханим Петрові і Наталці побачення;

• кульмінація: Наталка категорично відмовляє возному; Петро радить їй підкоритися матері і пропонує коханій зароблені гроші;

• розв’язка: акт самопожертви Петра розчулює возного, і він її зрікається на користь коханого.

√ Образ Наталки:

• самохарактеристика: „Не багата я і проста, но чесного роду, не стиджуся прясти, шити і носити воду...”;

• думка односельців про Наталку: (виборний про дівчину) „золото — не дівка!”, „красива, розумна, моторна, і до всякого діла дотепна”, „у неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця”;

• прагнення жити за велінням серця: „Лучче посивію дівкою, як піду за таких женихів. Нехай вони будуть розумні, багаті, письменниці од нашого возного, та коли серце не лежить до їх і коли вони мені осоружні!”; „Серце не вважає, кого раз полюбить, з тим і помирає”.

! Наталка Полтавка — перший у новій українській літературі позитивний, реалістично змальований образ жінки-селянки, класичний образ в українській літературі гарної і щиросердної української дівчини.