Всі публікації щодо:
Квітка-Основ’яненко Григорій
Українська література 100 тем
ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. ПОВІСТЬ МАРУСЯ - ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII - 70-90-ті рр. XIX ст.
Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (29 листопада 1778 р. — 20 серпня 1843 р.) народився у слободі Основа під Харковом (у дворянській родині). Усе життя тісно пов’язане з Харковом. Т. Г. Шевченко називав його по праву „засновником нової української прози”.
! Формування світогляду письменника відбувається під впливом творів І. Крилова, В. Капніста, Д. Фонвізіна, М. Карамзіна і Г. Сковороди та І. Котляревського.
! Народність творів Квітки відрізняється від романтиків, оскільки письменник не обожнює, а критикує неосвіченість народу, прагне викорінити його вади.
! У перші роки своєї творчості Т. Г. Шевченко високо оцінює його доробок, присвячує вірш-послання „До Основ’яненка”, називаючи батьком. Проте згодом він напише так: „Покійний Основ’яненко дуже добре приглядався на народ, та не прислухався до язика, бо, може, не чув його і в колисці від матері”.
√ У творчій спадщині письменника близько 80 творів різних жанрів (російською й українською мовами): фейлетони, оповідання, комедії, історично-художні нариси, літературно-публіцистичні статті.
√ Найвідоміші твори: „Маруся”, „Конотопська відьма”, „Салдацький патрет”, „Сватання на Гончарівці”, „Сердешна Оксана”, „Козир-дівка”.
• Повість „Маруся” (1834) належить до сентиментально-реалістичних творів Квітки. З’явилася вона як результат полеміки, в якій критики стверджували, що українська мова не здатна створити „і звичайне, і ніжненьке, і розумне, і корисне”.
√ Задум повісті — змалювання простих людей, їх моральної і фізичної краси, у гармонії з природою і працею.
√ За сюжетом дівчина-селянка із заможної родини кохає наймита (сироту, який призначений у рекрути). Для відкупу від солдатчини хлопець іде на заробітки. За його відсутності дівчинапомирає від застуди. Горе жене його у монастир, де він помирає від туги.
√ Образи повісті: Маруся (головна героїня), Василь (наймит), Наум Дрот (батько Марусі), Настя (дружина Наума).
√ Характеристика образів:
• Маруся: вродлива, чесна, слухняна, роботяща, шаноблива, релігійна; у її духовному світі почуття — найважливіше; мова ласкава, поетична, співвідноситься з українською піснею;
• Василь: розумний, гарний, працьовитий і релігійний; в образі парубка втілено глибокі переживання через втрачене щастя;
• Наум: ідеальний селянин, працьовитий, закон для своєї сім’ї;
• Настя: працьовита, релігійна, любляча матір, добра і покірна.
! • Кохання змушує Марусю побороти слухняність і покірність:
„Таточку, голубчику, соколику, лебедику! Матінко моя ріднесенька! Утінко моя, перепілочко, голубочко! Не погубляйте свого дитяти; дайте мені, бідненькій, ще на світі пожити! Не розлучайте мене з моїм Василечком”.
• О. Гончар про Василя:
„В образі Василя письменник намагався втілити найхарактерніші риси кращого парубка, такого хлопця, який був би гідним Марусі”.