ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ПОЕМА ГАЙДАМАКИ - ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII - 70-90-ті рр. XIX ст.

Українська література 100 тем

ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ПОЕМА ГАЙДАМАКИ - ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII - 70-90-ті рр. XIX ст.

√ „Гайдамаки” (1841) — історико-героїчна поема, яка з'явилася у перехідний період у творчості Т. Шевченка — від малих ліричних творів до великого ліро-епічного полотна. Написана „шевченківським віршем”. У поемі риси романтизму переплітаються з реалізмом.

Історична основа — повстання („коліївщина” від „колій” — повстанець) у травні 1768 р., (місце подій поеми: Холодний Яр, Чигирин, Лисянка, Вільшане, Сміла, Умань) викликане потерпанням українців від польських поміщиків, соціальними і релігійними утисками (одні з мотивів поеми). Російська армія прийшла на допомогу польській і придушила повстання.

Подвійний погляд Т. Шевченка на визвольний рух:

• підтримка як священної дії;

• осуд за не контрольованість і сліпі вчинки:

ватажки „люльки закурили”, але від них запалали „і хатина, і будинок”.

Мотиви: релігійне протистояння, історичне безпам'ятство українців, патріотизм, соціальна справедливість, національне відродження, кохання, людина-герой.

Композиція:

• лірично-філософський вступ-присвята:

роздуми автора над скороминущістю („все йде, все минає...”), вічні лише прагнення народу до волі; визначення автором власних ідейно-естетичних позицій як співця цілого народу та його представника;

• історичний вступ („Інтродукція”):

експозиція сюжету поеми; оцінка національному, релігійному та класовому стану Польської держави того часу;

• десять розділів;

• епілог;

• „Передмова” (с насправді післямовою);

• звернення „Панове субскрибенти!”.

Сюжет „Гайдамаків” розходиться на дві сюжетні лінії: основну (опис підготовки та ходу повстання) і побічну (кохання Яреми і Оксани). Кульмінацією першої лінії є розділ „Гонта в Умані”, а другої — „Червоний бенкет”.

Образна система поеми:

• люди: реальні особи (М. Залізняк, І. Гонта); вигадані персонажі (Ярема Галайда, романтичний герой, який кохає Оксану; Оксана, її батько, титар, діти Гонти, яких він убиває за те, що вони католики; Волох, кобзар; Лейба, Хайка; гайдамаки — узагальнений образ повстанців; конфедерати — представники польської шляхти; народ — маса, неоднорідна соціально та національно;

• природа: ліс, річка, місяць;

• предмети і явища: площа, (кривавий) бенкет, червона китайка, замок, церква, міста, свячені ножі, різанина.

! Головний герой поеми — народ, що повстав.

! Критики вважають, що в образі Яреми, який єдиний вижив, Шевченко бачить себе, у монолозі героя вік говорить про нетлінність національної історії, про необхідність пам'ятати.

Психологізмом наповнені чи не всі важливі епізоди поеми, драматизм загострюється в епізоді вбивства Гонтою дітей і в ритуалі поховання їх як козаків, з червоною китайкою на очах.

Художні засоби виразності — епітети, метафори, порівняння та ін.; особливу роль у поемі відіграють вставні елементи — виконувані кобзарем народні пісні, авторські відступи, екскурси в минуле.





Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.