ОСОБЛИВОСТІ РОМАНУ ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ - ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII - 70-90-ті рр. XIX ст.

Українська література 100 тем

ОСОБЛИВОСТІ РОМАНУ ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ - ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII - 70-90-ті рр. XIX ст.

√ Роман „Хіба ревуть воли, як ясла повні” Панаса Мирного та Івана Білика (який допомагав йому працювати над редакціями твору) мав ще одну авторську назву — „Пропаща сила”.

√ У зв'язку з підписанням Емського указу 1876 р. роман відразу не був опублікований, уперше з'явився в Женеві у 1880 р.

Особливості роману:

• багатоплановість: життя українського селянства упродовж кількох поколінь;

• кілька сюжетних ліній, які перетинаються: життя Чіпки та його родини; життя Максима Гудзя та його роду; Грицько і його дружина; пани Польські; історія села Пісок;

• провідна тема в творчості майстра: лихо давнє (кріпацтво) і сьогочасне (напівкапіталістична і напівкріпацька дійсність);

• завдання роману: розкрити соціально-психологічні мотиви протесту селянства, показати причини, які спонукають розумну, енергійну, здібну людину ставати на шлях злочину;

• новаторство: бажання автора залучити читача до розв'язання злободенних соціальних проблем з демократичних позицій;

• складність композиції: за О. Білецьким, цей роман — „будинок з багатьма прибудовами і надбудовами”;

• роль пейзажу: опис героя; вперше в українській прозі пейзаж виконує не тільки описову, а й психологічну функцію.

Герої роману:

• поставлені в однакові життєві умови, проте одні не полишають боротьби, а інші чинять зло;

• створюють колективний образ селянства, яке поволі звільняється від рабства;

• розкривають трагедію особистості.

Чоловічі та жіночі образи роману:

• Чіпка: образ селянина-бунтаря, який проходить шлях від шукача правди до кривавого злочинця, ставши „пропащою силою”;

• Максим: ще один яскравий тип „пропащої сили”; єдина пристрасть його, в кінці кінців, — збагачення;

• Грицько: Антипод Чіпки, його бажання — „хата тепла, жінка-любка та мала дитина”;

• баба Оришка: символ душевного тепла для Чіпки, образ жінки, що зазнала втрати і болю;

• Мотря: образ матері-страдниці;

• Галя: втілення народних прагнень до чесного трудового життя;

• Христя: втілення хорошого ставлення до Чіпки;

• Явдоха: образ „дитини соціального дна”, що зневажає чесну працю і прагне наживи.

Образи експлуататорів репрезентовано напівсатирично: поміщики (генеральша, Василь Семенович), земські діячі (Шавкун, Кряжов), чиновники, поліцаї.

! Цитатна характеристика Чіпки Вареника.

• „Не багатого роду! — казала проста свита”.

• „Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Одно тільки в нього неабияке — дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духовна міць, разом з якоюсь хижою тугою...”.






Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.