Всі публікації щодо:
Коцюбинський Михайло

Українська література 100 тем

МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ. ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ - ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. - 30-х рр. XX ст.

ПовістьТіні забутих предків” (1911) була написана під впливом захоплення письменником природою і віруваннями гуцулів.

! Уявлення і вірування гуцулів базуються на синкретичному поєднанні християнських релігійних уявлень з язичницькими. Під впливом християнства поступово стиралася різниця між домовиком, водяником, лісовиком, скарбником, чортом, але літературні пам’ятки зберегли усе це дуже добре.

√ У сюжеті повісті „Тіні забутих предків” варто шукати спільність із сюжетом трагедії Шекспіра „Ромео і Джульєтта”, в якій мова іде про закоханих дітей двох ворогуючих родин. Повість охоплює невеликий відрізок часу: від народження до смерті Івана Палійчука. Сюжет розвивається в психологічному ключі шляхом показу більш внутрішніх подій життя Івана Палійчука.

Часові площини повісті:

• життя, сучасне оповідачеві;

• середньовіччя з ідеалом кохання, поставленим над життям;

• народні вірування.

Композиція: повість складається з низки епізодів, які через долю головних героїв передають дух гуцульського життя.

Особливості повісті:

• глибоке проникнення у психологію, світогляд гуцулів;

• завдяки етнографічному матеріалові повість набула загальнолюдського, філософського звучання;

• простота й оповідність на початку створюють відчуття казки;

• наявність фантастичних елементів:

Іванова мати була впевнена, що під час пологів її дитину підмінили на бісеня;

• природні явища — джерело народження фантастичних образів:

малому Іванкові привидівся щезник в оточенні цапів, як пропав страх, привид зник;

• накладання християнських свят на дохристиянський народний календар:

для Івана божественне є і в природі, і в християнському Богові;

• роль фантастичних образів — створення романтичної історії з етнографічним колоритом, передача особливості психології персонажів;

• зображення ніби двох світів — зовнішнього та внутрішнього.

Образи повісті.

Марічка та Іван: діти природи, вони її розуміють, як розуміють одне одного. По смерті Марічки Іван, навіть одружившись з Палатною, не знаходить ані кохання, ані розуміння, ані спокою. Природа — тло для кохання юних Марічки та Івана.

! М. Коцюбинський має на меті переконати читача в тому, що природа, її поезія і краса породжують любов. У повісті „Тіні забутих предків” любов до всього живого, співчуття кожному створінню знаходить якнайповніший вияв: до дерева в лісі, до гірського каменю, і, звичайно, людини, яку треба розуміти.

Палагна, Іванова дружина, „була з багацького роду, фудульна, здорова дівка з грубим голосом і воластою шиєю”. Палагна сприймала світ духів з практичного погляду, визнавала існування сил природи саме з побутової точки зору, а не з поетичної, як Іван та Марічка. Це пояснює її закоханість у мольфара Юра, який міг битися з градовою хмарою.

Палагна та Юра — земні істоти.

! Гуцули не засуджують Палатну та Юра, вони мають право на існування: „Хіба вона перша! Відколи світ світом, не бувало того, щоб тільки одного триматись”.

Усі герої — частка народу, на житті якого відбиваються тіні забутих предків.