Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Всі публікації щодо:
Олесь Олександр
Українська література 100 тем
ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ - БАРД НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ - ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. - 30-х рр. XX ст.
√ Влучно назвав Максим Горький „бардом національного відродження” представника символізму Олександра Олеся (справжнє ім’я — Олександр Іванович Кандиба, 5 грудня 1878 р., Крига, Сумщина — 22 липня 1944 р., Прага, Чехія) — прозаїка, поета і драматурга.
√ Серед основних творів варто назвати збірки „З журбою радість обнялась”, „Княжа Україна”, драматичну поему „Ніч на полонині”, драматичний етюд „По дорозі в Казку”.
! Становлення Олександра Кандиби як поета відбувається в час революційного піднесення визвольного руху. У поемі „На зелених горах”, яка з’явилася у 1915 р. після поїздки Гуцульщиною, добре видно асоціацію „краіни див” з вільним духом українського народу.
! О. Олесь зробив внесок в українську мариністичну поезію віршами „Мов келих срібного вина”, „Італійська ніч підкралась”, „В долині тихий сон летить”.
! Емігрантське життя і туга за рідним краєм передані у віршах збірок „Чужиною” (1919), „Кому повім печаль мою” (1931):
„Душа розірвана, як рана...”.
! Багато творів було написано Олександром Олесем для дітей: „Ялинка”, „Поєдинок”, „Рак-рибалка”, „Вовченя”, „Іменини”, поеми „Грицеві курчата”, „Водяничок”; драми-казки, інсценізації за українськими народними казками.
• Ліричний твір „Чари ночі” (1904, збірка „З журбою радість обнялась”) за жанром — романс, який згодом став популярною піснею, належить до інтимної (любовної) лірики (написаний ямбом, римування перехресне).
√ Мотив поезії— захоплення красою кохання і красою життя.
Ідея — заклик насолоджуватися красою життя, любити його, цінувати кожну його мить.
√ Засоби художнього увиразнення:
• обрамлення, паралелізми („людина — природа”);
• антоніми: „Сміються, плачуть солов’ї...”;
• контраст: „Гори! — життя єдина мить, / Для смерті ж — вічність ціла...”;
• метафори: „тут ллються пахощі густі, там гнуться верби п’яні”, „солов’ї ... б’ють піснями в груди”;
• персоніфікація образу весни як символу краси, оновлення: „весна іде назустріч нам”, „весна бенкет справляє”.
• Ліричний вірш „О слово рідне! Орле скутий!..” (1909, збірка „Будь мечем моїм...”, патріотична лірика, написаний ямбом, римування кільцеве) за жанром — медитація, своєрідне осмислення ролі рідного слова і митця в долі народу.
√ У вірші „промацується” пульсація потужного патріотичного почуття, турбота про долю рідного слова, „чужинцям кинутого на сміх”.
√ Композиція: три частини, що працюють як теза, антитеза і синтез.
√ Засоби художнього увиразнення:
• риторичні вигуки і звертання;
• емоційно насичені пейзажні порівняння;
• метафоричні епітети: співочий грім, шовковий спів, левій рев Дніпра;
• міфологічно-біблійні символи: меч — символ войовничої грані українського слова; сонце — символ миролюбної, творчої властивості мови; судні дощі;
• анафора: „О слово рідне!” — увиразнює композиційну єдність і змістову наповненість;
• наскрізна антитеза: розгортання сюжету.
! У вірші поет висловлює творче кредо. „О слово! Будь мечем моїм! / Ні, сонцем стань! / Вгорі спинись, / Осяй мій край і розлетися / Дощами судними над ними...”.
