Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна

Всі публікації щодо:
Винниченко Володимир

Українська література 100 тем

ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО - МАЙСТЕР ПСИХОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ. МОМЕНТ - ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. - 30-х рр. XX ст.

√ Володимир Кирилович Винниченко (26 липня 1880 р., Єлисаветград, Херсонська губернія — 6 березня 1951 р., Мужен, Франція) — автор понад 100 оповідань, п’єс, сценаріїв, памфлетів і статей, історико-політичного трактату „Відродження нації”, двотомної етико-філоеофської праці „Конкордизм”, 14 романів, громадський і політичний діяч, перший голова Директорії УНР. У його творчості поєдналися найсуттєвіші риси перехідної доби — від критичного реалізму до модернізму.

! Драматургія В. Винниченка зробила великий внесок у розвиток українського театру.

√Творчість варто розглядати за такими періодами:

1902-1905 рр.: більшість творів — нариси й оповідання („Біля машини”, „Контрасти”, „Голота”, „Раб краси”, „Хто ворог?”, „Голод”, „Салдатики”, „Кузь та Грицунь”, „Босяк”, „Терень” та ін.);

після революції 1905 р.: оповідання, п’єси (драми: „Дисгармонія”, „Великий Молох”, „Щаблі життя” та ін.) і романи.

√ Особливості творчого методу:

• відсутність народницького підходу, замість того — художнє висвітлення в боротьбі як батраків, селян, так і їх ворогів;

• твори (малих жанрів) написані стисло, коротко, доступні для сприйняття;

• висока майстерність оповідача (уміння жваво розповідати і художньо показувати);

• удосконалює реалістичні елементи, переходячи до імпресіонізму;

• гострота і цікавість інтриги, побудованої на контрастах;

• нескладний сюжет завжди загострюється антитезами, несподіваними зовнішніми ефектами;

• намагання художньо розв’язати хворобливі для інтелігента проблеми моралі.

√ Революційні твори В. Винниченка:

• про українофільство і націоналізм: „Забирайтеся, кацапи, із наших українських в’язниць!”;

• нариси і оповідання із вояцького життя: „Боротьба”, „Мнімий господін”, „Темна сила”;

• із життя дітей: „Кумедія з Костем”, „Федько-халамидник”;

• про революційну інтелігенцію, про інтелігенцію взагалі: „Промінь сонця”, „Талісман”, „Студент”; „Чудний епізод”, „Історія Якимового будинку”, „Дрібниця”, „Тайна”.

√ Занепадницькими (нереволюційними) вважаються деякі п’єси („Дисгармонія”, „Великий Молох”, „Щаблі життя”, „Memento”, „Базар”, „Чорна Пантера і Білий Ведмідь”, „Брехня”) та романи („Рівновага”, „Чесність з собою”, „Божки”, „Хочу”).

! Як протест проти бруду, письменник задумує образи „позитивних” реформаторів, для котрих свобода і чесність особистості перед собою — найважливіше.

• Соціально-психологічне оповідання (близьке до новели) з елементами філософського „Момент” (1909, напрям — модернізм, течія — експресіонізм) написана під час перебування у в’язниці за участь у Революційній українській партії. В оповіданні йдеться про перехід людей через кордон; розповідається про життєві перипетії, з якими вони зустрічаються на шляху до щастя.

√ Провідні мотиви оповідання — любов до життя, вибір, скороминущість щастя, життя і смерть.

√ Проблематика оповідання:

• щастя людини і любовні переживання;

• мить, яка тотожна вічності: Муся переконана: „Щастя момент. Далі вже буденщина, пошлість. ...Саме найбільше щастя буде мізерним у порівнянні з цим. Значить, зовсім не буде...”;

• філософія людського буття;

• життя і смерть;

• гармонійне співіснування людини і природи;

• природність поривань людського тіла і душі.

√ Символізм образів: свобода, життя, народження — поле; ворожа стихія (у час небезпеки) або свобода і кохання (у час щастя) — ліс; відсутність правил і всіляких обмежень — комашки; смерть — зелені мушки, ворон; межа між життям і смертю — кордон.

√ Образи людей:

• оповідач — в’язень, що слухав Шехерезаду;

• Шехерезада — в’язень, який розповідає співкамерникам історії з минулого;

• панна Муся — красива молода жінка, котра перетинає кордон із Шехерезадою;

• Семен Пустун — контрабандист, який намагається допомогти Мусі й Шехерезаді перетнути кордон.

√ Основні риси новели „Момент”:

• напруженість і динамічність сюжету;

• імпресіоністичні засоби:

колористика тексту концентрує лісову зелень, небесну блакить, сонячні барви;

зорові і слухові образи увиразнюють образи;

події розгрртаються на тлі пейзажу;

• розповідь ведеться від першої особи.