Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Всі публікації щодо:
Довженко Олександр
Українська література 100 тем
ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО. ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА - АВТОБІОГРАФІЧНА КІНОПОВІСТЬ - ЛІТЕРАТУРА сер. ХХ-ХХІ ст. ЕМІГРАНТСЬКА ЛІТЕРАТУРА
• Кіноповість „Зачарована Десна” (1941-1956, уперше надрукована в журналі „Дніпро”) була написана у період фактичного „ув’язнення” в Москві, коли психологічний стан О. Довженка і його туга за Батьківщиною досягли апогею. Кінорежисер мав на меті зняти за кіносценарієм фільм, але не судилося.
√ Кіноповість розповідає про життя дитини на берегах Десни, яке автор описує, проживши насичені роки: подає опис життя традиційної української родини.
√ Автор мав на меті возвеличити красу Десни-дівиці, показати щасливу пору дитинства та морально-етичні ідеали, які закладаються в цей період; поплакати над нещасливою долею своїх трудівників-батьків.
• У кіноповісті він говорить:
„...мені й досі так соромно відпочивати там, де працюють люди”.
• Згадував про батьків, дідів, прадідів:
„Було в минулому житті моїх батьків занадто багато неладу, плачу, темряви й жалю... Всі прожили свій вік нещасливо, кожен по-своєму — і прадід, і дід, і батько з матір’ю”.
√ О. Довженко оспівує красу дитинства, праці, природи. Серед мотивів кіноповісті і поняття роду, моралі, бездуховності часів, що прийшли на зміну.
√ Кіноповість складається з низки епізодів — спогадів дорослого Олександра Довженка про своє дитинство (про „перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих...”), які розказуються вустами малого Сашка. Спогади перемежовуються з роздумами дорослого Довженка.
√ Особливість „Зачарованої Десни” — відсутність чіткого сюжету, проте це не перешкоджає з насолодою читати твір.
√ Образи кіноповісті:
• прадід Семен (для хлопчика він богоподібний);
• прабаба Марусина — знана прокльонщиця;
• батько Петро (гарний, випиває з горя, дожив до окупації);
• мати Одарка (любила, щоб усе скрізь росло);
• Тарас — дід по батькові (возив Сашка на косовицю);
• дядько Самійло — косар;
• Тихон Бобир — мисливець;
• Леонтій Опанасович — учитель.
√ Оповідач у творі — сам письменник, який виступає у двох образах: як автор і як герой кіноповісті — маленький Сашко.
! О. Довженко запозичує з фольклору принцип нанизування і мотивів, відступів, ретардацій тощо.
! Образ ріки Довженко зберіг у пам’яті на все життя: „А на Десні краса! Лози, висип, кручі, ліс — все блищить і сяє на сонці. Стрибаю я з кручі в пісок до Десни, миюся, п’ю воду. Вода ласкава, солодка...”.
√ Художні особливості:
• народнопісенні звороти, фольклорні образи-символи:
„Коло хати мати-зозуля кус мені розлуку...”;
• причетність читача до подій твору:
„Але сідаймо ще раз у вербові човни, прошу вас. Візьмемо весла ясенові і вернімось на Десну...”;
• гіперболи:
малий Сашко слухає колядки, в яких дівчата „...довго й повільно, ніби линучи в безмежну далечінь часу, на сімсот, може, літ виспівують мені талан”;
• прийом контрасту:
монолог малого Сашка про приємне та неприємне;
• порівняння:
священика під час повені батько втяг, „як сома в свій ковчег”;
• епітети, метафори.
