Українська література 100 тем

ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО. ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА - АВТОБІОГРАФІЧНА КІНОПОВІСТЬ - ЛІТЕРАТУРА сер. ХХ-ХХІ ст. ЕМІГРАНТСЬКА ЛІТЕРАТУРА

КіноповістьЗачарована Десна” (1941-1956, уперше надрукована в журналі „Дніпро”) була написана у період фактичного „ув'язнення” в Москві, коли психологічний стан О. Довженка і його туга за Батьківщиною досягли апогею. Кінорежисер мав на меті зняти за кіносценарієм фільм, але не судилося.

√ Кіноповість розповідає про життя дитини на берегах Десни, яке автор описує, проживши насичені роки: подає опис життя традиційної української родини.

√ Автор мав на меті возвеличити красу Десни-дівиці, показати щасливу пору дитинства та морально-етичні ідеали, які закладаються в цей період; поплакати над нещасливою долею своїх трудівників-батьків.

• У кіноповісті він говорить:

„...мені й досі так соромно відпочивати там, де працюють люди”.

• Згадував про батьків, дідів, прадідів:

„Було в минулому житті моїх батьків занадто багато неладу, плачу, темряви й жалю... Всі прожили свій вік нещасливо, кожен по-своєму — і прадід, і дід, і батько з матір'ю”.

√ О. Довженко оспівує красу дитинства, праці, природи. Серед мотивів кіноповісті і поняття роду, моралі, бездуховності часів, що прийшли на зміну.

√ Кіноповість складається з низки епізодів — спогадів дорослого Олександра Довженка про своє дитинство (про „перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих...”), які розказуються вустами малого Сашка. Спогади перемежовуються з роздумами дорослого Довженка.

√ Особливість „Зачарованої Десни” — відсутність чіткого сюжету, проте це не перешкоджає з насолодою читати твір.

Образи кіноповісті:

• прадід Семен (для хлопчика він богоподібний);

• прабаба Марусина — знана прокльонщиця;

• батько Петро (гарний, випиває з горя, дожив до окупації);

• мати Одарка (любила, щоб усе скрізь росло);

• Тарас — дід по батькові (возив Сашка на косовицю);

• дядько Самійло — косар;

• Тихон Бобир — мисливець;

• Леонтій Опанасович — учитель.

Оповідач у творі — сам письменник, який виступає у двох образах: як автор і як герой кіноповісті — маленький Сашко.

! О. Довженко запозичує з фольклору принцип нанизування і мотивів, відступів, ретардацій тощо.

! Образ ріки Довженко зберіг у пам'яті на все життя: „А на Десні краса! Лози, висип, кручі, ліс — все блищить і сяє на сонці. Стрибаю я з кручі в пісок до Десни, миюся, п'ю воду. Вода ласкава, солодка...”.

Художні особливості:

• народнопісенні звороти, фольклорні образи-символи:

„Коло хати мати-зозуля кус мені розлуку...”;

• причетність читача до подій твору:

„Але сідаймо ще раз у вербові човни, прошу вас. Візьмемо весла ясенові і вернімось на Десну...”;

• гіперболи:

малий Сашко слухає колядки, в яких дівчата „...довго й повільно, ніби линучи в безмежну далечінь часу, на сімсот, може, літ виспівують мені талан”;

• прийом контрасту:

монолог малого Сашка про приємне та неприємне;

• порівняння:

священика під час повені батько втяг, „як сома в свій ковчег”;

• епітети, метафори.