ВАСИЛЬ СТУС. ЯК ДОБРЕ ТЕ, ЩО СМЕРТІ НЕ БОЮСЬ Я. О ЗЕМЛЕ ВТРАЧЕНА, ЯВИСЯ - ЛІТЕРАТУРА сер. ХХ-ХХІ ст. ЕМІГРАНТСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Українська література 100 тем

ВАСИЛЬ СТУС. ЯК ДОБРЕ ТЕ, ЩО СМЕРТІ НЕ БОЮСЬ Я. О ЗЕМЛЕ ВТРАЧЕНА, ЯВИСЯ - ЛІТЕРАТУРА сер. ХХ-ХХІ ст. ЕМІГРАНТСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Василь Семенович Стус (6 січня 1938 р., Рахнівка, Вінницька обл. — 4 вересня 1985 р., табір в Пермській обл.) — поет-шістдесятник, прозаїк, перекладач, літературознавець, правозахисник. За свої національні переконання був засуджений на 12 років позбавлення волі.

Літературна манера В. Стуса:

• прийоми віршування розмаїті, зустрічається і верлібр, і „фольклорні” стилізації;

• застосування асонансів і алітерацій, „розривних” рядків („В високості необлі- / таній кружляє проміж ві- // ттями / єдине шамоті- / ння безбережне...”);

• вдало використовував діалектизми, архаїзми, розмовну та спеціальну лексику;

• вживав власні новотвори (всевікна, стогори тощо).

Вірш-заповіт (послання) „Як добре те, що смерті не боюсь я” (1971-1974, збірка „Палімпсести”, течії — неоромантизм, неореалізм, символізм; 5-стопний ямб, перехресне римування) — зразок громадянської лірики, написаний у розлуці з батьківщиною і тузі за нею.

! За пафосом „Як добре те, що смерті не боюсь я” схожий на вірш Т. Шевченка „Мені однаково”: поет не жаліється на особисте життя, проте бажає кращого власному народові, а тому готовий покласти усе на алтар його добробуту.

√ Автор зображає переживання людиною-патріотом розлуки з рідною землею, яку спричинила несправедливість суспільного устрою.

√ В. Стус висуває ідею, що сенс справжнього буття у запереченні зла і світу насильства, утверджує ідеали добра і справедливості.

Образи-символи: патріот і громадянин — ліричний герой; Христові муки, доля — тяжкий хрест; символ незнання майбутнього, але передчування тяжких часів — невідомі версти; влада і несвобода — судді; „дзеркала” душі — очі, обличчя.

√ Головний герой утверджує свою незламність:

„Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест...”.

Художні засоби: епітети, метафори, метонімія, анафора, символ, риторичне звертання.

• „О земле втрачена, явися!..” (1971-1974, збірка „Палімпсести”, течії — неоромантизм, неореалізм, символізм; 4-стопний ямб, римування перехресне) — вірш медитативного характеру, який належить до громадянської лірики з елементами пейзажної.

√ У вірші зображається переживання людиною власної смерті, небуття в цьому світі. Відчутна ідея утвердження думки про плинність і скороминучість життя. Його краса — те, за чим людина гірко жалкує, особливо у „зболеному сні”.

Образи-символи: майбутнє без конкретної людини — пожиттєві ери; земне життя — лихо; важке життя і смерть — зболений сон; вірність — лебединя.

√ Вірш складається з 3 частин, у яких автор просить повернути хоч у спогадах минулі щасливі дні дитинства і юності, напоєні красою.

√ Вірш написаний у формі розмови сина з рідною землею, далекою і втраченою. Поет згадує своє перше юнацьке кохання, вірш — втілення радості пізнання любові.

У останньому рядку втілено оптимістичний настрій усього твору:

„і лазурово простелися, і душу порятуй мені”.

Ліричний герой це і є В. Стус. У вірші автор висловлює сподівання, що спогади про рідний край будуть здатні порятувати його душу від зневіри і несправедливості.

Художні засоби: епітети, метафори, метонімія, персоніфікація, символ; анафора, повтор (рефрен), риторичне питання, звертання.





Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.