Українська література 100 тем

ІВАН ДРАЧ. БАЛАДА ПРО СОНЯШНИК - ЛІТЕРАТУРА сер. ХХ-ХХІ ст. ЕМІГРАНТСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Іван Федорович Драч (17 жовтня 1936 р., Теліжинці, Київська обл.) — поет, представник „шістдесятництва”, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч.

√ „Балада про соняшник” (1962 р., збірка „Соняшник”, верлібр) — приклад філософської лірики, за жанром може розглядатися і як балада, і як притча з елементами балади (олюднюються образи соняшника і сонця).

Темою балади є людина-поет, який повинен тягнутися увись у поезії, а корінням своїм сягати рідного ґрунту національної творчості (ідея балади).

Основні мотиви: покликання, рідна земля, джерела

творчості, поезія і її велич.

! Вірш має ознаки притчі, медитації, невеликої поеми. Йому притаманні:

• баладні елементи фантастики: олюднення образів соняшника і сонця;

• особливий драматизм: химерний персонаж бачить сонце на велосипеді.

Композиційно балада має 2 частини:

• притчову: живе соняшник, схожий на хлопця; якось він побачив сонце і попросив покатати його на велосипеді;

• пояснювальну: „Поезіє, сонце моє оранжеве! / Щомиті якийсь хлопчисько / Відкриває тебе для себе, / Щоб стати навіки соняшником...”. .

Образна система: майбутній митець — соняшник; поезія — сонце.

√ „Балада про соняшник” — розгорнута метафора.

Художні засоби виразності: епітети, персоніфікація, фольклорний мотив перевтілення та ін.