Українська література 100 тем

ЛІНА КОСТЕНКО. СТРАШНІ СЛОВА, КОЛИ ВОНИ МОВЧАТЬ. УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО - ЛІТЕРАТУРА сер. ХХ-ХХІ ст. ЕМІГРАНТСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Вірш-роздум (медитація) „Страшні слова, коли вони мовчать” (1977 р., збірка „Над берегами вічної ріки”, течія — неоромантизм) з'явився на знак протесту проти політики тоталітаризму, яка після короткої „відлиги” знову набирала обороти. Тому Ліна Костенко понад 16 років писала в шухляду. Великий відсоток творів саме стосувалися сутності поезії та місії митця.

√ Ідея вірша: „поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі”, „страшні слова, коли вони мовчать”.

Образи: ліричний герой, слово, поезія, краса, асфальти і спориші.

√ Вірш написаний 5-стопним ямбом, будова не строфічна, перехресне римування.

Художні засоби:

• метафори: „слова... мовчать”, „слова... причаїлися”;

• епітети: „безсмертний дотик”, „страшні слова”;

• оксиморон, гіпербола, антитеза, афористичність тощо.

! Ліна Костенко порушила важливе питання ролі Слова. Дослідники справедливо вважають його ліками, здавна і народ говорить, що словом можна вбити, а можна і надати людині крила. Відомо, що існують лікарні, в яких пацієнтів лікують поетичними текстами, поетичними записами. З давніх- давен поезія супроводжувала всі значущі для історії народу процеси.

Вірш-ідиліяУкраїнське альфреско” (1987 р., збірка „Сад нетанучих скульптур”, течія — неоромантизм з елементами символізму) — інтимна лірика з елементами філософської.

! Альфреско— це настінний живопис водяними фарбами по сирій штукатурці.

! Чорнобильська трагедія, яка трапилася у 1986 р., розрив міста і села справили на українське письменство надзвичайне враження, теми, мотиви (прощання з „останньою в світі казкою”). Образи трагедії спустіння сіл застосовувала і Ліна Костенко.

Мотив розриву зв'язків міста і села:

„Я знаю, дід і баба — це коли є онуки, / а в них сусідські діти шовковицю їдять”.

! Поетеса дуже переймалася долею „пустелі” Чорнобильського краю, організовувала експедиції в ті краї, ставила проблему зони відчуження.

Тема вірша — вимираюче село, бездітна старість як „осіння казка”, яка змальовується доволі ідилічно.

Мотиви у вірші: діти, краса природи, тиха старість, село.

! „Українське альфреско” схоже на Шевченковий „Садок вишневий коло хати” за своєю ідилічністю і мотивами, проте у Ліни Костенко змальовується ідилія вимираючого села. Щоб його змалювати, авторка використовує відомі кожному українцеві з дитинства фольклорні образи-архетипи.

! Образи-символи: яєчка золоті, курочка-ряба означають ідилічний старий, казковий світ; первинні образи українського народу.

√ Вірш написаний на силабо-тонічній основі, з ускладненням, подібністю до силабіки, віршовий розмір — ямб (зайвий склад після шостого), строфа — катрен, римування перехресне.

Художні засоби:

• епітети: „біла-біла хатка”, „чорноокі вишні”;

• метафори: „казка сидить під образами”;

• уособлення: „навшпиньки виглядають жоржини через тин”;

• гіперболи, інверсія, повтор, символи.