ЛІНА КОСТЕНКО. РОМАН У ВІРШАХ МАРУСЯ ЧУРАЙ - ЛІТЕРАТУРА сер. ХХ-ХХІ ст. ЕМІГРАНТСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Українська література 100 тем

ЛІНА КОСТЕНКО. РОМАН У ВІРШАХ МАРУСЯ ЧУРАЙ - ЛІТЕРАТУРА сер. ХХ-ХХІ ст. ЕМІГРАНТСЬКА ЛІТЕРАТУРА

√ Постать Марусі Чурай надихнула чимало письменників і поетів на створення творів різних жанрів — від віршів до романів. Письменники-шістдесятники знайшли в її образі актуальність.

Історичний роман у віршах (з елементами філософського) „Маруся Чурай” (1979 р., течія неоромантизм) описує долю української піснярки з Полтави. Події відбуваються в середині XVII ст. у часи Хмельниччини. Роман написано за мотивами пісні „Ой, не ходи Грицю...”.

Ідея роману реалізується в кількох напрямках — у возвеличенні кохання; уславленні патріотизму; в осуді здрібнілих людей, які не здатні піднятися до величі тих, хто справді любить Батьківщину; в утвердженні думки про безсмертя народу і пісні.

Основні мотиви роману: складність долі України, роль митця у суспільстві, натовп і геній, вірність і зрада, романтизм і прагматичність, історична несправедливість.

Образи-символи:

• вічне і незнищенне — неопалима купина;

• народна душа і краса — пісня;

• віра, книжна культура — мандрівний дяк;

• творець, історіограф нації — Гомер;

• відданість, патріотизм — Іван Іскра, Гордій Чурай;

• справедливість і мудрість — Б. Хмельницький;

• народний геній, пісня (Гриць про Марусю: „У тебе й мука піде у пісні”.).

Маруся дає сама собі характеристику, перебуваючи з піснею у нерозривному зв'язку:

„Пісень немає — і мене нема”.

Автор надає героїні рис людини високого лету, котра мислить не практичними категоріями, а відчуває серцем:

„Моя любов сягала неба, / а Гриць ходив ногами по землі...”.

Маруся Чурай — максималістка.

„Все — або нічого”.

Іван Іскра про Марусю (на суді):

„Ця дівчина не просто так, Маруся. /

Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа. / Коли в похід виходила батава, — / її піснями плакала Полтава. / Що нам було потрібно на війні? / Шаблі, знамена і її пісні...”.

! У романі Ліни Костенко з'являється драма „нерівність душ” — поетично-піднесеної та буденно-прозаїчної, Марусиної і Грицевої, яку ще донедавна Маруся також вважала поетичною.

! Аналізуючи любовний „трикутник” Маруся — Гриць — Галя, можна знайти спільність із героями „Лісової пісні” Лесі Українки, яких доля також завела у своєрідний „трикутник”: Мавкою, Лукашем та Килиною. Як Мавка, так і Маруся — втілення природності, духовності, традицій.

! Важливою якістю у системі моральних цінностей поетеси є людська цільність. Її уособлення у романі — образ Марусі:

нерозривність житейських і творчих принципів героїні.

√ Яким Шибилист так пояснює вчинки Гриця: „Від того кидавсь берега до того. / Любив достаток і любив пісні. / Це як, скажімо, вірувати в бога / і продавати душу сатані...”.

Композиція: 9 розділів; сюжет розходиться на дві сюжетні лінії:

• кохання Марусі та Грицька;

• боротьба українського народу проти польських завойовників.

√ Текст роману ритмізований, часто римований.

√ Важливу роль у створенні образів відіграють епітети, порівняння, метафори, символи тощо. Проте для історичного роману невід'ємною частиною мають бути засоби створення історичного колориту — історизми, архаїзми, фразеологізми, постійні епітети.





Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.