Історія української літератури: епоха Бароко (XVII-XVIII ст.) - Ігор Ісіченко 2011
Воєнні часи
Слов'янське бароко
Історія вивчення епохи бароко
Всі публікації щодо:
Давня українська література
Ще 1929 р. було ухвалено проводити Міжнародні конґреси славістів щоп’ять років. Третій конґрес мав відбутися в Бєлґраді у вересні 1939 р. Було навіть видано тези доповідей, серед яких - доповіді Іллі Голенищева-Кутузова, російського філолога, що тоді мешкав у Югославії, українського мистецтвознавця Іларіона Свєнціцького. Однак початок Другої світової війни 1 вересня 1939 р. унеможливив проведення конґресу.
Після завершення Другої світової війни ідеї слов’янської єдности за умов поширення совєтської зони окупації на територію майже всіх слов’янських земель стали зручною видозміною комуністичного експансіонізму.
Відчутним наслідком цих процесів було відновлення славістичних студій в СССР і налагодження контактів із зарубіжними славістами. Відповідні осередки створюються в Інституті історії АН СССР, Московському державному університеті, Ленінградському (нині Петербурзькому) державному університеті. На межі 1946 і 1947 рр. організується центральна комплексна славістична установа, яка 1968 р. була трансформована в Інститут слов’янознавства і балканістики АН СССР. У деяких совєтських університетах виникли славістичні кафедри й групи.
А 1956 р. утворюється Радянський комітет славістів, який почав нав’язувати контакти із зарубіжними вченими, зрозуміла річ, переважно із сателітарних держав Східної Європи.