Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Історія української літератури: епоха Бароко (XVII-XVIII ст.) - Ігор Ісіченко 2011
Києво-Могилянська академія
Школа і літературне життя
Суспільно-культурні виміри епохи бароко
Всі публікації щодо:
Давня українська література
Очоливши Києво-Печерську лавру в 1627 р., Петро Могила вже за чотири роки відкриває у приміщенні монастирської Троїцької церкви Лаврську школу. Для неї митрополит заздалегідь направив на Захід здібних юнаків, які мали перебрати досвід тамтешніх шкіл. Очолити школу було доручено Ісайї Трофимовичу-Козловському (ректор) та Сильвестрові Косову (префект). Професором риторики був Софроній Почаський. Відразу було відкрито класи поетики, риторики і філософії. У школі навчалося понад 100 учнів. Дехто з них, напевне, перейшов із Київської братської школи.
Лаврська школа керувалася звичайною програмою колеґій. Викладання провадилося латинською мовою. Консервативна частина суспільства з підозрою поставилася до відкриття Лаврської школи, закидаючи їй спроби навернути українських юнаків на католицизм: «латинська» Лаврська школа уявлялася альтернативою «слов’яно-грецькій» Братській школі. Однак у 1632 р. відбулося об’єднання цих навчальних закладів. Нова школа почала працювати на території Київського Богоявленського монастиря. Її було визнано за колеґію. Помираючи, Петро Могила заповів Києво-Могилянській колеґії все своє майно й бібліотеку. На честь фундатора й опікуна Колеґія почала іменуватися Києво-Могилянською.
Згідно з Гадяцькою угодою 1658 р., королівський уряд згодився надати Києво-Могилянській колеґії статус вищої школи - академії. Це означало право викладання богослов’я та надання вчених ступенів. Договір був ратифікований польським сеймом у квітні 1659 року. Таким чином, Києво-Могилянська академія була першим у Східній Європі православним вищим навчальним закладом, офіційно удостоєним цього звання. В 1701 р. за підтримки гетьмана Івана Мазепи академія отримала підтвердження свого статусу від московського царя.
Києво-Могилянська академія складалася з граматичних і гуманістичних класів. До перших, нижчих, належали інфіми, граматики й синтаксими. У вищих вивчали поетику, риторику, філософію, богослов’я. Граматичні класи були покликані навчити мов - латинської, грецької та церковнослов’янської, котрими здійснювалося викладання. Підготовчий клас («фара») був розрахований на осіб, які вміли лише читати й писати. З метою досконалого вивчення латинської мови студентам приписувалося послугуватися нею не лише на заняттях, але й у приватному спілкуванні. Після опанування мов студенти переходили до гуманітарних класів: поетики й риторики.
Києво-Могилянська академія була всестановим закладом. За статутом Академії в ній мали право навчатися не лише шляхтичі, але й діти козаків, міщан, священиків і селян.
