Теорія літератури - Іван Безпечний 1984

Романс
Ліричний рід
Поетична стилістика й її завдання

Всі публікації щодо:
Теорія літератури

Романс (іспан. і фран. romance, від roman — романський) — невеликий віршовий і музичний твір для сольового співу з супроводом (фортепіано, гітари, арфи, бандури тощо).

Зміст терміну романс змінювався залежно від часу і країни. З XVI ст. романсами стали називати пісні про кохання. В Україні романс з’явився в 2-й половині XVIII ст. В українському романсі поєдналася народна лірика (пісні про кохання) з професійним музичним мистецтвом. Розквіт романсу на Україні припадає на XIX ст. Дуже популярними були такі романси: «Не щебечи, соловейку» В. Забіли, «Дивлюсь я на небо» М. Петренка, «Коли розлучаються двоє» — слова Гайне, «Скажи мені правду, мій любий козаче», О. Афанасьєва-Чужбинського та ін.