Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Теорія літератури - Іван Безпечний 1984
Системи віршування. Чотирискладові розміри
Поетична фоніка
Поетична стилістика й її завдання
Всі публікації щодо:
Теорія літератури
Пеон, або пеан — у античному віршуванні стопа на п’ять мор, що складалася з одного довгого і трьох коротких складів; мала вона чотири відміни: пеон перший (/---), пеон другий (-/--), пеон третій (--/-), пеон четвертий (---/). У силабо-тонічному віршуванні пеоном називають об’єднання двох стоп: ямба або хорея з пірихієм, і тоді це об’єднання має вигляд чотирискладової стопи під одним наголосом. Залежно від того, на який склад цієї стопи падає наголос, розрізняють:
Пеон перший, наголос на першому складі (/---):
Тут тристоповий хорей з пірихієм на другій стопі править за основу створення двостопового усіченого на два склади пеона І.
Пеон другий, наголос на другому складі (-/--):
А тут у другому рядку четвертий ямб з пірихієм на п’ятій стопі править за основу пеона II.
Пеон третій, наголос на третьому складі (--/-):
Тут розташування хореїчних та пірихованих стоп веде до утворення пеона III.
Пеон четвертий, наголос на четвертому складі (-/):
А тут пірихій на четвертій стопі і ямб на п’ятій утворюють пеон IV.
Пеонічні розміри, як випадкове явище, постійно зустрічаються у багатостопових ямбах і хореях та здійснювані в невеликих віршах у чистому вигляді. Проте пеони не можуть бути покладені в основу великих творів, тому що в них співвідношення кількості наголошених і ненаголошених складів вельми далеке від властивого українській мові співвідношення. Довгочасне застосування пеонічних розмірів було б нездійсненне.
