Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Теорія літератури - Іван Безпечний 1984
Системи віршування. Ритмічна проза
Поетична фоніка
Поетична стилістика й її завдання
Всі публікації щодо:
Теорія літератури
Ритмічна проза — це художня проза, в яку письменник переносить віршові розміри, зберігаючи деякі елементи ритму, хоч між ними немає тої єдності, що є в суворій метричній організації. Одначе проза, що звучанням наближена до віршу, може викликати хвилево більше враження. Зразком ритмічної прози може бути В. Блакитного поезія в прозі «Україні», де переважає амфібрахій і анапест, що під кінець змінюються іншими стопами, аж поки стопність зовсім зникає:
Писали також ритмічною прозою: Дніпрова Чайка «Плавні горять», М. Черемшина «Симфонія», О. Кобилянська «Рожі», В. Стефаник «Амбіції», П. Тичина та інші. Але часте вживання ритмічної прози, особливо у великих творах, не можна виправдати, бо від неї тоді тхне нестерпною маніжністю, хизуванням і надокучливістю. Від ритмічної прози проте треба відрізняти ритм прози, що будується на синтаксичних засобах. Теорія його ще й досі неопрацьована.
