Теорія літератури - Іван Безпечний 1984

Системи віршування. Українські народні ритми. Вірші з три-і двоскладовими тактами
Поетична фоніка
Поетична стилістика й її завдання

Всі публікації щодо:
Теорія літератури

З три- і двоскладовими тактами найчастіше зустрічається десятискладовий вірш, поділений пересіччю на дві рівні половини по два такти: в одному такті — три склади, у другому — два з постійним наголосом на передостанньому складі двоскладового такту. Цим розміром зложені народні колядки й щедрівки, а тому він зветься ще колядковим. Наприклад:

Чи спиш, чи | чуєш || пан-госпо|дарю?

(Нар. колядка)

Ритмічний наголос падає в кожній половині на четвертий склад. В літературі:

Цвітка дріб | ная || молила неньку,

Весну ра|неньку: || Нене рід|ная,

Вволи ми І волю, У дай мені | долю,

Щоб я зац|вйла, || весь луг скра|сйла,

Щоби я | була II як сонце | ясна,

Як зоря | красна || щобим згор|нула

Весь світ | до себе. ||

(Шашкевич)

Трапляється й так, що другий такт (перед пересіччю) може бути поширений на один склад і тоді постає одинадцятискладовий колядковий вірш. Наприклад, у Шевченковій думці: «Сонце заходить...»

Сонце за | ходить, || гори чор|ніють,

Пташечка | тихне, || поле ні|міє,

Радіють | люди, ||що одпо|чинуть.

А я див|люся... || і серцем | лину

В темний са | дочок || на Україну;

Лину я, | лину, || думу га|даю,

І ніби | серце || одпочи|ває.

Чорніє | поле, || і гай, і | гори,

На синє небо || виходить | зоря.

Ой, зоре! | зоре! || — і сльози | кануть.

Чи ти зій|шла вже || і на Украйні?

Чи очі | карі ||тебе шу|кають

На небі | синім? || Чи забу|вають?

Коли за|були, у бодай зас|нули,

Про мою | доленьку, || щоб і не | чули.

Або:

Ой, ти дівчино, з горіха зерня,

Чом твоє серденько — колюче терня ?

Чом твої устонька — тиха молитва,

А твоє слово гостре, як бритва?

Чом твої очі сяють тим чаром

Що то запалює серце пожаром ?...

(І. Франко)