Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Література та літературознавство української діаспори - Людмила Скорина 2005
Об'єднання українських писменників в еміграції «Слово» та його роль в організації літературного життя українського зарубіжжя
Літературні організації та групи
Лекція 2. Громадські та літературні організації зарубіжних українців
Всі публікації щодо:
Літературознавство
Після Другої світової війни на Американському континенті виникло об’єднання українських письменників в еміграції «Слово». 26 червня 1954 року в Нью-Йорку зібралося кількадесят літераторів, які й утворили цю організацію. Ініціаторами виступили Г. Костюк, Д. Гуменна та Ю. Лавріненко. Фактично (і юридично) об’єднання постало 19 січня 1957 року, коли був прийнятий статут, який підписали Василь Барка, Богдан Бойчук, Святослав Гординський, Докія Гуменна, Галина Журба, Іван Керницький, Остап Тарнавський, Юрій Шевельов... (всього 22 письменники).
У статуті було зазначено, що ця організація ставила собі за мету «сприяти розвиткові незалежного українського письменства, літературно-мистецької критики й теорії та зв’язку літератури з читачем» [5]. Об’єднання також виступало за практичне вживання незрусифікованої української мови.
Нині до «Слова» належить понад 150 українських прозаїків, поетів, драматургів. З 1955 по 1975 р. це об’єднання очолював Григорій Костюк. До «Слова» належали Остап Тарнавський, Василь Барка, Докія Гуменна, Святослав Гординський, Галина Журба, Роман Завадович, Юрій Шерех-Шевельов, Богдан Бойчук, Богдан Рубчак, Юрій Тарнавський, Марія Галун-Блок, Іван Керницький, Софія Парфанович, Микола Понеділок, Дарія Ярославська та багато інших. Відділення Об’єднання українських письменників «Слово» діє у Німеччині (до нього належать українські літератори, які мешкають у країнах Заходу).
Періодично учасники об’єднання видавали збірник «Слово», у якому друкувалися найвагоміші зразки тогочасної української літератури (всього вийшло 12 томів). До 1991 року члени «Слова» брали участь у захисті українських письменників через ПЕН-клуб та «Інтернаціональну Амністію». У цій ділянці особливо вагомо працювали Ліда Палій у Канаді та Остап Тарнавський у США.
У 1992 році під час Світового Конгресу Українців було обрано нову управу «Слова»: Ліда Палій — голова, Данило Гусар-Струк — заступник, Світлана Кузьменко-Грибінська — секретар. Це літературне об’єднання діє донині.
Спілка українських письменників у Словаччині.
14 вересня 1952 року у Пряшеві було засновано організацію українських письменників Чехо-Словаччини. Спочатку вона мала назву «Гурток українських письменників Словацької секції Спілки чехо-словацьких письменників», потім її було перейменовано на Українську секцію Спілки словацьких письменників. Першими до Спілки вступили поети Федір Лазорик, Іван Мацинський, прозаїки Юрко Боролич, Василь Зозуляк, Федір Іванчов, Андрій Куско, Василь Питель, Іван Прокіпчак та Михайло Шмайда. Твори українських літераторів друкуються в часописах «Дукля» (орган спілки), «Дружно вперед», «Веселка», газеті «Нове життя», окремими книжками виходять у Відділі української літератури Словацького педагогічного видавництва. Нині організація налічує близько ЗО членів.
Товариство української літератури на Кубані
Ця організація з’явилася з ініціативи краєзнавця і журналіста М. Тернавського, почесним патроном його став лауреат Шевченківської премії України, художній керівник Кубанського козачого хору, композитор і фольклорист В. Захарченко. Члени товариства спільно зі співробітниками музею Я. Кухаренка збирають і досліджують матеріали про український літературний рух на Кубані, в якому свого часу брали участь понад сто літераторів, серед яких: В. Мова-Лиманський, Я. Жарко, В. Потапенко, П. Капельгородський, М. Вороний, В.Самійленко, В. Барка та ін. Товариство видає національну газету «Малиновий Клин». На початку 90-х років це було єдине періодичне видання, тоді як на початку 30-х років у краї виходило понад 20 часописів мовою корінного населення Кубані.
Окрім названих в діаспорі існує низка інших об’єднань українських письменників. Наприклад, у Лондоні існувало Товариство українських літераторів. До нього входили поет Богдан Бора (Борис Шкандрій), автор етнографічних нарисів «Звичаї нашого народу» Олекса Воропай, перекладачка творів Лесі Українки на англійську мову Віра Річ та ін.
