Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах - Навчальний посібник - Пасічник Є.А. 2000
Проблемність на уроках літератури
Розділ ІІ.
Всі публікації щодо:
Методика викладання літератури
У теоретичних і експериментальних дослідженнях багатьох вітчизняних та зарубіжних психологів підкреслюється, що далеко не кожна інформація, нові знання забезпечують розумовий розвиток дітей. Звичайно, кількісне нагромадження знань також поступово переходить у нову якість. Найсприятливішим ґрунтом для зрушень у розумовому розвитку учнів є такі навчальні ситуації, коли учні виступають з позиції дослідників проблеми, що ґрунтується на певних суперечностях і допускає різні шляхи її розв’язання, тобто коли істина народжується в пошуку.
«Проблемність, — доводить психолог С.Рубінштейн, — невід’ємна риса пізнання»1; «Процес мислення бере свій початок в проблемній ситуації».2
«Мислення у справжньому розумінні слова — це проникнення в нові пласти сутнього, підривання і підняття на білий світ чогось, до того захованого в невідомих глибинах; постановка і розв’язання проблем буття і життя; пошуки і знаходження відповіді на питання: як воно є насправді...»3
Ще до початку 60-х років у нашій школі в основному домінував інформативно-пояснювальний підхід до навчання учнів, який у наступному десятилітті почав витіснятися проблемним.
Проблемність у навчанні забезпечує інтенсивну мислительну активність дітей при засвоєнні знань, створює найсприятливіші умови для розвитку у них здатності по-творчому, всебічно розглядати предмет дослідження. Проблемний аспект навчання забезпечує формування людини з гнучким розумом, творчими нахилами, посилює виховний вплив літератури на учнів, стимулює до того, щоб не обмежуватись на уроках поверхово емпіричними узагальненнями фактів, а глибоко проникати в їх суть.
У процесі вивчення літератури збагачується моральний досвід учнів, формується їхній світогляд. А суть морального виховання ніколи не зводиться до засвоєння тільки певних тверджень, моральних сентенцій. Знання стають переконаннями тоді, коли вони здобуті ціною власних зусиль, роздумів, пошуків. Знання «можна вважати істинним, коли воно пройшло всередину людини, злилося з її почуттям і волею, є в ній завжди, навіть несвідомо, коли вона зовсім про те й не думає.»4
Необхідність проблемного підходу у навчанні диктується насамперед особливостями розвитку учнів. «...Підлітковий вік — вік проблем, роздумів, суперечок, функція, що знаходиться в розпалі свого дозрівання,— мислення — починає проявляти себе з великою енергією, і велике місце займає мислення в житті підлітка і юнака. Вони закидають учителів питаннями, а вдома посилено думають над розв’язанням часом найважчих проблем. Дружити для них значною мірою — значить мати партнерів для роздумів...»5
Проблемність у навчанні зумовлюється і самою природою художньої літератури. Справді мистецький витвір завжди будить думку.
Примітки
1 Рубинштейн С. Л. О мышлении и путях его исследования. - М.: Изд-во АН СССР, 1958. - С. 14.
2 Там же. - С. 85.
3 Рубинштейн С. Л. О мышлении и путях его исследования. - М.: Изд-во АН СССР, 1958. - С. 110.
4 Добролюбов М. О. Вибрані філософські твори. - К., 1953. - Т 2. - С. 316.
5 Блонский П. П. Избранные психологические произведения. - М.: Просвещение, 1964. - С. 278.
