Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах - Навчальний посібник - Пасічник Є.А. 2000
Форми і методи вивчення біографії
Вивчення біографії письменника
Розділ ІV.
Всі публікації щодо:
Методика викладання літератури
Уроки, на яких вивчається біографія письменника, можуть проводитися у різних методичних формах.
В основному є два різновиди лекцій, які практикуються під час вивчення біографій письменників. Перший з них — монологічний виклад матеріалу з застосуванням ораторських прийомів, що підсилюють емоційний вплив на учнів. Деякі методисти називають таку форму художньою розповіддю. Зразки її можна знайти в багатьох передмовах книжок з серії «Шкільна бібліотека». Проте звести всю біографію до художньої розповіді не завжди вдається. Та і потреби в цьому немає. Наука вимагає точних дефініцій, і зробити все навчання — від початку до кінця — цікавим не можна. В гонитві за зовнішньою цікавістю втрачається науковість і повнота викладу.
Важливий не стільки зовнішній ефект (хоча й він впливає на емоційність уроку), як те, щоб розповідь про письменника була насичена конкретним змістом, матеріал був науково обґрунтованим, цікавим, щоб учні активно його сприймали. Буває так: учні слухають, як зачаровані, а лекція не лишає ніяких слідів у їхній свідомості, бо захоплюються не змістом, а мовою, ерудицією вчителя.
Другим різновидом лекції є монологічна розповідь з широкою постановкою завдань, що активізують мислення учнів. Так, перед вивченням життєвого і творчого шляху І. Франка вчитель може поставити дев’ятикласникам завдання простежити, які риси характеру письменника виявляються у його вчинках, які факти переконують нас в його прямоті, громадянській сміливості.
Подаючи певні відомості про митця, вчитель має враховувати, наскільки учні знайомі з його життям (із попередніх класів, переглянутого кінофільму, прочитаної книги, на основі екскурсії до літературно-меморіального музею). Природно, що вони прагнуть розповісти на уроці про те, що вже знають. На допомогу вчителеві приходить бесіда. Вона пробуджує активність школярів, викликає їх на відверту розмову. Широко практикують учителі підготовку учнями рефератів про письменника, самостійний аналіз ними епістолярної літератури, мемуарів тощо.
Теми рефератів повинні бути посильними і цікавими для школярів, наприклад: «Перебування Т. Шевченка на Київщині», «М. Коцюбинський у спогадах сучасників», «Образ Тараса Шевченка за фільмом «Сон», «Образ Івана Франка за твором «Терен на шляху» П. Колосника». Така робота сприяє розвитку пізнавальних інтересів дітей, їх самостійності та ініціативі, прищеплює навички елементарних досліджень. Важливо, щоб повідомлення, зроблені учнями, доповнювали, а не повторювали сказане вчителем, були лаконічними й не забирали багато часу.
Можна порекомендувати учням почитати на вибір кілька книжок про письменника, а потім обмінятися враженнями про прочитане, переказати близько до тексту епізоди, що найбільше запам’яталися. Скажімо, під час вивчення біографії Т. Шевченка учні познайомляться з творами «Тарасові шляхи» О. Іваненко, «Петербурзька осінь» О. Ільченка, «Син-колос» Д. Косарика, «Багряні тіні» М. Рубашова, «Поетова молодість» Л. Смілянського, «В степу безкраїм за Уралом» З. Тулуб, «Вітрила» В. Шевчука, в яких змальовано поета в різні періоди його життя; осмислюючи біографію Лесі Українки вони звернуться до таких творів, як «Велет розпалює ватру» К. Граната, «Іду до тебе» І. Драча, «Дочка Прометея» М. Олійника, «Леся Українка» А. Костенка та ін.
Під час вивчення біографії письменників широко використовуються технічні засоби навчання, кінофільми, діафільми та навчальне телебачення. Крім навчальних і хронікально-документальних фільмів, учитель може звертатися і до фільмів ігрового характеру, в яких образи письменника та його сучасників створюються акторами. Перегляд фільму завершується бесідою за такими запитаннями: як передав автор вдачу, характер, думки і помисли митця? Які найголовніші риси його особистості підкреслено у фільмі? Який епізод фільму, на вашу думку, є найяскравішим?
Навіть при застосуванні одного й того ж методу чи форми роботи не повинно бути місця шаблону й штампу. Слід уникати стандартної схеми: народився, жив, писав, помер. Під час розповіді вчитель не повинен часто вдаватися до висловів «вірний син народу», «геніальний художник», «співець свободи» «борець за правду і щастя» «гордість і слава нашої літератури». Вони, безперечно, є засобом характеристики письменника, але від безконечного повторення бліднуть, втрачають свій зміст.
Нерідко на уроках літератури замість хвилюючої розповіді про життя талановитого митця учні чують нудний перелік хронологічних дат, за якими губиться величний образ майстра слова. Це зменшує виховну силу уроків літератури, які повинні бути уроками роздумів, своєрідною школою морального прозрівання.
У хорошого словесника кожен урок, присвячений вивченню біографії митця, своєрідний, не схожий на інші. Якщо першу сторінку біографії І.Франка він відкриває словесним портретом письменника, що його так майстерно змалював М. Коцюбинський у своєму рефераті,1 а розповідь про Лесю Українку розпочне читанням вірша про поетесу, то лекцію про життєвий і творчий шлях М. Коцюбинського — афоризмом, вільним переказом художнього твору про письменника або читанням спогадів про нього. Урок вивчення біографії Т. Шевченка, наприклад, можна почати декламацією уривка з незакінченої повісті С. Васильченка «Широкий шлях», розповідь про Ю. Федьковича — читанням уривка з промови Марка Черемшини, яку він виголосив у 1913 році:
«Ще наша зелена Буковина спала тихим сном, ще була недоступним світом, забути м закутком України, як нечаяно, гей гірський соловій у гірському лузі, заспівав могутню пісню верховинський гуцул і, розбудивши нею сплячих, вніс життя, вніс весну у студену хату, та й тим зайняв перше місце побіч безсмертного Тараса.
..Засіяла Федьковичева муза зорею і розігнала навислі хмари а-понад буковинської України... і показала світу чистих шляхетних і добротою обагрених мужиків-гуцулів, тих мужиків-гуцулів, що їх перше панство уважало за щось відмінне від людської породи, що їх за кожний протест против якого-небудь окайданення опришками прозивали»?
Взагалі протягом усього уроку суто науковий, мало емоційний матеріал слід поєднувати з цікавими фактами життя митця. Таке поєднання дає змогу підтримувати інтерес учнів.
Щоб посилити емоційність сприйняття матеріалу на уроках, звертаються також до емоційно наснажених уривків з художніх творів про письменників, де правда художня збігається з правдою науковою. Наприклад, під час ознайомлення учнів з життям і творчістю Г, Сковороди, можна прочитати такий уривок з книги «Григорій Сковорода» І. Драча.
«День 28 жовтня був сонячним і погожим. У Ковалевського зібралося багато гостей на обід. Сковорода був веселий і говіркий, як ніколи. Довго розповідав про себе, про свої мандрівки. Потім вийшов у сад. Він відцвів, відцвів, відшумів, як оці дерева, що журно губили листя. Ось-ось, можливо, завтра він відійде в природу, перетвориться в землю, в соки і крони дерев. Станеться страшна буденна справа. Його час перейде в вічність... Він жив просто. Вмер так само.
Господар пішов шукати гостя надвечір, застав під липою, коли Сковорода викопав досить глибоку могилу. Що це, друже Григорію? Чим ти зайнятий?—Пора кінчати мандри, — спокійно відповів Сковорода.
... Він пішов у свою кімнату, надів чисту білизну і востаннє поговорив з вічністю, істиною, розумом, поклав під голову свитку і свої рукописи, ліг і заснув, і не прокинувся. Поховали його під липою, а на могилі написали те, що він заповів»3
Висловимо деякі міркування з приводу перевірки засвоєного учнями матеріалу біографій письменників. Під час опитування досить часто ставляться перед учнями завдання, які здебільшого розраховані на репродуктивне відтворення засвоєного матеріалу (Коли і де народилася Леся Українка? В якому оточенні виховувалась поетеса? Хто і як викупив Шевченка з кріпацтва? Який твір Олеся Гончара удостоєний Шевченківської премії?). Безумовно, вони конче потрібні, оскільки допомагають розвивати пам’ять учнів, проте не слід забувати, що осмислення матеріалу вимагає, крім знання фактів, ще й відповідних роздумів, уміння зіставляти, узагальнювати, систематизувати матеріал. Подібні завдання можуть стосуватися не лише якогось моменту, а й цілого періоду життя письменника. Для прикладу наведемо окремі види таких завдань:
1) схарактеризувати якусь одну зі сторін діяльності письменника: М. Рильський як перекладач, вчений і т. д.;
2) дібрати епіграф до життя письменника, науково обґрунтувати такий вибір;
3) поєднати свою розповідь про письменника з використанням діафільму;
4) дібрати факти, якими можна було б проілюструвати окремі риси особистості митця, наприклад: громадянську мужність Лесі Українки, віру в народ М. Коцюбинського, прометеїзм життя Т. Шевченка;
5) виділити у житті письменника найголовніші періоди, що стали визначальними в його творчості;
6) зіставити окремі моменти життя двох письменників тощо.
Розумна, глибоко продумана робота над вивченням біографії письменника забезпечить у належній мірі опрацювання його творів.
Примітки
1 Див.: Коцюбинський М. Твори: В 7-ми т. - К.: Наук, думка, 1975. - Т. 4. - С.
2 Юрій Федькович в розвідках і матеріалах. - К.: Держлітвидав України, 1958. - С. 43-44.
3 Драч І. Григорій Сковорода. - К.: Молодь, 1984. - С. 195.
