Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах - Навчальний посібник - Пасічник Є.А. 2000
Збирання фольклору
Позакласна робота з літератури
Розділ VІІІ.
Всі публікації щодо:
Методика викладання літератури
Цікавим видом роботи з літератури є збирання учнями місцевого фольклору, а також народних переказів про письменників, літературні події. Зіставляючи фольклорні варіанти творів, легко підвести учнів до усвідомлення колективності народної поезії, розуміння того, що фольклор — жива творчість народу, а твори безіменних поетів з бігом часу зазнають колективного шліфування.
Збирання учнями фольклору буває індивідуальним і груповим. Правда, групові записи учнями усної народної творчості проводяться рідко, переважно під час екскурсій і походів. Індивідуальні ж ведуться протягом усього навчального року. На початку кожної чверті вчитель дає учням завдання записати кілька фольклорних творів певної тематики від батьків, рідних, знайомих. Так, наприклад, перед вивченням роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» можна рекомендувати учням записати народні пісні, в яких зображена важка жіноча доля, перед вивченням драми Т.Шевченка «Назар Стодоля» — старовинні весільні обряди, тобто завдання стосовно збирання матеріалів народної словесності визначається змістом творів, які вивчають учні на уроках літератури.
У школах-інтернатах, де вчаться діти з далеких сіл, найдоцільніше давати учням завдання записувати фольклор на час канікул, коли вони перебувають вдома. Тут є можливість охопити записуванням ширший район, ніж у школах звичайного типу.
Програма запису може містити окремі запитання (наприклад: «Які ви знаєте рекрутські пісні? Які пісні співали раніше на весіллях?»), передбачати ознайомлення з тими чи іншими фольклорними творами людей, щоб вони пригадали подібні за змістом зразки або назвали варіанти якогось твору.
Записані учнями фольклорні матеріали повинні бути паспортизовані. Для паспортизації необхідні такі дані: а) місце запису фольклорного твору (область, район, місто, село); б) коротенькі відомості про те, від кого записаний твір (прізвище, ім’я та по батькові особи, її вік, національність, професія, місце праці); в) дані про зв’язок твору з рідним краєм (оспівування місцевих подій, зображення людей краю, поширення в районі запису); г) відомості про збирача усної народної творчості (прізвище, ім’я та по батькові учня, який записує фольклор, клас, в якому він вчиться); д ) дата запису твору.
Зібрані фольклорні матеріали учні систематизують (можна об’єднати в збірники), щоб їх було зручно зберігати й використовувати.
