Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни: Українська література - Л. С. Козловська 2005

Сучасна українська драматургія
Здобутки української поезії, прози та драматургії кінця XX-початку XXI ст.

Чи існує новітня українська драматургія?

Сучасна українська драматургія, за визначенням критиків, перебуває у стані пошуку нових тем.

Сучасні українські драматурги звертаються до історичного минулого (В. Шевчук «Сад», «Вертеп», О. Пасічник «Гетьман Мазепа», М. Негода «Гетьман»). Людину і світ досліджують у своїх драматичних творах Ярослав Стельмах («Провінціалки», «Так закінчилось літо»), Олександр Ірванець (кн. «П’ять п’єс»: «Прямий ефір», «Брехун з Литовської площі», «Електричка на Великдень»). Основним художнім засобом стає для О. Ірванця внутрішній монолог героїв або словесні баталії у формі діалогу чи полілогу, коли дія майже відсутня.

У сучасній українській драматургії представлені такі традиційні жанри: трагікомедія, трагедія, історична драма, драматична поема, містерія та ін.

Зазначимо

Сучасні українські драматурги, часто зорієнтовані на європейський театр з його модерними експериментами, при цьому помітно втрачають національну самобутність.

Така ситуація є наслідком і мовної проблеми у сучасному українському суспільстві, де відсутній україномовний театральний діалог як частина суспільної розмовної практики.