Усі уроки української літератури 10 клас І семестр Профіль — українська філологія - 2018

Новела Камінний хрест - український екзистенційний вибір між життям і смертю як в особистому, так і в національному вимірах - ЕКСПРЕСІОНІЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ В. СТЕФАНИКА

Мета: ознайомитися зі змістом новели „камінний хрест”, прокоментувати її як зразок модерністичного твору, у якому звучить мотив екзистенційного вибору; розвивати культуру мовлення учнів; виховувати почуття відповідальності за власну долю та долю своєї країни.

Обладнання: портрет В. Стефаника, текст новели „камінний хрест”, фото камінного хреста в русові, словники літературознавчих термінів.

Теорія літератури: модернізм (повторення), експресіонізм.

Тип уроку: комбінований.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Слово вчителя. Уже перші новели Василя Семеновича Стефаника вразили читачів глибиною проникнення у життєві реалії, а критиків — новаторством. Адже найчастіше зображував письменник людину у так званій межовій ситуації, переживаючи трагедію персонажа як свою власну. Більшість творів письменника — це філософствування зболеної людини, її пошук шляху до щастя чи хоча б спроба збагнути сенс страждань. Не виняток і новела „Камінний хрест” — український екзистенційний вибір між життям і смертю як в особистому, так і в національному вимірах. це питання і буде предметом нашого дослідження.

IІI. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання

2. Бліцопитування

Ø Коли і де народився Стефаник?

Ø Коли і де вперше надрукував свої твори?

Ø Де навчався письменник?

Ø Хто з письменників входив до „Покутської трійці”?

Ø Скільки новел становлять творчу спадщину письменника?

Ø Що ви знаєте про громадську діяльність В. Стефаника?

Ø З ким із культурних діячів письменник перебував у творчих взаєминах?

Ø Назвіть відомі вам збірки новел Стефаника.

Ø Який художній стиль репрезентує В. Стефаник? Назвіть його характерні ознаки.

Ø Що вам відомо про вшанування пам'яті В. Стефаника?

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Міні-лекція вчителя

Основними темами творчості В Стефаника були показ тяжкого та злиденного життя селян Галичини, змалювання родинних трагедій, причиною яких були економічні та соціальні чинники, опис війни і її жахливих наслідків, розповідь про життя повоєнного села в часи польсько-шляхетського панування. ці твори нікого не залишали байдужими. Відомий критик Микола Євшан, ознайомившись із доробком письменника, зазначав: „Душу мужика Стефаник зглибив до дна, як далеко він лишив позаду всіх інших українських письменників, що писали про мужика, як випередив всю „народну” українську літературу!”. Українська і світова література знають В. Стефаника як майстра психологічної новели. Щоб передати внутрішній світ свого персонажа, показати, чим він живе, чим переймається в тяжку годину, в нелегкий час вибору, автор вдається до екзистенціалізму.

Довідка. Теорія літератури

Екзистенціалізм — напрям у філософії XX ст., що позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі. Основним проявом екзистенції є свобода, яка визначається як відповідальність за результат свого вибору.

У художніх творах екзистенціалісти прагнуть збагнути справжні причини трагічної невлаштованості людського життя. Визначальні ознаки екзистенціалізму:

□ на перше місце висунуто категорії абсурдності буття страху, відчаю, самотності, страждання, смерті;

□ особистість має протидіяти суспільству, державі, середовищу, ворожому „іншому”, адже всі вони нав'язують їй свою волю, мораль, свої інтереси й ідеали;

□ поняття відчуженості й абсурдності є взаємопов'язаними та взаємозумовленими в літературних творах екзистенціалістів;

□ вищу життєву цінність екзистенціалісти вбачають у свободі особистості;

□ існування людини тлумачиться як драма свободи;

□ найчастіше в художніх творах застосовується прийом розповіді від першої особи.

Екзистенціалізм підкреслює, що людина відповідає за свої дії лише тоді, коли діє вільно, має свободу волі, вибору і засобів їхньої реалізації. Формами прояву людської свободи є творчість, ризик, пошук сенсу життя, гра та ін.

2. Продовження міні-лекції

Більшість критиків характеризували твори письменника як песимістичні, а автора називали „безнадійним песимістом”. Зовсім іншої думки про В. Стефаника був І. Франко: „Я не бачу у Стефаника ані сліду песимізму. Навпаки, у многих із його оповідань віє сильний дух енергії, ініціативи, а у всіх бачимо велику любов до життя й до природи — речі зовсім суперечні песимізмові. Певно, коли когось болить, то він кричить, стогне, але хіба це песимізм?”

Новела „Камінний хрест” розповідає про одну з найтрагічніших сторін історії українського народу — еміграцію, коли доведені до відчаю жорстоким гнобленням, вкрай зубожілі селяни, шукаючи кращого життя, від'їжджали за океан.

3. Словникова робота

Еміграція (лат. emigratio — „виселення”, „переселення”) — вимушена чи добровільна зміна місця проживання людей (емігрантів, переселенців), переселення зі своєї батьківщини, країни де вони народилися і виросли в інші країни з економічних, політичних або релігійних причин.

4. Історична довідка про причини еміграції українців в кінці ХІХ — на початку ХХ століття

(Повідомлення заздалегідь підготовленого учня)

Після революції 1848 року Галичина, Закарпаття та Буковина були найбіднішими в Європі. Ці землі, аграрні, з незначним нагромадженням капіталу, залишалися внутрішньою колонією Австрійської імперії. Промисловість і торгівля були тут слабо розвиненими. Тому, як і раніше, регіон залишався ринком збуту промислових товарів і сировинним додатком промислово розвиненої метрополії — Австро-Угорщини.

На початку ХХ ст. на західноукраїнських землях збереглися феодально-кріпосницькі пережитки, здольщина, відробітки на користь поміщика за користування пасовищем, водопоєм, лісом.

Поглибилося розшарування селянства, 5 % становили куркулі, які скуповували за безцінь землю селян, що розорилися. Малоземельні селяни орендували землю у багатіїв, що стало найпоширенішою формою експлуатації на Західній Україні.

Західноукраїнського розореного і зубожілого селянина знала вся Європа. На початку ХХ ст. почалася еміграція українського населення в Америку. Причинами такого явища стало безземелля та малоземелля, безробіття, нестерпні податки, хронічне голодування. Уряди США, Канади, Бразилії заохочували масове переселення з-за кордону. Закарпатці першими розпочали еміграцію до США ще у 70-х роках ХІХ ст. На кінець ХІХ ст. українська громада в США нараховувала 200 тис. осіб, українська громада Канади — 24 тис. Тільки протягом 1890-1910 рр. із Галичини емігрувало понад 300000 тисяч українців. Якщо в 1890-1900 рр. виїхало 78000 осіб, то за перше десятиріччя — понад 224000.

Ще будучи студентом Краківського університету, Стефаник стає свідком першої хвилі української еміграції.

Про це пише у своїх спогадах „Василь Стефаник” Богдан Лепкий.

„Йдемо. Минаємо пошту, проходимо коло театру Турлінського. „Куди він мене провадить? — гадаю собі. — Чи не до Юзефа на пиво? Але знає, що я до Юзефа не радо ходжу, а на пиво також не ласий, бо гірке. А може, до себе, до хати, щоб прочитати якесь нове оповідання? Але ж бо він читати не любить, хоч читає знаменито”.

Аж і Турлінського минули ми, і скрутили на залізничний дворець. Ага! Мабуть, хтось зі знайомих приїжджає або тільки переїжджає через Краків, і Василь хоче мені несподіванку зробити.

І справді, були це наші спільні знайомі, селяни, що перед галицькою бідою втікали за велику воду. Сиділи з жінками й дітьми, з клунками і клуночками на кам'яних плитах, як ластівки перед відлетом на телеграфічних дротах, сиділи здовж перону попід студений мур. Змаргані бідою дома і невигодами в дорозі, помарніли й почорніли, як та земля, що з неї вийшли і від неї тепер утікали, куняли, немов попід плотами тіні. Діти зривалися зі сну, а мами їх зацитькували.

— Цить! Як приїдемо там, то булку тобі куплю таку білу й солодку, як цукор. І дримбу зі щирого срібла,— обіцювала мама.

А батько тільки спльовував крізь зуби й цикав слова:

— Обіцяй, обіцяй, щоб те проклинало, єк віросте. Гадаєш, що втікнемо від нашої біди? Вона за нами, як пес, побіжить, як тінь, за чоловіком піде. Де хлоп, там і біда.

— А чого ж ми їдемо туди? — питалася жінка.

— Чого? Бо мус. Мус нас жене; тут вже довше витримати тяжко. Там, хоч не краще, то буде інакше.

— То на таке ти мене витягнув, чоловіче, з села, як тую вишню з землі, з корінням вирвав? Світоньку ти мій, матінко свята! — і жінка в плач.

А Стефаник до мене:

— Чуєш?

— Чую,— відповідаю коротко, і йдемо далі”.

Ці спостереження, пропущені письменником крізь серце, лягли в основу драматичної за своїм змістом новели „Камінний хрест”.

Головний герой твору має реального прототипа. Це рухівський селянин Іван Ахтемійчук, який дійсно виїхав до Канади і листувався з письменником. І сьогодні стоїть на одному з горбів Русова кам'яний хрест, поставлений Ахтемійчуком на своєму колишньому полі. Навіть прізвище головного героя не вигадане: з рідного села письменника до Канада емігрував Штефан Дідух.

5. Робота з текстом новели

Наше завдання — переконатися, що у творі справді звучить екзистенційний мотив вибору між життям і смертю як в особистому, так і в національному вимірах.

Бесіда з учнями

Ø Які почуття викликає у вас образ Івана Дідуха?

Ø Як ви думаєте, чи такі ж почуття до свого персонажа хотів передати у новелі В. Стефаник? Знайдіть епізоди в тексті, які підтверджують вашу думку. (Автор хоче передати не стільки співчуття до особистої трагедії Івана Дідуха та його тяжкої праці, скільки повагу до невтомного трудівника і захоплення його моральною силою.)

Ø У чому полягає особливість розгортання конфлікту у новелі „Камінний хрест”? Думку аргументуйте прикладами з новели. (Конфлікт розгортається ніби двома напрямками — драма зовнішня, соціальна (спричинена умовами життя) і драма внутрішня (причиною і носієм її є сама людина.)

Ø Що є більшою драмою для Івана Дідуха — постійна важка робота на горбі чи загроза лишитися без цієї праці? Що для персонажа є життям а що смертю? чому? (Найбільша драма — загроза залишится без цієї праці, без цієї землі. Адже за кордоном селянин всю трагедію свого становища переживає сильніше: він, відірваний від батьківщини і звичної праці, перестає бути господарем, і знаходиться на чужій землі, яка ніколи не стане рідною і на якій він ніколи не почуватиметься своїм. Доведеться боротися за збереження своєї духовної ідентичності і за гідне життя. Біль і стаждання в душі персонажа викликані саме передчуттям такої ситуації. Життя на чужій землі — це смерть.)

Ø А що вважають драмою інші члени родини Івана Дідуха? Що для них є життям, а що смертю?

Ø Чому, на вашу думку, в одній родині такі різні погляди на життєві цінності?

Ø Однією з ознак екзистенціалізму є пошук людиною шляху до щастя. Яким уявляється щастя для персонажів новели? Чи знайдуть вони його?

Ø Чи може бути щасливою людина без батьківщини?

Ø Так чого ж більше в новелі „Камінний хрест” — песимізму, відчаю чи пошуку шляху до щастя?

Ø Чому долю однієї селянської родини письменник переносить у площину національного виміру? (Існує філософська теорія про „живих” та „сплячих” людей, яка стверджує: „Бути живим — означає майже неможливу річ: перебувати у повноті почуттів. Доки людина не оволоділа мистецтвом життя, то життя мало чим відрізняється від смерті”. Людина не може жити без надії, часу і любові, в такому випадку вона втрачає право на майбутнє, тобто на життя. Як живе Іван Дідух? У нього немає надії на те, що земля на горбі стане більш родючою, скільки б він її не обробляв, що працювати йому колись стане легше; живе Іван сьогоднішнім днем і не заглядає в майбутнє. Але так живуть мільйони „маленьких людей”, не живуть, а „сплять”. Та є те, що відрізняє Івана від багатьох — любов, любов до свого горба, до своєї землі, до навколишнього світу. І ця любов оживляє душу персонажа. Дає йому можливість повноцінно жити на дорогій серцю землі, а не страждати на чужій. І в цьому не тільки особиста трагедія, а також і національна.)

Ø Як ви думаєте, чи переживають такі почуття, як Іван Дідух, сучасні емігранти? Що сьогодні є причиною від'їзду з рідної землі?

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Мозковий штурм

Завдання: дібрати епізоди з тексту новели, які б могли слугувати ілюстрацією до уривка з листа В. Стефаника до О. Кобилянської і пояснити свій вибір.

„Чую їх біль, всі ті нитки, що рвуться між серцем емігранта і селом його”.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлексія

□ Знайомство зі змістом новели викликало в мене такі почуття ...

□ Я вважаю, що еміграція — це ...

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Повторити матеріал уроку за допомогою підручника.

2. Підготуватися до характеристики образу Івана Дідуха.

3. Скласти питання для взаємоопитування на наступному уроці з теми „Новела „Камінний хрест” — твір про екзистенційний вибір людини в межовій ситуації”.

4. Завдання творчого характеру: скласти сенкан за змістом новели.