Українська література 11 клас. Рівень стандарту, академічний рівень. Плани-конспекти - В. В. Паращич 2011

Ю. Яновський. Новели «Дитинство», «Шаланда в морі» з роману «Вершники». Ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам'яті. Утвердження високих загальнолюдських ідеалів вірності й кохання, відданості громадянському обов'язку

Тема. Ю. Яновський. Новели «Дитинство», «Шаланда в морі» з роману «Вершники». Ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам'яті. Утвердження високих загальнолюдських ідеалів вірності й кохання, відданості громадянському обов'язку

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художні особливості новел Ю. Яновського, їх новаторський характер та естетичну цінність; розвивати навички аналізу новел, визначення та пояснення художніх засобів і прийомів, вміння висловлювати власні думки з приводу прочитаного; виховувати повагу до національних традицій, старшого покоління, духовної пам'яті, загальнолюдських цінностей.

Очікувані результати: учні знають зміст новел, уміють виділяти ключові епізоди, переказувати їх, аналізувати твори, висловлювати власне ставлення до проблем, порушених автором.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього, краєвиди українського степу, моря, календар народно-релігійних свят.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

Хід уроку

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

✵ Вступне слово вчителя.

Рід, родина. Батько й син. Дід та онук. Одвічне коло життя. Старше покоління намагається залишити наступному щось у спадок. У кого немає маєтків, земель, грошей — можна природну допитливість і життєвий досвід, веселу вдачу, працьовитість, витривалість, силу почуттів. Погодьтеся, що це теж немало. Про зворушливі новели Ю. Яновського «Дитинство» й «Шаланда в морі», які підносять ідею нетлінної вартості національних основ буття, ми й будемо говорити сьогодні на уроці.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

✵ Проблемне завдання.

Прочитайте рядки з новели Ю. Яновського «Подвійне коло» і скажіть, яка ідея за принципом «від зворотного» випливає з них.

«Лютували шаблі, і коні бігали без вершників…. Дехто простягав руки — і йому рубали руки, підіймав до неба вкрите пилом і потом обличчя — і йому рубали шаблею обличчя, падав до землі і їв землю, захлинаючись передсмертною тугою, — і його рубали по чім попало і топтали конем…. Висвистували шаблі, хряскотіли кістки…»

Орієнтовна відповідь. Відворотність, огидність, нелюдськість і жорстокість війни.

✵ Бесіда.

— У чому полягає умовність зображення в новелі «Подвійне коло»? (Брати зійшлися в одному бою — насправді це протистояння політичних сил у тогочасній Україні взагалі.)

— Поясніть символіку назви твору.

— У чому особливості художнього часу й простору в новелі?

ІІІ. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

✵ Складання «сюжетного ланцюжка» новели Ю. Яновського «Дитинство».

Данилка (Данила Чабана, майбутнього комісара, а потім письменника) виховував степ, красу якого він розумів усім своїм малим серцем. — Хлопчик знав усе їстівне зілля, яке можна знайти в степу, і те отруйне, що не можна було їсти. — Його прадід Данило знав усі степові таємниці, безліч прикмет, шанував старовинні народні звичаї (коли свистів бабак — починалася весна, на Сорок Святих мати пекла жайворонків, і діти бігали з ними по селу, закликаючи весну). — Одного дня Данило пішов із прадідом у степ далеко, аж до моря. — Раптом прадід упав і більше не підвівся, передавши естафету життя малому правнукові.

✵ Евристична бесіда.

— Що вам найбільше сподобалося в новелі, здалося зворушливим, а що — смішним?

— Що викликало смуток, співчуття, що здивувало?

— Про які народні звичаї та прикмети ви дізналися? Котрі з них підтримуються та відроджуються тепер?

— Якими талантами володіли батько й мати Данилка? (Мати добре розмальовувала печі, батько — співав.)

✵ Завдання пошуково-дослідницького та творчого характеру.

1. Схарактеризуйте за новелою узагальнений образ степовиків.

2. прочитайте уривок із новели «дитинство» й визначте, за допомогою яких художніх засобів замальовується в ньому пейзаж.

«І ось Данило з прадідом Данилом вийшли з села, попростували в степ, просто на південь, перед ними розступилася голуба далина, виросли на південному обрії над далеким морем прекучеряві хмарки, мов край світній вишневий розквітлий сад».

✵ Переказ новели Ю. Яновського «Шаланда в морі», складання «сюжетного ланцюжка».

Був січень чи лютий місяць, вітер дмухав із берега, море замерзло на сотню метрів, а далі піднімалися хвилі, насувався шторм. — На березі стояла стара Половчиха, очікуючи чоловіка. — Жінка подумки благала вітер, щоб той відігнав негоду. — У морі з’явилася шаланда. — З усіх сил ті, що були в човні, добирались до берега. — Збіглися люди, але нічим не могли допомогти. — Раптом зламалося весло і човен перекинуло. — На поверхні моря з’явилася лише одна голова. — Рибалки кинулися на допомогу. — На берег вибрався тільки чужий чоловік. — Чубенко сказав, що Мусій визволив його із французької плавучої тюрми, а сам не виплив, загинув. — Усі розійшлися, тільки Половчиха залишилася стояти на березі. — Її душа скам’яніла. — Почала пригадувати щасливі молоді роки, коли вони з чоловіком побралися, коли народилися сини (тільки тепер вона не знає про їхню долю). — Раптом старій здалося, що шаланда наблизилася до берега. — Половчиха вирішила врятувати громадянське добро. — Спустившись до моря й зайшовши у воду, побачила чоловіка. — Мусій розповів, що хотів урятувати човна, тому й сховався, щоб Чубенко плив сам. — Витягли шаланду й упевнено та дружно пішли додому, як ходили все життя.

✵ Обмін враженнями щодо прочитаного.

— Наскільки правдивою вам здалася ця історія?

— Де в новелі ідеологія, а де — піднесення загальнолюдських цінностей?

— Поясніть феномен: Половчиха «була доброго рибальського роду, доброї степової крові, її взяв за себе Мусій Половець — дофінівський рибалка, непоказний хлопець, нижчий од неї на цілу голову», незважаючи на те, що в Очакові, де проходило її дівування, до неї сваталося багато заможних хазяїв, що мали власні шаланди, яхти, баркаси, моторки.

— Як характеризують Половчиху такі рядки: «Половчиха тримала хату в залізному кулаці, мати стояла на чолі родини, стояла, наче скеля в штормі».

✵ Проблемні завдання.

1. Визначте риси романтизму в новелах роману Ю. Яновського «Вершники». Орієнтовна відповідь. Незвичайні характери в незвичайних обставинах; використання фольклору, перебування героїв у гармонії з природою; поєднання національного із соціальним, історичні мотиви — повстання у селі Турбаях; характери сильні, яскраві, піднесені; умовні форми, поєднання буденного і незвичайного — важка праця рибалок і піднесене, вірне почуття кохання; новий жанр — роман у новелах та ін.

2. Знайдіть у романі епізоди й художні деталі, що втілюють національні атрибути.

Орієнтовна відповідь. «Малий чабанець (що може вивчитись на чабанчука й вийти на чабаненка, і, нарешті, заступити батька-чабана)»; народні звичаї та прикмети з новели «Дитинство»; тужіння-закликання Половчихи з новели «Шаланда в морі», що нагадує народну пісню: «Ой пішов ти в море, Мусієчку, — голосила вона мовчки, — та й слід твій солона вода змила. Та коли б я знала та добачала, я б той слідок долонями пригортала та до берега тебе покликала. Ой подми, вітре трамонтане, оджени в море негоду та оджени й тумани, а я стоятиму тут самотня до краю, і хоч би з мене дерево стало, то я б усіма вітами над морем махала й листям би шуміла».

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

✵ Міні-диспут.

— Чим небезпечна втрата людьми, народом своїх коренів, родинних зв’язків?

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

✵ Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Твір Ю. Яновського «Вершники», його новели змусили мене задуматися над тим, що…

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знати зміст новел, вміти їх аналізувати, характеризувати героїв, індивідуальний стиль письменника.