Всі публікації щодо:
Українка Леся

Літературне читання 4 клас - Конспекти уроків до підручника О. Я. Савченко - 2018

ПОКИ БІДИ НЕ ЗНАТИМЕШ, ТО Й РОЗУМУ НЕ МАТИМЕШ (продовження)

Матеріал уроку. Леся Українка «Біда навчить».

Мета. Розвивати уміння оцінювати вчинки персонажів і визначати мотиви їхньої поведінки, знаходити зображувально-виражальні засоби опису героїв, робити висновки; збагачувати словниковий запас дітей; виховувати інтерес до народної мудрості, бажання вчитися.

Обладнання. Картки-блискавки зі словами; малюнок із зображенням горобця; картки для складання характеристики, з прислів’ями, незакінченими віршами; малюнок «Дерева рішень»; маски горобця і сови.

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

1. Актуалізація опорних знань учнів.

— Над творами якого розділу працюємо?

— Які казки називаються літературними? Як ще називають літературні казки?

— Чим авторська казка відрізняється від народної?

— Над якою казкою працювали на минулому уроці?

— Доведіть, що «Біда навчить». — це казка.

2. Повідомлення теми і мети уроку.

— Сьогодні ми продовжимо працювати над казкою Лесі Українки «Біда навчить». складемо характеристику головного героя, спинимося на образах інших героїв казки і спробуємо зрозуміти, чого хотіла навчити читачів авторка своїм твором.

3. Вправи на розвиток читацьких навичок.

— Темою уроку стане та цитата із казки, яка, на вашу думку, найбільше підходить.

а) Читання цитат, поданих у різний формах.

✵ Звеликогорозумунетяжкойзрозумузсунутися.

✵ реПемузивав нів зиум сливоащ, а ан вусне жев тасв римдум робцемго.

✵ П. к. б. д. н. зна_м. ш, т. й ро_м. н. ма_м. ш.

— То яка цитата підходить? (Вчитель відкриває напис на дошці теми уроку: Поки біди не знатимеш, то й розуму не матимеш. Леся Українка «Біда навчить».)

б) Вправа на миттєве сприймання слів.

— Щоб ви могли швидко і вправно читати на уроці, розчитаємося за допомогою карток-блискавок. Читаючи групи слів на картках-блискавках, виділіть зайве і поясніть вибір.

Слова на картках-блискавках:

курка, курча, клуня, курник (клуня, бо всі інші спільнокореневі);

завзятий, молодий, чужий, заціпило (заціпило, бо інші — дієслова),

сова, бузько, ґава, зозуля (бузько, бо інші слова жіночого роду),

скубуться, заснула, обридло, ходив (скубуться, бо інші дієслова минулого часу).

«Зайві». слова прикріплюються на дошку.

в) Тлумачення слів (робота в парах).

— Складіть тлумачення слів (1 пара) і доберіть синоніми (2 пара).

4. Гра «Найшвидший шукач».

— Для подальшої роботи над твором потрібно швидко орієнтуватися у тексті. Знайдіть і дочитайте речення:

Нічого він не тямив…

По дворі ходить курка…

А я тобі от що скажу…

Полетів він геть, аж…

Бачить він…

Без розуму легше…

Розум, молодче…

— Про зустріч з яким птахом ми не згадали? (Про зустріч Горобчика із Совою.)

5. Інсценізація зустрічі горобця з совою (рольове читання).

II. Робота над змістом твору.

1. Складання плану.

— Ми уже говорили на попередньому уроці, що Леся Українка використала у казці багато народних прислів’їв. А ми доберемо для кожного героя такий фразеологічний зворот, який би найкраще характеризував поведінку і погляд на життя героя.

— З’єднайте пояснення слів, що ротами у лівій.

2. Технологія «Спільний проект». (робота в групах по 4).

— Кому підходить кожен зворот? (Приклеюється біля фразеологічного звороту зображення відповідного птаха.)

— Біля кожного вислову поставте правильний порядковий номер, згідно змісту казки.

— Об’єднайтеся у групи по 4, введіть фразеологічні звороти у такі речення, щоб вони стали пунктами плану. Склавши частинки вашої роботи утвориться план казки. (Кожна група робить по 2 пункти плану.)

Зразок плану

3. Характеристика головного героя (робота у великих групах).

— Як ви думаєте, горобчик є позитивним героєм чи негативним?

— Ваші думки різні. Давайте розберемося і складемо для цього його характеристику.

— Перегрупуйтеся у дві групи. Одна група добирає риси характеру, які були у горобчика (діти, які слова тлумачили), а друга — яким він став (діти, які добирали синоніми).

Риси характеру діти пишуть на пір ’інках, які потім прикріплюються навколо малюнка із зображенням горобця, що на дошці.

— Доведіть кожну рису характеру словами казки.

— Чому горобчик так змінився?

4. Робота в зошитах (с. 42 — 43, завд. 1 — 4).

III. Підсумок уроку.

1. Висновки.

— Поза увагою залишився ще один персонаж казки — інший горобчик. Як ви думаєте, чи потрібна йому наша допомога?

— Давайте розберемось, хто із птахів міг би його чогось навчити.

— Виберіть із прислів’їв ті, які співзвучні життєвим позиціям персонажів казки. Поясніть, що означає кожне прислів’я і кого воно стосується.

Моя хата скраю — нічого не знаю.

Як не вкраде, то не проживе.

Слово — не горобець, вилетить — не піймаєш.

Дметься, як пузир на воді.

Хто дбає, той і має.

Мудрий ніхто не вродився, а навчився.

Хто людям добра бажає, той і собі має.

Сюди тень, туди тень — так і проминув весь день.

Де сила не може, там розум допоможе.

— Давайте дамо відповідь на запитання горобчика: «Як жити?».

— Отже, ми визначили, що з усіх життєвих позицій, за якими жили персонажі казки, право на життя мають лише дві.

— Скажіть, говорячи про птахів, кого насправді мала на увазі письменниця.

— Чого навчає ця казка?

2. Заключне слово вчителя.

— Леся Українка — славна донька України. Вона любила свою Батьківщину і служила їй своїм палким словом.

Життя Лесі Українки — це подвиг митця, один із тих подвигів, що підносять людину в очах сучасників, роблять її нетьмарною зіркою в очах нащадків. Видатні поети ніколи не залишають нас. Вони відходять у безсмертя.

Не стерлась райдужна сторінка,

не вмерла пісня лісова,

безсмертна Леся Українка

була і є повік жива.

(Олена Журлива)