Українська література 5 клас - Розробки уроків - 2013 рік

Літературні казки. Особливості літературної казки, її відмінність від народної. ї. Франко. Дитинство письменника. І. Франко-казкар (збірка Коли ще звірі говорили), Фарбований Лис

Мета: ознайомити учнів з дитинством І. Франка, розкрити зміст поняття „літературна казка“; висвітлити алегорію казки „Фарбований Лис“; розвивати навички виразно читати твір; виховувати почуття добра, милосердя, справедливості.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Засоби навчання: підручник, портрет І. Франка, збірка „Коли ще звірі говорили“, ілюстрована казка- поема „Лис Микита“, проектор, роздавальний матеріал, порівняльна таблиця народної та літературної казок.

ТЛ: літературна казка.

Епіграф до уроку:

Тисячі речей у житті забудете, а тих хвиль,

коли вам мама люба чи бабуся оповідала байки,

не забудете до смерті.

Іван Франко

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.


II. Аналіз контрольної роботи.

Бесіда про характер хиб і помилок та робота над ними.


III. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Слово вчителя.

— Ви перегорнули чимало казкових сторінок, які відкрили вам світ фантазії й мудрості нашого народу. Які народні казки вам сподобалися найбільше? (Відповіді учнів).

— Отже, автор цих творів — народ. А сьогодні ми ознайомимося з казками, у яких є автор. їх називають літературними. Ознайомимося з казковою спадщиною одного з найвідоміших українських письменників-казкарів — І. Я. Франка.

Учні записують тему уроку, а також доповнюють своїми завданнями формулювання мети уроку.


IV. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв'язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу

Робота з підручником.

Учні опрацьовують за підручником відповідний теоретичний матеріал, виписують з підручника у зошит визначення літературної казки.


Учитель. У творчості I. Франка є збірка казок „Коли ще звірі говорили“. Серед них славетна і неперевершена казка-поема „Лис Микита“, яку син письменника Тарас за рівнем художньої досконалості ставив на один щабель із „Зів'ялим листям“ та „Мойсеєм“. А сам автор писав: „...Я найбільше люблю свого „Лиса Микиту“, тому що я його написав для своїх дітей...“


Розповідь учителя про дитинство І. Франка.

Орієнтовний матеріал для вчителя.

Сьогодні цікаво буде дізнатися і про дитинство І. Франка, чи розповідали батьки йому казки, співали пісні, як виховували.

Народився Іван Якович Франко в селі Нагуєвичі (Дрогобицького р-ну Львівської обл.) 27 серпня 1856 року. Родина Франків жила, як на ті часи, в достатках. У них була земля, мали хату на дві кімнати. У господарстві завжди був лад, збирали збіжжя на зиму, у Франків був сад і пасіка, у батька — кузня. Іван Франко дуже любив батька. Часто малим ще хлопчиком сидів він у кузні, де батько в кутку приладнав йому спеціальне сидіння. „Тут я сидів цілими годинами, — згадував пізніше І. Франко в оповіданні „З давніх споминів моєї молодості“, — дивився, слухав і дивився. Все мене цікавило...“ Батькова кузня була першим яскравим враженням, першою життєвою школою малого Франка. У кузні збиралися селяни з навколишніх сіл, ріпники, що йшли в Борислав до нафтових ям, чи добувачі гірського воску. Вони розповідали про свої радощі й горе, про злидні й визиск на бориславських копальнях. Тут же малий Франко наслухався чимало усіляких оповідань, народних анекдотів, пісень, прислів'їв, приказок.

Мати мала значний вплив на формування характеру, поведінки й уподобань І. Франка. Марія Миколаївна ще в часи дівування навчилася багатьох пісень від односельців і чужосільних жінок. Вона співала пісні ще зовсім малому Івасеві, а пізніше навчила його самого співати. Мати перша прищепила синові любов до народної пісні, прилучила до багатющих скарбів народної творчості.

Виростаючи в шанованій родині села Нагуєвичів, малий Франко вже в дитячі роки вирізнявся серед своїх однолітків особливими рисами вдачі. Він ріс дуже допитливою і водночас сміливою і незалежною дитиною, мав багату уяву, буйну фантазію.

Як і всі сільські діти, Івась улітку ходив у ліс по черешні, малину, гриби. „Грибів Франко завжди найбільше набирав, бо він пильно дивився в землю“, — згадував шкільний товариш І. Франка І. Яцуляк. „Ходили по рибу на став. Лізли у воду і пхали руки під печеру по саму шию, витягали щупаки великі. Я не вмів рибу добре вхопити так, як Франко, за зіви. Він найліпше умів хапати за зіви, то йому ніколи щупак не виривався“.

І. Франко ще з дитячих літ був наділений надзвичайними здібностями: вчився найкраще від усіх дітей; його товариськість і бажання допомогти ближньому вирізняли його з гурту інших школярів.

Опрацювання змісту казки (колективна робота).

— Поділіть казку на частини.

1. Лис Микита на торговиці.

2. У бочці з фарбою.

3. Переляк у лісі.

4. Микита проголошує себе царем.

5. Царювання Лиса.

6. Свято в лісі.

7. Загибель Лиса Микити.


Фізкультхвилинка.


V. Узагальнення і систематизація знань.

Теоретичний практикум. Робота з таблицею.

— Установіть, що є спільного і відмінного між народною казкою і літературною „Фарбований Лис“. Пригадайте особливості народної казки.

Особливості народної казки:

· фантастика (фантастичні події, казкові герої, чудодійні предмети);

· різке протиставлення добра злу;

· своєрідність побудови (зачин, трикратність, кінцівка);

· невелика кількість дійових осіб (дві-три);

· особливості мови (повтори слів та висловів, казкові вислови).


— Заповніть таблицю (спільне і відмінне у народній і літературній казках).

Порівняльна таблиця народної та літературної казок

Спільне

Відмінне

■ казкові герої: Лис, Вовки, Ведмідь, Мавпа Фрузя (говорять, співають, „роблять порядки“);

■ протиставлення добра злу (Лис Микита — хитрий, користолюбний, нечесний із мешканцями лісу, тому звірі розправилися з ним. Перемогло добро і справедливість);

■ зачин казки, як і у всіх народних: „Жив собі в однім лісі Лис Микита“;

■ невелика кількість дійових осіб;

■ алегорія — уявне приховування реальних осіб, явищ за іншими художніми образами.

■ побудова казки відрізняється: немає трикратності, традиційної кінцівки;

■ немає казкових висловів, повторів слів;

■ мова індивідуальна, авторська, пересипана народними приказками, фразеологізмами.

Учитель. Літературні казки подібні до народних. Однак у літературної казки є свої особливості. Оповідь літературної казки підпорядкована авторській волі, і в цьому її головна ознака. Читач бачить те, що відбувається у творі, очима автора, який ділиться з нами життєвими спостереженнями. Остаточний висновок з того, що відбувається в казці, також робить автор. Ще одна особливість літературної казки — це індивідуальна, авторська мова.


VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Учитель. Казкові герої змалечку живуть з нами, допомагають осмислити життя, розрізняти добро і зло, фантастичне і реальне, смішне і страшне, красиве і потворне. Тому казка завжди цікава для нас.

Метод незакінчених речень.

— Свою роботу на уроці я оцінюю як...

— На уроці мене:

· найбільше вразило...

· здивувало те, що...

· до глибини душі обурило...

· навчили...


VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Обов'язкове: виразно читати і переказувати казку „Фарбований Лис“.


За бажанням: намалювати ілюстрації до казки.