Українська література 5 клас - Розробки уроків - 2013 рік

Образ Лиса, риси його характеру

Мета: навчити учнів давати власну оцінку вчинкам і поведінці дійових осіб, відрізняти головних персонажів від другорядних, удосконалювати вміння виразно і правильно читати казку в дійових особах; виховувати осмислення негативної суті лицемірства, зазнайства і хвалькуватості в житті людини.

Тип уроку: урок формування умінь і навичок.

Засоби навчання: підручник, ілюстрації учнів до казки „Фарбований Лис“.

Перебіг уроку

I. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.


II. Перевірка домашнього завдання.

Виразне читання вказаного уривка з тексту казки „Фарбований Лис“.

Виразне читання в особах казки „Фарбований Лис“.

III. Оголошення теми, завдань та цілей уроку. Мотивація учіння.

Учитель. Часто в образах казкових героїв ми впізнаємо себе. Спостерігаючи за вчинками персонажів, перебігом зображених подій, даємо їм оцінку, робимо висновки для власного життя. Так книга вчить, як на світі жить. На цьому уроці ви осмислите суть лицемірства і зазнайства; проаналізувавши подану літературну казку, зрозумієте важливі життєві уроки. Казки приносять не лише естетичне задоволення, а й змушують нас замислитись над проблемами реального життя: вибором друзів, поведінки, правильного рішення. До таких роздумів спонукатиме казка І. Франка „Фарбований Лис“.

IV. Актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь.

Бесіда.

1. Хто головний герой твору? Як сприймається читачем з перших рядків казки? 2. Як жилося звірам за царювання Лиса? 3. Визначте основні риси вдачі Лиса. (Учні зачитують цитати для характеристики Лиса, зазначені вдома).

V. Опрацювання навчального матеріалу.

Складання інформаційного грона.

— Складіть інформаційне гроно з переліку рис характеру.

На дошці записані усі можливі риси характеру, учні добирають найдоречніші. Через повний час обґрунтовують інформаційне гроно.

Сміливість, рішучість, хитрість, доброзичливість, кмітливість, хвалькуватість, пихатість, скромність, чесність, користолюбство, лицемірство, нечесність.

Орієнтовне інформаційне гроно

Коло думок.

1. Як автор ставиться до Лиса? 2. Як ставляться до Лиса інші персонажі твору? 3. Як ставитеся до героя казки ви? 4. Проти яких людських вад спрямована ця казка? Свою думку обґрунтуйте.

Фізкультхвилинка.


Спостереження за змінами емоційного стану героя.

Матеріал для вчителя.

Зміни емоційного стану героїв є важливою умовою руху сюжету. Простежимо їх у казці.

Розважлива розповідь оповідача на початку твору несе в собі умиротворення, якийсь спокій, викликаний байдужістю головного героя до небезпеки, що може чатувати на нього. Далі, зарозумілий і підбадьорений своїми успіхами, Лис Микита кидає виклик своїм товаришам і робить зухвалий крок: „Досі я ходив по селах, а завтра в білий день піду до міста і просто з торговиці курку вкраду“. З таким настроєм він і вирушає до міста. Пригода, що з ним сталася, докорінно змінює емоційно-психологічну картину. Гордий Лис, потрапивши у складну ситуацію, одразу втратив свій гонор, став безпорадним. У нього з'явився страх, розпач, коли він побачив себе. Невдовзі настрій його змінюється на радісний, коли вирішив оголосити себе царем. Та ось розмірений плин оповіді круто іде вгору. На святкуванні роковин з дня його царювання, заколиханий почестями і славою, Лис Микита втратив пильність і несподівано для всіх зовсім по-лисячому задзявкав. Це знімає Лиса Микиту з п'єдесталу пошани і слави, знову робить його жалюгідною істотою, з якою врешті розправляються звірі. Тут цей герой заслуговує на співчуття.

Отже, емоційна розв'язка веде до переконання в тому, що основою людських взаємин, життя в цілому мають бути високі ідеали добра, справедливості, взаємоповаги.

VI. Самостійне застосування учнями знань.

Творче завдання.

I група

— Дібрати прислів'я і приказки, які відображали б характер Лиса.

Наприклад:

• Не кажи гоп, доки не перескочиш.

• Тіло в золоті, а душа в болоті.

• Як хочеш пропасти, почни красти.

• Так треба жити, щоб нікому зла не чинити.

II група

— Скласти вірш про Лиса.

Наприклад:

• Лис Микита дуже хитрий,

Але деколи він спритний.

Сказав друзям: „Иду я на базар

Й принесу курей амбар“.

Скільки б Лис не старавсь,

Але природу не здурить:

Правда буде вище неба —

Фарбу з Лиса змиє вмить.

• Жив на світі Лис Микита.

Він був злодій, брехунець

І попався на кінець.

От і віршику кінець:

Хто послухав — молодець!

VII. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Завершальне слово вчителя.

Перемогою скривджених і безправних над кривдниками закінчується казка „Фарбований Лис“. Емоційна розв'язка веде до переконання в тому, що основою людських взаємин, життя в цілому мають бути високі ідеали добра, справедливості, взаємоповаги.

Метод незакінчених речень.

1. Свою роботу на уроці я оцінюю як... 2. На уроці мене найбільше вразило...; здивувало те, що...; обурило...; навчили...

VIII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Обов'язкове: прочитати казку В. Королева-Старого „Хуха-Моховинка“.


За бажанням: скласти невелику казку про пригоди домашніх тварин „Якби звірі могли говорити“.