Українська література 6 клас - Конспекти уроків - Посібник для вчителя - 2015 рік

Книжка в житті людини. Письменник - особливо обдарована людина, його праця над художнім твором

Мета: розповісти учням про те, як «робиться книга». про роль сучасного читача у новому «житті». твору; формувати уявлення учнів про рукописні книги часів Київської Русі, про автора «Повісті временних літ». Нестора Літописця; з’ясувати роль книжки в житті людини, складність і особливість процесу творчості, місце у ньому уяви й фантазії митця; розвивати читацькі інтереси школярів, вміння учнів їх аргументувати; виховувати усвідомлення потреби шанобливого ставлення людей до книжки, до освіти.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: книжкова виставка, матеріали про Київську Русь (карта, ілюстрації, портрети князів та ін.), підручник.

ХІД УРОКУ

Книги — морська глибина:

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

Іван Франко

I. Організація початку уроку.

Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.

II. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.

Розв’язання кросворда.

Учитель. За допомогою зазначених у кросворді назв вивчених у 5 класі творів (оповідань і казок), їхніх героїв пригадайте прізвища письменників, з якими ви знайомилися минулого року.

Відповіді:

По вертикалі: В. Королів-Старий, О. Сенатович, Є. Гуцало, М. Вінграновський.

По горизонталі: народ, В. Симоненко, І. Франко, В. Королів-Старий, Г. Тютюнник.

III. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.

Учні записують тему уроку в зошити.

IV. Мотивація учіння.

1. Слово вчителя.

Сьогодні ми продовжуємо уявну подорож, розпочату ще в 5-му класі, сторінками творів українських письменників. Сподіваюсь, вона вам сподобалася. Скільки фантазії, казок, чудес, міфів, легенд, подій історичного минулого вже вам відомо.

Під час мандрівки літературою 6-го класу в нас буде нагода ознайомитися з календарно-обрядовими піснями, піснями літературного походження, творами Т. Шевченка, Лесі Українки, В. Винниченка, М. Вороного, С. Руданського, Л. Глібова та багатьох інших.

Вони вчитимуть вас любити рідний край, природу; поважати батьків, дорослих; цінувати дружбу, вірність; критично ставитися до людських вад: брехні, ледарства, підступності, хвалькуватості.

Тож пропоную вам зробити нашу мандрівку цікавою, захопливою. Для цього необхідно осмисллено читати художні твори, вчитися висловлювати власні думки, почуття, спостереження, виявляти активність, бажання пізнати нове й цікаве.

2. Загальне ознайомлення учнів з підручником.

V. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Бесіда.

— Пригадайте, що ви знаєте з історії про Київську Русь? Назвіть імена відомих князів.

— Які художні твори про цей період ви читали?

— Які риси характеру були притаманні нашим далеким пращурам?

2. Слово вчителя.

Хіба можна уявити собі життя без книг? А чи завжди книга мала такий вигляд, який вона має сьогодні, і чи завжди вона такою буде? Ні, звичайно. Вже сьогодні багато хто може прочитати електронні «книги». з комп’ютера. Сучасна книга відрізняється від своїх попередниць-сестер.

У стародавні часи на землі не було книжок. Але потреба передавати відомості виникла у людей дуже давно. «Сторінками». найдавніших книжок ставали камені, печери, щити. Писали на всьому. Згодом почали писати на глиняних табличках, які потім сушили на вогні. Якщо вчений збирався в дорогу і брав дві-три «книжки». йому потрібен був віз. Із часом люди навчилися робити книжки з тонкої шкіри. Першу таку книжку зробили в Малій Азії, у стародавньому місті Пергамі. Через те «папір». цей називали пергаментом. Але книжки були дуже дорогі. Потім в Африці з’явилися книги з папірусу. Писати на них було зручно, але через кілька років вони розсипалися. І от у XIII столітті в Європі навчилися виготовляти папір, схожий на той, яким користуємося сьогодні.

Папір прийшов на Україну зі сходу, але поширився в XIV-IV століттях, коли в західній Європі повстало більше папірень. Чорнило виробляли самі писарі з дубової або вільхової кори, старого заліззя, вишневого клею, борщу, квасного меду та ін. Писали гусячим пером.

Найдавніша форма книжки теж не була такою, як зараз: книга була у формі великого круглого свитку; щоб прочитати, треба було поступово прокручувати свиток.

Та створення книг ще лишалося дуже дорогою справою, адже писали їх від руки. Цим займалися фахові писці, переписники. Це були здебільше люди духовні — священики і ченці (монахи), дяки. Це була дуже важка й кропітка робота: «Рад заєць, як утече з сільця, — так і писець, коли скінчив останній рядок».

Переписування було нелегке, тому й книга цінилася дорого. Князь Володимир Василькович за один молитовник заплатив 8 гривень, а рівночасно ціле село купив за 50 гривень. Дорогоцінну книжку дуже шанували. Оправляли її старанно, в дошки, покриті шкірою, або й у срібну оправу, не раз із майстерним орнаментом (візерунком).

Друкарство з’явилося ж значно пізніше. Вперше друкована книга побачила світ в Німеччині. На Україні першим поширив друкарство Іван Федоров.

Отже, ви побачили, наскільки важкий шлях пройшла книга, як її потрібно цінувати.

Великий український поет Тарас Шевченко закликає любити книгу:

… Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

й свого не цурайтесь.

Книга відкриває перед нами чарівний світ прекрасного і величного, вона розповість про героїчну історію нашої Батьківщини, інших народів, про багатство земних надр і таємниці космосу, про далеке Заполяр’я і тропіки; розкаже про людей чесних, сміливих і самовідданих, добрих, вірних і допитливих; навчить розпізнавати людей підлих, підступних, егоїстичних і обмежених, дріб’язкових.

З покоління в покоління книжка сіє правду, добро, любов; вона дасть вам відповіді на всі запитання і гарну пораду; навчить вас жити, любити і працювати заради щастя народу, заради самих себе і рідних.

Читаючи книги, ми не тільки поповнюємо свої знання про ті чи інші життєві явища і факти, стосунки між людьми, а й збагачуємо свою мову, запас слів. Той, хто читає багато книжок і робить це вдумливо, сам мислить краще, вчиться правильно висловлювати свою думку, мова такої людини красива, плавна й милозвучна.

3. Читання фрагмента з «Повісті минулих літ».

Похвала книгам

(Фрагмент із «Повісті минулих літ».

Любив Ярослав книги, читав їх часто і вдень, і вночі. І зібрав скорописців багато, і перекладали вони з грецького на слов’янське письмо. Написали книг вони велику силу, ними повчаються віруючі люди і тішаться плодами глибокої мудрості. Начебто один хтось зорав, а другий посіяв, а інші жнуть і споживають багату поживу, — так і тут: батько цього всього Володимир, він землю зорав і розпушив її, тобто просвітив християнством. А син же його Ярослав засіяв книжними словами, а ми тепер пожинаємо, приємлемо серцем книжну науку.

Велика-бо користь від навчання книжного. Книги — мов ріки, які напоюють собою весь світ; це джерело мудрості, у книгах — бездоганна глибина; ми ними втішаємося в печалі, вони — узда для тіла й душі, у книгах — світило мудрості…

4. Бесіда за прочитаним.

— Як ви розумієте образний вислів «Книги — мов ріки, які напоюють собою весь світ».

— З чим іще порівнює автор книгу?

— Чому автор називає книги «джерелом мудрості».

— З яких ще джерел ми можемо здобувати мудрість?

— Чи тотожні поняття мудрості і знань? Чим вони відрізняються?

5. Слово вчителя.

Письменник — особливо обдарована людина, без якої не існувало б книг.

Письменник — той, хто пише художні твори. Особа, для якої літературна діяльність є професією (Великий тлумачний словник сучасної української мови).

Чи легко бути письменником? На це запитання відповідають дуже цікаво, бо письменник — це вчитель, актор, мудрець… Він той, хто служить народові.

Письменник — мужня, рішуча людина, яку завжди вирізняє сила волі, цілеспрямованість, наполегливість, бажання перемагати, долаючи всілякі перешкоди.

Багато українських письменників було розстріляно або довічно ув’язнено за правдиве слово, за те, що вони захищали рідний край, культуру, віру, звичаї, обряди, називали Україну рідною матінкою, а себе — її синами.

Читаючи той чи інший твір, ми разом з письменником фантазуємо, подорожуємо в чарівний світ казки, легенди, міфу; знайомимося з видатними історичними подіями та особами; вчимося цінувати дружбу, вірність, красу природи, національне мистецтво і культуру.

Тож пишаймося нашими митцями, поважаймо й шануймо їх, вони того варті!

Найвідомішим письменником часів Київської Русі був Нестор Літописець. Сімнадцятирічним юнаком Нестор прийшов до святої обителі.

З молодих літ він виявив навички в усіх чернечих чеснотах: у постійному прагненні й дотриманні чистоти тілесної і душевної, в добровільній бідності, глибокому смиренні, безвідмовній покорі, суворому пості.

Головним його послушенством у монастирі стала книжна справа. «Велика буває користь від учення книжного, — говорив він, — книги наказують і вчать нас шляху до розкаяння, бо від книжних слів набираємося мудрості й стриманості… Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами».

Преподобний Нестор належить до найосвіченіших людей Київської Русі кінця XI — початку XII століття. Окрім богословських знань, мав виняткові здібності до історії та літератури, досконало володів грецькою мовою.

Найвизначніший твір Нестора Літописця — «Повість минулих літ». складений на основі раніше написаних літописів, народних переказів та оповідань з поєднанням сучасних авторові подій.

VI. Узагальнення та систематизація знань.

1. Прийом «Методика одного речення». Учні зачитують і коментують зміст епіграфа уроку.

— Прочитайте на дошці епіграф до сьогоднішнього уроку.

— Чи згодні ви з висловлюванням письменника?

— Як ви розумієте словосполучення «занурюватися до дна».

2. Стратегія «Мікрофон».

— Яку роль відіграють книги у нашому житті?

— Розкажіть про свої улюблені книжки та їх авторів.

— Який із творів, прочитаних вами в минулому році, особливо запам’ятався? Чим саме?

— Які книжки ви читали влітку? Про що вони розповідають?

VII. Підбиття підсумків уроку.

1. Слово вчителя.

Отже, основне під час читання художньої літератури — розібратися в тому, як зображено в ній життя людей, які у героїв твору уподобання, звички й поведінка, як ставляться вони до життя, до інших героїв.

2. Усна рефлексія.

На уроці я…

► дізнався…

► зрозумів…

► навчився…

► найбільші труднощі відчув…

► не вмів, а тепер умію…

► змінив своє ставлення до…

► На наступному уроці я хочу…

3. Оцінювання результатів навчальної діяльності учнів на уроці.

VIII. Повідомлення домашнього завдання.

1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання:

прочитати вступну статтю підручника, поміркувати над запитаннями до неї.

2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:

♦ для учнів високого рівня навченості:

підготувати усне висловлення про те, як ви розумієте такі прислів’я: «Книга вчить, як на світі жить». «Книга в щасті прикрашає, а в нещасті втішає». «Книга допоможе в труді й виручить у біді»;

♦ для учнів достатнього рівня навченості:

підібрати висловлювання відомих людей про значення книги в житті людини.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.