Б. ХАРЧУК. „ПЛАНЕТНИК“. КАЗКОВЕ І РЕАЛІСТИЧНЕ В ПОВІСТІ-ПРИТЧІ, ЧАС ТЕПЕРІШНІЙ І МАЙБУТНІЙ У НІЙ

Розробки уроків - Українська література 7 клас ІІ семестр - 2012 рік

Б. ХАРЧУК. „ПЛАНЕТНИК“. КАЗКОВЕ І РЕАЛІСТИЧНЕ В ПОВІСТІ-ПРИТЧІ, ЧАС ТЕПЕРІШНІЙ І МАЙБУТНІЙ У НІЙ

Мета: ознайомити школярів з життям і творчістю Б. Харчука, розпочати опрацьовувати його твір „Планетник“, звертаючи увагу на казкове і реалістичне, теперішній і минулий час в повісті-притчі; з'ясувати особливості жанру твору; розвивати вміння виразного читання з відповідним коментарем, висловлювати власні роздуми про суть людського життя, моральний вибір кожного; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття пошани, любові до творчості Б. Харчука, прагнення робити добро, творити красу; відповідальність за свою справу і свої вчинки.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Б. Харчука, виставка його творів, репродукції з пейзажами, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями

• Чим казка відрізняється від інших творів художньої літератури?

• З якою метою митці слова у своїх творах застосовують казкові елементи?

• Чому опис природи є невід'ємною частиною кожного художнього твору?

• Яким чином життя людини пов'язано з природою? Чим є природа для кожного із нас?

• На прикладі яких відомих вам художніх творів письменники намагаються прищепити читачам любов до природи, бережливе ставлення до неї?

• Прокоментуйте народне прислів'я: „Природа одному мама, а другому мачуха“.

III. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

...Щаслива, праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі.

Б. Харчук

Був дорослим, а в душі залишався дитиною.

Багато втрачав у житті, та не загубив головного — здатності дивуватися.

Роксана Харчук

1. Життєвий і творчий шлях Б. Харчука. Матеріал для вчителя й учнів

БОРИС ХАРЧУК

(1931-1988)

Прозаїк. Народився в с. Лози на Тернопільщині в бідній селянській родині. Змалечку спрагло тягнувся до книжки, що допомагала „відкрити незнаний маленьким селюком світ, загострила його увагу до Слова“ (М. Слабошпицький).

На далекому хуторі, що самотньо стояв серед полів, разом з телятами, курчатами та кошенятами ріс хлопчик. Його мама й тато мали багато клопотів по господарству, тому малий здебільшого був сам. Здавалося, сам, а насправді — з усім довколишнім. Усе було живе, все мало свою мову. Той хутір був цілою країною: обкопаний ровом, де збиралася весняна вода, біля воріт чатувала варта — старі липи, біля хати добрий дух:розлога яблуня.

Щороку бузько приносив у ту країну весну, і щороку збирав у вирій літо“ (Донька Бориса Харчука Роксана).

Вищу освіту здобув у Полтавському педінституті та в Літературному інституті ім. М. Горького. Тривалий час працював журналістом. Автор багатьох книжок, оповідань та повістей, романів „Волинь“, „Місяць над майданом“ та „Кревняки“. У них письменник намагався правдиво розповісти про свій народ, через художнє слово передати його найзаповітнішу мрію про свободу. Через те не всі твори митця в радянські часи друкувалися. Так, повісті „Вишневі ночі“, „Мертвий час“ у повному варіанті з'явилися лише в 90-х роках. Чимало написав і для дітей („Зазимки і весни“, „Горохове чудо“, „Діана“, „Теплий попіл!“, „Йосип з грошима здачі“, „Ой, Морозе, Морозенку“, „Шайтана“ та ін.).

„Світ для нього залишався таємничим і незбагненним. Може, тому так любив дітей. З ними йому було легко і втікав сум; дозволяв себе смикати за довгого носа, за вуха, гратися в собаку, коли його легенько кусали, в коня, коли на ньому їздили. Закінчувалася гра — і починалася казка про те, що бачило око і чуло вухо. От бджілка: куди летить і як живе, чи щаслива? Бджілка-трудівниця, а метелик — лінько, йому все гульки! Але, гарний! Десь у самого сонця позичив фарби...“ (Роксана Харчук).

2. Теорія літератури

2.1. Повість — епічний прозовий твір, який характеризується однойменним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.

2.2. Притча — коротенький фольклорний або літературний розповідний твір повчального характеру, орієнтований переважно на алегоричну форму доведення змісту етичних цінностей буття.

3. Робота над твором Б. Харчука „Планетник“

3.1. Виразне читання цікавих, на думку учнів, епізодів твору з подальшим їх коментуванням.

3.2. Тема: розповідь бабусі агроному про цікаву історію з хлопчиком (Планетником) у часи кріпаччини, порозуміння героя з природою і зневажливе ставлення до свого народу.

3.3. Ідея: уславлення доброти, чуйності, щирості, працьовитості, відповідальності до справи, яку доручено; засудження зла, підступності, жаги до збагачення, егоїзму.

3.4. Основна думка: а)кожну хвилину свого життя людина повинна присвячувати для створення та примноження добра, краси на благо інших; б) „. жити і вдосконалюватися — піднятися до краси і сили природи, до волі і єдності“.

3.5. Жанр: повість-притча; Б. Харчук визначив свій твір як повість-легенду. Легенда (лат. legenda — те, що необхідно прочитати) — сказання чи оповідання, створені народною фантазією, де сполучається реальне (історичні особи, події) і фантастичне, казкове.

3.6. Композиція.

Розповідь у творі ведеться від першої особи.

„Планетник“ має специфічну ознаку, оскільки побудований як твір у творі, тобто має дві сюжетні лінії, два часи (теперішній і минулий):

• квартирування агронома в Олени Булиги;

• життя Планетника.

Експозиція: приїзд агронома у Вербівці; дитинство Планетника. Зав'язка: розповідь Олени Булиги агроному про Планетника; зустріч хлопця з дідом Капушем.

Розвиток дії: навчання хлопця у діда Капуша.

Кульмінація: народний суд над Планетником, вирок — страта. Розв'язка: мати за допомогою нарциса звільняє сина від ув'язнення; Планетник, перетворившись на вогняну кулю, піднявся у небо.

3.7. Сюжет.

У село Вербівці приїжджає агроном. Йому порадили стати на квартиру до бабусі Олени Булиги. Стара відмовилася брати гроші за квартиру, бо вважала гроші за ніщо. Теплими травневими вечорами бабуся розповідала агроному легенду про Планетника (хлопчика, а потім юнака).

У легенді йдеться мова про часи кріпаччини. Жила жінка з сином, який дуже полюбляв рослинний і тваринний світ. Ставши дорослим, він допомагає матері по господарству, випасає селянську худобу. Хлопець надзвичайно обдарований, працьовитий, допомагає людям.

Випасаючи овець, хлопець зустрічається з дідом Капушем (чарівником). Чарівник повчає хлопця.

Одного року, коли великі зливи, а потім засуха завдали шкоди урожаю, люди звинуватили в тому Планетника (за їх думкою, він знався з нечистою силою), хоча він до цього не був причетним. За це люди прокляли Планетника і вирішили стратити його, звинувачуючи „чародія“ за всі біди на землі.

Хлопець в ув'язненні.

Мати за допомогою квітучого нарцису звільняє сина. Хлопець з благословення матері, перетворившись на вогняну кулю, піднявся у небо. Наступного дня люди не знайшли Планетника.

3.8. Проблематика твору:

• добро і зло;

• відповідальність за справу, яку доручено;

• батьки і діти;

• суть людського життя;

• моральний вибір кожної людини;

• яке воно — щастя.

3.9. Казкові елементи у творі:

• за наказом хлопчика дощова хмара рушила тушити сосну від пожежі;

• наявність чаклунства (ворожіння);

• блакитна квітка (лісовий дзвіночок) сама потягнулася до хлопця, коли той хотів її погладити;

• з бузинового куща з'явився дід Капуш, який править світом;

• поведінка діда Капуша („Повів оком в один бік — квіти перестали цвісти, дерева відхитнулися; повів у другий бік — дикі звірі поховалися“)

• планетник викликає дощ;

• нарцис розмовляє;

• мати за допомогою нарциса звільнила сина від кайданів, коли той перебував у в'язниці; хлопець перетворився на вогняну кулю і відлетів у небо.

3.10. Часовий простір у творі.

3.10.1. Теперішній — сучасність.

Приїзд агронома; його квартирування у бабусі; виведення курей за допомогою інкубатора, наявність різноманітної техніки (трактори, репродуктор, який повсякчас працював у бабусиній хаті; електрика).

3.10.2. Минулий час — кріпаччина.

Панство, мати повинна була сплачувати подушне, відпрацьовувати кріпаччину; вбрання героїв, характерне для XVI-XVIII століть (камізелька, личаки, каптур, кунтуш).

3.11. Народознавство у творі.

3.11.1. Приказки.

• Хліб у поті чола.

• Земля — найпривітніша людська домівка.

• З любові й терпіння народжується людина і хліб.

• Природа — наша мати. За гріш не купити маку, а за гривню — правди.

3.11.2. Народна мудрість.

• Є таке наврочливе око, що його все на світі боїться.

• Всередині рожевий віночок — непорочність зі знаком сонця (квітка нарциса).

3.11.3. Людина і чаклунство.

• відвідування матері з сином знахарки, яка лікувала хлопця тим, що „качала й виливала куряче яйце“.

• „Село звинувачувало відьом, нечисту силу: це вони наслали спеку. Зібрався хресний хід, кропили, обходячи поля“.

3.11.4. Свята.

• Люди для того їх і понаставляли, щоб легше було перебути зиму. Мати внесла в хату снопа, а він водив коляду, стукаючи в замерзлі вікна, просячи дозволу славити сонце, яке повернуло до тепла й привело Новий рік. Потім на озері прорубано ополонку — святили воду, а він вийшов із-за пазухи й пускав голубів: вода — на здоров'я, голуби — на щастя. Їли кутю... найбільше свято — воскресіння трави...“

3.11.5. Прикмети.

• „...Птиці — тлумачать явища природи, а звірі охороняють її. ...Бусли рано відлетіли у вирій, білки полиняли до тепла — це віщувало теплу зиму. . Осінь відповідає весні — і прикладав осінні дні до весняних, які ще колись настануть“.

• „Він пригадав зиму, вираховував, які зимові дні співпадають з літніми: виходило — міцні водохрещенські морози відгукнулися спекою“.

• „Журавлі відлітають у вирій, накурликували йому зі свого прощального ключа, коли повернуться, а ведмідь, залягаючи в барлогу, сповіщав своїм ревінням перед зимовою сплячкою, коли прокинеться. І зайці приплигували обгризати щепи, та він виносив їм сіно, щоб не псували молодняка, залишали пучки своєї шерсті, як знак, коли вони перший раз окотяться. Одначе головне віщували сонце, місяць і зорі. “

• „...Зима без снігу — рік без хліба“.

3.12. Обговорення змісту частини твору, коли агроном оселяється у бабусі (теперішній час твору) за питаннями:

• Яким чином агроном опинився у селі Верхівці та в Олени Булиги?

• Опишіть зовнішність Олени Булиги, посилаючись на текст твору.

• Через що бабуся спочатку не хотіла приймати квартиранта?

• Яким було помешкання літньої жінки?

• За якої умови бабуся пустила до себе агронома на квартиру?

• Що вам відомо про минуле бабусі?

• Що свідчить про працьовитість Олени Булиги?

• Чому Б. Харчук світ називає чарівним?

• Як душевна доброта, працьовитість Олени Булиги пов'язана з природою?

• Для чого бабуся щовечора розповідала квартиранту легенду про Планетника?

V. Підсумок уроку

Скласти міні-діалог між Планетником і сучасним школярем на тему „Що необхідно для розуміння природи?“

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VII. Домашнє завдання

Підготувати малюнок до повісті та скласти усний міні-твір на тему „Чи хотів би я бути Планетником“.






Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.