Розробки уроків - Українська література 7 клас І семестр - 2012 рік

І. ФРАНКО „ЗАХАР БЕРКУТ“. ЗМАЛЮВАННЯ ГЕРОЇЧНОЇ БОРОТЬБИ РУСИЧІВ ПРОТИ МОНГОЛО-ТАТАРСЬКИХ НАПАДНИКІВ

Мета: опрацювати ідейно-художній зміст ІІІ та IV розділів повісті; дослідити, як у творі зображується героїчна боротьба русичів проти монголо-татарських нападників; розвивати логічне та творче мислення, увагу, спостережливість, вміння узагальнювати і робити ґрунтовні висновки, виразно читати прозовий твір; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття любові до рідного краю, творчості І. Франка, почуття гордості за наших предків, які мужньо обороняли руські землі від зовнішніх ворогів; зацікавлювати учнів нашим історичним минулим.

Обладнання: портрет І. Франка, текст твору „Захар Беркут“, учнівські малюнки до повісті, платівка із записом уривку з повісті І. Франка „Захар Беркут“, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Розгадування кросворда

По горизонталі: 1. У Відні І. Франко одержав ступінь доктора... (Філософії) 2. Майже завжди Іван Якович носив вишивану. (Сорочку) 3. Улюблене дозвілля письменника. (Рибальство) 4. Назва села, де народився І. Франко. (Нагуєвичі) 5. Професія батька письменника. (Коваль) 6. Ім'я, з яким зверталася мати до малого Франка. (Ясьо)

По вертикалі: 1. Прізвище письменника — автора повісті „Захар Беркут“.

2. Літературна вікторина „Що я знаю про життя і творчість І. Франка“

1. Коли народився майбутній письменник? (27 серпня 1856 року).

2. За гороскопом І. Франко. (Діва)

3. Яким ріс малий Іван? (Розумним, допитливим)

4. Що перейняв Іван Якович від матері? (Любов до народної пісні)

5. І. Франко розпочав навчання коли йому виповнилося. (Шість років)

6. Твори якого письменника Іван Якович вивчив майже всі? (Шевченка)

7. Яка подія сталася з І. Франком у липні 1877 року? (Арешт)

8. Твір Івана Яковича, який вважався „особистим“ для нього? („У кузні“)

9. Найулюбленішими пристрастями І. Франка були. (Рибалка, грибництво, мандрівка)

10. Герой письменника, який зустрічається у багатьох його творах. (Мирон)

11. У галузі дитячої літератури І. Франко активно працював, починаючи з. (1890 року).

12. В якому місті похований видатний письменник? (Львів)

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної' діяльності

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

2. Опрацювання теми уроку за питаннями з відповідним коментарем

• Які героїчні вчинки вам відомі?

• В чому, на ваш погляд, виявився героїзм тухольців?

• Що таке героїзм? (Героїзм (від грецьк. herds) — здійснення видатних за своїм суспільним значенням дій, які відповідають інтересам народних мас і вимагають від людини особистої мужності, стійкості, готовності до самопожертви)

• Чи можна вважати Т. Вовка героїчною людиною? Чому?

• Доведіть, що захист рідної землі — це священний обов'язок кожного.

• Що необхідно було мати тухольцям для боротьби з монголами? (Єдність, згуртованість, віра — запорука перемоги)

Визвольні традиції наших предків І. Франко у творі „Захар Беркут“ блискуче втілив у художніх образах тухольців, Захара Беркута, Максима, Мирослави. Він змалював картини героїчної боротьби проти монгольської навали. Любов до батьківщини керує всіма вчинками тухольців. Захищаючи свою батьківщину, народ сповнений патріотичного піднесення, здатний на високий подвиг. Мов казковий велетень, перемагає він вдесятеро сильнішого ворога. Всі тухольці — активні учасники боротьби з монголами. Їм є що боронити: у кожного є невеликий шматок рідної і такої прекрасної землі-матері. Вони працьовиті, спільними зусиллями викували у твердій скелі вигідні стежки, провели в горах дорогу, засівали зерном поля, будували на річці загати, а тепер зупиняють ворога. Як прекрасно описує І. Франко захисників, які добирає порівняння, епітети, метафори! „Любо було глядіти на ті здорові рум'яні лиця, розігріті мужньою відвагою і гордим почуттям того, що їм прийдеться заступати своїми грудьми все, що найдорожче у них на світі, що в їх оружжя зложено велике діло“. Проте не може захоплення викликати ворог, що прийшов на цю землю. З огидою І. Франко описує завойовників: „Виринають перед очима чорні страшні голови з маленькими блискучими очима. Очі ті тривожно несхибно, мов закляті, глядять на тухольців“ або: „Мов полова, розсіяна з купи буйним вітром, так розсіялась їх сила по долині“. У чому ж сила тухольців? Адже і досвіду в них менше, і озброєні гірше, і за кількістю вони поступаються монголам?.. Читаючи твір І. Франка, кожний захоплюється тухольцями, їх непереможним духом, вірністю, патріотизмом. Проблема патріотизму була, є і завжди буде актуальною. І захист Вітчизни — це священний обов'язок кожного громадянина, адже про це навіть написано у Конституції України.

3. Робота над ІІІ розділом повісті

3.1. Виразне читання розділу, переказ цікавих епізодів.

3.2. Тема: зображення проведення громадської копи тухольців, де відбулася суперечка між Захаром Беркутом і Тугаром Вовком, а також осмислення тухольцями страшної звістки — неминучий напад татар.

3.3. Ідея: возвеличення мудрості, великого розуму, сили волі З. Беркута, який протистояв підступності, хитрості, брехливості, зрадництву Тугара Вовка.

3.4. Основна думка: „...свободному чоловікові личить не гордість, а супокійна повага та розум“; „...єдинити силу народа в одних руках!“

3.5. Проблематика:

• честь і зрада;

• правда і брехня;

• мужність і боягузтво;

• володар і народ;

• відповідальність і безпечність.

3.6. Композиція.

Події відбуваються неподалік від села Тухля на майдані, де росла липа.

Експозиція: кожне зібрання тухольців, докладне знайомство із Захаром Беркутом, його минулим, родиною.

Зав'язка: прихід Т. Вовка на громадський суд, суперечка між боярином і З. Беркутом з приводу того, хто є господарем Тухольщини.

Кульмінація: смерть Митька Вояка, рішення громади щодо зруйнування будинку Т. Вовка та виселення його з Тухольщини.

Розв'язка: страшна звістка про напад татар на Русь, прохання посланців і громади до З. Беркута очолити оборонців і стати на бій з ворогом.

3.7. Сюжет.

Проведення копної ради, на якій З. Беркут звернувся до громади і розповів їй про лихо, яке охопило Тухольщину, як тільки в ній оселився боярин. Знайомство з минулим старого Беркута, розповідь про великий авторитет, який має 90-літній старець у тухольців. На копі відбувався громадський суд над Т. Вовком, який завдавав багато принижень, утисків тухольцям. Саме тут боярин вбиває Митька Вояка, який виявив бажання звинуватити Т. Вовка у зраді. Боярин залишає суд, громада вирішає у триденний термін зруйнувати його помешкання й вимусити покинути Тухлю. На копу також з'явилися посланці різних підгірських поселень. Вони звернулися до З. Беркута і громади по допомогу. Всіх схвилювала страшна звістка: на Русь рухаються полчища татар, які незабаром з'являться до Тухлі, щоб перейти Карпати. Посланці просять З. Беркута і громаду вступити у бій із завойовниками.

3.8. Обговорення змісту розділу за питаннями:

• Що символізувала липа, яка росла за Тухлею?

• Опишіть місце копних зборів тухольців. Про що воно свідчить?

• Яка і для чого проводилася церемонія Захаром Беркутом перед початком проведення копних зборів?

• Яким нам зображує І. Франко Захара Беркута?

• Чим полюбляв займатися Захар Беркут?

• Чому тухольці мали міцне здоров'я?

• Що зумовило Захара Беркута займатися лікарською справою?

• Якої думки був Захар Беркут стосовно життя?

• Чому для З. Беркута „громада — то був його світ, то була ціль його життя“?

• Чим пояснити те, що З. Беркут повернувся до громади після трирічного перебування у скиті зовсім іншою людиною?

• Чого прагнув З. Беркут для своєї громади?

• Якою ви уявляєте громаду Тухлі? Як про неї сказано у творі?

• Яке значення мала новозбудована дорога між Угорщиною і Руссю?

• Коли і за яких обставин монголи напали на Русь?

• Якою у творі зображена феодальна роздрібленість на Русі?

• Через що виникли непорозуміння між тухольською громадою і Т. Вовком?

• Про що свідчить опис знамені громади Тухлі?

• Чому Т. Вовк з'явився на копу у повній рицарській зброї, незважаючи на гарячу весняну днину? Як сприйняла його громада?

• Про що свідчить привітання Т. Вовка громаді?

• Якої думки був З. Беркут про князя Данила?

• Про яку небезпеку для Червоної Русі розповів З. Беркут?

• Як висловився З. Беркут Т. Вовку про бажання боярина бути господарем тухольської громади?

• За що дорікає старий Беркут боярину на копі?

• Про які свої заслуги проголосив Т. Вовк на копі?

• За що громада поважає Митька Вояка?

• В чому виявилася жорстокість боярина до Митька Вояка?

• Що вирішила громада на суді стосовно Т. Вовка?

• Яку звістку почули тухольці від посланця підгірських громад?

• В чому вбачав З. Беркут причини поразки русичів у боях з монголами?

• До чого закликає З. Беркут посланців?

• Про що свідчить закінчення копи?

4. Робота над IV розділом повісті

4.1. Переказ цікавих епізодів твору.

4.2. Тема: відтворення картин жорстокості монголо-татар; рішення Т. Вовка помститися тухольцям за їх образу відносно нього зрадою і прислужництвом монголам.

4.3. Ідея: засудження жорстокості, підступності, жаги до збагачення, прагнення здобути славу шляхом смерті, зради, брехні.

4.4. Основна думка: ніщо немає страшного, ніж зрада рідного краю, його народу.

4.5. Проблематика: батьки і діти; честь і зрада; любов і ненависть.

4.6. Композиція: опис страшних картин загарбницьких походів монголів внаслідок князівських міжусобиць на Русі.

Зав'язка: рішення Т. Вовка помститися тухольцям зрадою монголам. Кульмінація: звинувачення Мирослави батька у зраді, обіцянка Т. Вовка допомогти монголам потрапити до Тухлі.

Розв'язка: Т. Вовк прощається з Мирославою і вирушає з десятитисячним відділом монголів на чолі з Бурундою на Тухлю.

3.7. Сюжет.

Батий зі своєю стотисячною ордою рухався на руській землі, залишаючи після себе пожежу і смерть. Русь на ті часи була роз'єднана, що і сприяло її швидкому завоюванню. Т. Вовк вирішує помститися тухольцям за свою образу зрадою. Він умовляє дочку залишити Тухлю і піти до монголів.Мирослава сперечається, але підкоряється волі батька. Пета із задоволенням зустрів старого „помічника і друга“. Т. Вовк обіцяє допомогти монголам перейти Карпати коротким шляхом через Тухлю.

Пета дарує Мирославі перстень, який дає їй можливість вільно пересуватися у стані ворога. Мирослава дорікає батькові за його зраду, прагне позбавити себе життя заради Максима. Боярин разом із десятитисячним відділом татар на чолі з Бурундою вирушає до Тухлі.

3.8. Обговорення змісту розділу за питаннями:

• Якої шкоди завдали татари Русі?

• З якою метою монголи вирушили у військовий похід?

• В чому були причини завоювання татарами більшої частини Русі?

• Як у творі описано жорстокість монголів?

• Яким чином висловився боярин про Максима Мирославі?

• Про який сон розповіла Мирослава батькові?

• За що Т. Вовк докоряв дочці?

• Як боярин охарактеризував князя Данила?

• Чим був роздратований боярин?

• Що побачили Т. Вовк з дочкою, коли стали на вершину гори?

• Якому рішенню батька була здивована Мирослава?

• Як Мирослава висловилася батьку про його рішення зрадити країну?

• Яку думку висловив автор повісті про огидність Т. Вовка?

• З чим, на ваш погляд, було пов'язано те, що монгольська сторожа поважно зустріла боярина з дочкою?

• Що було відомо про минулі зв'язки боярина з монголами?

• Через що князь Данило із задоволенням дарував бояринові землі Тухольщини після битви під Калкою?

• На підставі чого Мирослава зрозуміла, що її батько зрадник?

• Про що думала Мирослава, перебуваючи з батьком у таборі ворога?

• Чому Мирослава не могла знаходитися у ворожому стані?

• Яке значення мав подарунок Пети для Мирослави?

• Яким у творі зображений Пета?

• У чому виявилася зрада Т. Вовка?

• Як боярин охарактеризував руський народ монгольському бегадиру?

• Якої кари могли б підлягати бунтівники у монгольському таборі?

• Що запропонував Бурунда стосовно переходу через Карпати?

• Як почувала себе Мирослава, перебуваючи у монгольському таборі?

• За що дорікала Мирослава батькові, коли той прийшов проститися з нею перед походом на Тухлю?

• Як Мирослава зреагувала на рішення батька йти на Тухлю з монголами?

V. Підсумок уроку

Мікрофон: „Що означає берегти мир і спокій рідного краю?“

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VII. Домашнє завдання

Знати зміст V, VI розділів повісті, скласти план, дібрати цитати до характеристики образів Максима і Мирослави.