ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ. К. ПЕРЕЛІСНА „ТРИ ПРАВДИ“

Розробки уроків - Українська література 7 клас І семестр - 2012 рік

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ. К. ПЕРЕЛІСНА „ТРИ ПРАВДИ“

Мета: продовжити знайомити школярів з життєвим і творчим шляхом письменників рідного краю, серед яких — Катерина Перелісна; проаналізувати її твір „Три правди“, досліджуючи його проблематику, ідейний зміст; розвивати пам'ять, увагу, спостережливість, вміння логічно мислити, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостережливість; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття поваги до творчості Катерини Перелісної, митців рідної Харківщини, почуття любові до художньої літератури; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Катерини Перелісної, бібліотечка творів письменників Харківщини; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

1. Життя і творчість Катерини Перелісної (матеріал для вчителя й учнів)

КАТЕРИНА ПЕРЕЛІСНА

(справжнє ім'я — Глянько-Попова)

„19.11.1902, Харків — ...1980, Трентон“ — цей напис для надмогильної плити заготувала пані Катерина, коли тяжка недуга прикувала її до ліжка. Хвора, самітна, доживає вона віку в старечому будинку поміж чужих людей, бо нікого з родичів уже не має Катерина Перелісна.

Але коли діти читають чи слухають численні казки, вірші, оповідання, які з великою любов'ю саме для них писала добра, ласкава бабуся Катерина, вона знову має велику й любу родину вдячних дітей та онуків — нас усіх.

У справжній українській родині на околиці Харкова, у родині робітника Федора Глинька 1902 року народилася дівчинка, і назвали її Катериною. Тато не лише робітникував, а був актором-аматором, адміністратором театру Гната Хоткевича, допомагав видавати українські книжки, відновлювати товариство „Просвіта“, засновувати українську гімназію.

Мама гляділа чотирьох дітей, допомагала чоловікові, шила костюми для театру. А ще мала такий чарівний голос, що коли співала, то все перетворювалося на пісню. Коли бабуся Домна розповідала онукам казки, то їхня невеличка оселя робилася казковим світом, у якому жили Котигорошко, Кривенька качечка. Правда перемагала Кривду, а Зло відступало в безвість перед Добром. Тоді малій Катрусі страшенно хотілося бути справжньою актрисою, такою, як оті, що в театрі Гната Хоткевича! Та батько нізащо не хотів брати до театру неписьменну актрису, і Катруся засіла за „Кобзар“, щоб якнайшвидше навчитися читати. Адже їй тоді виповнилося аж 6 років.

Незабаром безмежний світ став украй маленьким, бо страшне горе відвідало їхню родину. Коли вже Катруся почала ходити до школи, інші діти Глиньків підхопили скарлатину, і з чотирьох дітей вижила тільки Катруся.

Після школи дівчина вчилася в російській гімназії, а потім перейшла до української гімназії імені Бориса Грінченка. Далі Катерина багато вчиться і нарешті закінчує інститут народної освіти (тепер Харківський університет). Катерина багато працює, і ось перші радощі: її друкують часописи, а пригодницький роман для дітей „Від Калькутти до Шанхая“ прийнято до друку „як твір українського Жуль Верна“ (це були 30-ті роки). У цей час понад 60 письменників писали твори для дітей. Згодом же їх один по одному похапали страшні змії у вигляді в'язниць і таборів смерті.

Творчість Катерини Перелісної була визначена антинародною, ворожою. Не дали пані Катерині писати, нищать її скарб — казки для дітей. В'язниця поглинула її тата, чоловіка. Дивом вони вибралися звідти. І Катерина з татом і чоловіком покидають Україну... Їхнім притулком стає спершу Німеччина, потім — Америка. Її читачами стали діти емігрантів усього вільного світу. Мала такі псевдоніми: М. Донченко, М. Дичка, Л. Кіс,Клим Пищик та інші. Про все це ми довідалися зі спогадів Галини Кирпи.

2. Опрацювання твору Катерини Перелісної „Три правди“

2.1. Виразне читання твору, переказування окремих цікавих для учнів епізодів.

2.2. Тема: зображення подорожі-пошуку братів-княженків трьох правд.

2.3. Ідея: возвеличення всеперемагаючої сили добра, справедливості, прагнення пожертвувати власним життям заради інших (брати); засудження підступництва, зради, всього потворного, дріб'язкового, лихого (потвора, гірський цар, татарський хан).

2.4. Основна думка: тільки той може бути справжнім керівником своєї країни, хто її любить, шанує і поважає народ, здатен віддати за нього навіть свою кров, своє життя.

2.5. Композиція.

Експозиція: „…жив князь у війнах та в походах, а вдома в праці та в клопотах“; безпечне життя синів князя.

Зав'язка: брати-княженки вирушають у подорож по світу на пошуки трьох правд.

Розвиток події: долання перешкод братів у сутичці з потворою, гірським царем, татарським ханом.

Кульмінація: брати довели свою вірність, непідкупність, щирість батьку, народу, країні.

Розв'язка: „Стали брати після цього разом з батьком князювати щасливо та мудро“.

2.6. Жанр: казка соціально-патріотичного спрямування.

2.7. Сюжет твору.

У князя було двоє синів, які, будучи вже дорослими, безпечно проводили час. Не подобалося це батькові, і вирішив він висунути їм таку умову: відгадати три правди (дати відповіді на три запитання). Щоб віднайти розгадки, брати вимушені були вирушити у подорож. Їм необхідно було надати батькові відповідь на такі три запитання:

• Чия хата найкраща?

• Кому не можна казати правди?

• Хто господар князівської крові?

Мандруючи, брати долають всілякі перешкоди, зустрічаючись з потворою, гірським царем, татарським ханом. Жертвуючи своїм життям, вони скрізь допомагають бідним, нещасним, полоненим. В цей час вони гартуються, робляться мужніми, відповідальними, добрими, чуйними, чого не було у них раніше, а також знаходять відповіді на запитання батька.

Повернувшись додому, сини щасливо зажили зі своїм батьком.

2.8. Особливості казки.

• число „3“;

• композиція;

• фантастичні події;

• герої казкові.

2.9. Проблематика твору.

2.10. Обговорення змісту казки за питаннями.

V. Підсумок уроку

Скласти сенкан, розкриваючи суть поняття „Правда“.

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VII. Домашнє завдання

Скласти власні три правди до змісту казки К. Перелісної „Три правди“, підготуватися до контрольної роботи № 1.