Книга для вчителя. Конспекти уроків з української літератури для 7 класу - Хомич Я. Ю 2012

Тарас Шевченко. «Заповіт» - твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього

Всі публікації щодо:
Шевченко Тарас

МЕТА. Розкрити мрію поета про майбутнє свого народу, ідею твору «Заповіт»; вдосконалювати навички виразного читання, аналізу поетичного твору; прищепити усвідомлення того, що здатність мріяти — невід’ємна риса характеру розвиненої людини; виховувати почуття вірності (ідеї, Батьківщині, принципам).

ОБЛАДНАННЯ. Музичний запис «Заповіту», фотографії пам’ятників Т. Г. Шевченку у Києві, Харкові, Москві, Палермо.

ХІД УРОКУ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.

1. Зробити виставку ілюстрацій до балади «Тополя».

2. Читання бажаючими уривків з «Тополі» напам’ять.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

1. Починаючи з ХХ ст., в Україні урочисті збори з відзначення роковин Шевченка, інших визначних подій і дат національного життя розпочинались і закінчувались виконанням «Заповіту». Він став неофіційним гімном української нації, який традиційно прослуховували стоячи на знак шани до твору і її автора.

Прослухаємо його і ми.

2. Звучить запис «Заповіту».

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ.

IV. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Історія створення «Заповіту» Т. Г. Шевченка.

«Заповіт» був написаний 25 грудня 1845 року, через 11 днів пiсля послання «І меpтвим, i живим…». Але цi днi теж були наповненi нeбувалим творчим пiднесенням. 17 грудня написано «Холодний яр», 19 грудня - «Псалми Давидовi», 20 грудня - «Маленъкiй Мар'янi», 21 грудня - «Минають днi, минають ночi…», 22 грудня - «Три лiта». Щодня - новий поетичний шедевр.

Шевченко жив тодi в маєтку свого знайомого С. Самойлова в с. В'юнища (тепер село знесено у зв’язку із спорудженням Канівського водосховища). Хоч i недалеко вiд Переяслава було це село, все одно почував себе вiдiрваним вiд усього cвiту. Можливо, він, сам по собi дуже товариський, зумiв зосередитись. Прийшло натхнення, а з ним i виняткова скoнцeнтpoвaнicть ycix духовних сил. Хвороба цьому нiби й не заважала, навпаки, вона загострила чуття поета. Проте сталось найгiрше - хвороба прогресувала: звичайне простудне захворювання перейшло в запалення легенiв. Пiднявся жар.

Шевченко не мiг не знати, що його спiткала небезпечна хвороба, яка в тогочасних умовах дуже часто призводила до cмepтi. Було вирiшено: негайно переїхати до Переяслава, там близький товариш Шевченка А. Козачковський, досвiдчений лiкар, може врятувати його. Напеpeдoднi Рiздва, десь 23 грудня, хворого Тараса привезли в Переяслав, де його оточили увагою i турботою.

Шевченко нiби вiдчував наближення cмepтi. Втрачаючи cвiдомість, у cтaнi марення, вiн олiвцем на аркушi паперу написав слова свого «Заповіту». Пiсля того - повне забуття, непритомнiсть. А коли до кiмнати хворого зайшов А. Козачковський, він «помiтив на столику списаний аркуш. Узяв, став читати. Перечитав раз, вдруге, мов невiрячи, що тут могло бути таке написано. Якийсь час вражено дививсяна тяжко хворого поета. «Боже! - вигукнув подумки. - Та цей коротенький вiрш довший за найдовше життя. Вiн - вiчний!»

Пiдсунув ближче стiлець до лiжка хворого, ciв. Тепер він не вiдiйде звiдси нi на хвилину, не має права. «Як умру…» Ти не вмреш, Тарасе, ти житимеш iще довго, довго…

Стомлений вкрай, через якийсь час (Козачковський) непомітно задрiмав. Стрепенувся наче вiд чийогocь надто пильного погляду. Справдi, на нього невiдривно дивились глибоко запалi Tapacoвi очi. Мовби не впiзнавали. Козачковський paдicнo кинувся - це був погляд людини, яка пережила смертельну кризу, людини, котра заново входила у земний cвіт…

- От i живий! - мовив полегшено. - А ти пишеш: «Як умру…»

Тарас мовчав, нiби не почув чи не збагнув сказаного. Але нi, озвався:

- Коли написав, то вже хай буде».

(Клочек Г. Поезія Тараса Шевченка. Сучасна інтерпретація. К. : Освіта, 1998, С. 45.)

2. Виразне читання поезії.

Рекомендації до виразного читання.

«Спочатку треба читати тихо, повiлъно i лагiдно, зi смутком, iнтимно-довiрливо. В мipy наближення до кiнця першої спареної строфи голос читаючогo дужчає, темп швидшає. Наступна здвоєна строфа читається негoлосно (тихше, нiж кінець попереднъої строфи), але схвилъовано, а тому швидше, останнiй рядок - piзко. Останнiй строфi треба придiлити найбiльшу увагу. Першi чотири рядки слiд розпочати не швидко, але гoлосно, пристрасно, заклично. Зважаючи на алiтерацiю, вимовляти цей звук з деяким притиском, заключнi чотири рядки читаютъся ще повiльнiше, тихше, але урочисто, пiднесено, приблизно так, як читався початок твоpy» ( Степанишин Б. Вивчення творчості Т. Г. Шевченка в школі. — К., 1969. — С. 47-48.).

3. Аналіз поезії.

- У слідчій справі на Шевченка записано: «Этот художник… сочинял стихи на малороссийском языке, самого возмутительного содержания… Со… стихами в Малороссии могли посеяться и впоследствии укорениться мысли о мнимом блаженстве времен гетманщины, о счастье возвратить эти времена и о возможности Украйне существовать в виде отдельного государства…» (Кирило-Мефодіївське товариство. К., 1990. — Т. 2. - С. 329).

Проаналізувавши зміст «Заповіту», подумайте, які думки найбільше хвилювали Тараса Григоровича на порозі смерті.

- Коли і з якою метою пишеться заповіт? Що кому і що заповідав Шевченко у своєму творі?

- Чи однакова інтонація «Заповіту»? Відповідно до чого змінюється настрій поезії?

- В яких рядках відчувається найбільше емоційне напруження? З чим воно пов’язане?

- Які символи України згадуються в поезії? Чому ліричний герой мріє бути похованим на могилі?

- Як ви розумієте слова «а до того — я не знаю Бога»? Чи дійсно Шевченко був невіруючим?

- Чи свідчать рядки «І вражою злою кров’ю Волю окропіте…» про жорстокість поета? До кого звернені ці рядки? До чого закликає автор?

- Які мрії Шевченка висловлюються епітетами «сім’я велика, вольна, нова»?

- Алітерація — повторення у віршованій формі однакових приголосних звуків для підсилення виразності художньої мови. Знайдіть у «Заповіті» приклади алітерації. З якою метою вона використовується?

- Випишіть із поезії метафори, поясніть їх зміст.

- Яке місце відводить собі поет у майбутній Україні?

- Які мрії Шевченка здійснилися, а які заповіти ще не виконані?

- Які вислови «Заповіту» стали крилатими?

- Який образ автора у поезії?

- Як в Україні і за її межами вшановується пам’ять про Тараса Григоровича Шевченка?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ.

1. Виступи учнів з повідомленнями «Пам’ятники Т. Г. Шевченку».

Пам'ятник Т. Г. Шевченкові в К и є в i - споруджено за постановою Ради Народних Kомicapiв УРСР та ЦККП(б)У вiд 10. IV 1935. Автори: скульптор М. Манізер та apxiтeктop Є. Левінсон. Пам'ятник встановлено в Шевченківському парку проти Київського державного університету iм. Т. Г. Шевченка на земляному пагорбку пiрамiдальної форми. Висота поcтaтi сягає за 6 м, а всього пам'ятника - бл. 14 м. Постамент виготовлено з рожевого гpaніту, а фiгуру вiдлито з бронзи на Ленінградському заводi художнього лиття. Весь комплекс пам'ятника добре вписується в загальний ансамбль парку. Скульптор реалiстично вiдтворив образ полум'яного борця, революцiйного демократа Шевченка в усiй його величi. Поет стоїть у глибокiй задумi, стримуючи в собi незбориму силу i гнів проти гнобителiв… На постаментi напис: «Т. Г. Шевченко. 1814-1861». А нижче слова з його «Заповiту «:

І мене в ciм’ї великiй,

В сім'ї вольнiй, новiй,

Не забудьте пом'янути

Незлим тихим словом.

Урочисте вiдкриття пам'ятника вiдбулося 6. ІІІ. 1939.

Пам'ятник Т. Г. Шевченкові в М о с к в i - збудовано за постановою Ради Miнicтpiв СРСР вiд 15. VI 1962 на вiдзначення 150-рiччя з дня народження Шевченка. 30. IX 1962 Miнicтepcтвo культури СРСР оголосило Всесоюзний конкурс на проект пам'ятника. Надiйшло 33 проекти. Переможцями стали укр. скульптори М. Грицюк, Ю. Синькевич i А. Фуженко та архiтектори А. Сницарєв, Ю. Чеканюк. Пам'ятник встановлено на набережнiй iм. Т. Г. Шевченка, в cквepi перед будинком готелю «Украина». Висота пам'ятника - 14 м. Постамент виготовлено iз жежелiвського граніту, постать вiдлито з бронзи. Пам'ятник вiдзначається простотою i яснicтю композицiйного задуму. Могутня постать поета, що нiби виростає зі скелi, прямує назустрiч бypi. Пам'ятник урочисто відкрито 10. VI. 1964.

Пам'ятник Т. Г. Шевченкові в П а л е р м о - споруджено в одному з осередкiв українського населення провiнцiї Онтаpio (поблизу м. Торонто) як дар українського народу українцям, якi живуть У Канадi. Автори: скульптори М. Вронський i О. Олійник, apxiтектор В. Гнєздилов. Бронзову постать поета встановлено на невисокому постаментi з cipoго граніту (загальна висота пам'ятника - 4 м). На постаментi викарбувано напис: «T. Г. Шевченко 1814-1861. Вiд українського радянського народу українцям Канади». Урочисте вiдкриття першого на американському континентi пам'ятника Шевченковi вiдбулося 1. VII. 1951. В композицiї монумента, в pyci постатi й атрибутах вiдтворено образ енергiйної, сповненої духовних сил людини…

Пам'ятник Т. Г. Шевченкові в Х а р к о в i - збудовано за постановою Xapківської мicькради вiд 2. VI. 1929. В 1930-33 було огoлошено кiлька конкypciв на проект пам'ятника Шевченковi в Харкові. Переможцями стали скульптор М. Манізер i архітектор Й. Лангбард. Пам'ятник встановлено в міському парку на Сумськiй вулиці. Висота його - 16, 5 м, постатi поета - 5, 5 м. Круглий постамент iз схiдцями виготовлено з cipoго лабрадориту, постать поета й iнші фiгури вiдлито з бронзи у Петербурзі. Пам'ятник добре вписується в загальний ансамбль парку. Центральна частина - постать Шевченка на весь зрiст - пiднята на тригранному пiлонi. Довкола пiлона на ступiнчастих виступах розмiщено 16 фiгур, якi символiзують icторичне минуле українського народу… Тут - постать Шевченкової «Катерини», знесилений селянин, група - повстанцi Колiївщини, кpiпак з жорном на плечах, солдат-рекрут, далi юнак

i лiтнiй робiтник, що символізують собою події першої російської революцiї 1905-07, й двi постатi, що знаменують народну перемогу в 1917 р. ; на найвищих бiчних виступах - 4 постатi, якi пiдняли прапор перемоги: червоноармiєць, колгоспник, шахтар i дiвчина-комсомолка з книжкою в руках. Глибоку iдею монумента автори втiлили в яснi скульптурнi й apxiтектурні форми. Для рiзних персонажiв скульпторовi позували визначнi українські актори Н. Ужвiй, А. Бучма, І. Мар’яненко i О. Сердюк. На центральному пiлонi напис: «Шевченко». Урочисте вiдкриття пам'ятника вiдбулося 24. ІІІ. 1935.

(Шевченківський словник. — К., 1977. — Т. 2. — С. 77-78).

2. Усне малювання.

Уявіть себе скульптором, якому дали завдання створити пам’ятник Т. Г. Шевченку. Яким би був ваш пам’ятник?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Вивчити «Заповіт» Т. Г. Шевченка.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.