Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Книга для вчителя. Конспекти уроків з української літератури для 7 класу - Хомич Я. Ю 2012
Іван Франко. «Захар Беркут». Художня майстерність повісті
Всі публікації щодо:
Франко Іван
МЕТА. Дати учням поняття про ознаки романтизму; навчити визначати ознаки романтизму у повісті; розвивати вміння аналізувати епічний твір, підтверджуючи свої думки текстовими цитатами; аналізувати роль художніх засобів, особливості мови, пояснювати роль діалектизмів; виховувати патріотичні почуття.
ХІД УРОКУ
І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.
Бесіда
- Чи гідний був І. Франко Нобелівської премії? Відповідь обґрунтуйте, посилаючись на біографію письменника.
- Доведіть, що «Захар Беркут» — історична повість.
- З якою метою І. Франко написав повість «Захар Беркут»?
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ.
ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Теорія літератури. Ознаки романтизму у повісті.
«Захар Беркут» — романтичний твір, у якому змальовані незвичайні характери у незвичайних обставинах.
Складання таблиці «Ознаки романтизму». Приклади учні самостійно добирають з тексту.
Визначення |
Приклад |
Розкриття тем переважно з вiтчизняної iсторії, вiдтворення нацiонально-визвольних та революцiйних pyxiв. |
«Було се 1241 року». «Страшенна монгольська орда з далекої Азії налетіла на нашу країну, щоб на довгі віки в самім корені відняти її силу, розбити її народне життя». |
Використання фольклорних сюжетiв, образiв, жанрiв, художнiх прийомiв. |
«Тухольці вірили, що тота липа — дар їх споконвічного добродія, царя велетнів, який засадив її власноручно на тухольській долині на знак своєї побіди над Мораною». |
Екзотичнi пейзажi, фантастика, надприроднi обставини й ситуації. |
«Каламутним валом котилися від водопаду величезні хвилі; ціла поверхня широкого озера збентежилася, покрилася піною». |
Емоцiйнiсть, пiднесенiсть мови; напруженiсть подiй, динaмiчний сюжет. |
«Нехай живе між нами тота пам’ять серед грядущих злиднів, так, як жива іскра не гасне в попелі. Прийде пора, іскра розгориться новим огнем! Прощайте!» |
Герої - народнi улюбленцi, люди виняткових фiзичних i моральних якостей, часто самотні й гордi, здатнi на подвиг в iм'я справедливостi, щастя Батькiвщини. |
«Але не тільки в самій Тухольщині видний і спасенний був вплив Захара Беркута; його знали люди на кільканадцять миль довкола, по руськім і угорськім боці. Та й то знали його не лиш як чудового лікаря, що лічить рани і всякі болісті, але й не менше, як чудового бесідника та порадника, котрий «як заговорить, то немов бог тобі в серце вступає», а як порадить чи то одному чоловікові, чи й цілій громаді, то хоч цілий майдан старців набери, то й ті вкупі, певно, ліпшої ради не придумають». |
Протест проти гноблення особистостi, вiдстоювання права кожної людини на волю, щастя; iдеал соцiальної справедливостi, високої моральності. |
«Боярине, я тепер не раб твій, але вільний громадянин, і тілько моя громада може веліти мені мовчати». |
2. Теорія літератури. Поняття архаїзмів та діалектизмів.
1) Бесіда.
- Що допомагає І. Франку створити ілюзію справжності зображуваного?
- Пригадайте з уроків української мови, що називається діалектизмами і архаїзмами.
2) Слово вчителя.
Архаїзм (від гр. archaios - стародавній) — слово, його форма або мовний зворот, що на даному етапі розвитку мови застарів або зовсім вийшов із загального вжитку.
Діалектизми (від гр. dialektos — говір, наріччя) — слова або словосполучення у літературній мові, що не входять в її лексико-семантичну систему, а належать лише певному говорові загальнонаціональної мови. Діалектизми є фонетичні (слово відрізняється від літературного лише кількома звуками: облиск - відблиск), лексичні (місцеві слова: плай - стежка), синтаксичні (словосполучення і речення будуються інакше, ніж у сучасній літературній мові: «Коли б мало на таке прийти, то воліла б вона згинути в кривавих обіймах дикого звіра, ніж мала би тобі дістатися!»)
3) Виконання вправ.
Випишіть із уривку у дві колонки діалектизми і архаїзми. Які види діалектизмів використав автор? З якою метою вживає їх автор?
Було се 1241 року. Весна стояла в тухольських горах. Одної прегарної днини лунали лicистi пригiрки Зелеменя голосами стрiлецьких poгiв i криками численних стрiльцiв.
Се новий тухольський боярин, Тугар Вовк, справляв великi лови на грубу звiрину. Biн святкував почин свого нового життя, - бо недавно князь Данило дарував йому в Тухольщинi величезнi полонини i цiле одно пригiр'я Зелеменя; недавно він появився в тих горах i побудував собi гарну хату, i оце першу учту справляє, знайомиться з довколичними боярами. По учтi рушили на лови в тухольські лiси.
Лови на грубого звipa - то не забавка, то боротьба тяжка, не раз кровава, не раз на життя i смерть. Тури, медведi, дики - се небезпечнi противники; стрiлами з луків рiдко кому удасться повалити такого звipa, навіть рогатиною, яку кидалось на противника при вiдповiднiм приближенню, нелегко дати йому раду. Тож остатньою i рiшучою зброєю було важке копiє, яким треба було влучити противника зблизька, власноручно, з цiлою силою, вiдразу. Схиблений удар - i життю борця грозила велика небезпека, коли йому не вдалось в остатнiй хвилi сховатись у безпечну криївку i добути меча або тяжкого топора для своєї оборони.
4) Ігровий момент.
Який із запропонованих уривків належить І. Франку, а який перероблений? Думку доведіть. Поясніть у чому особливість авторської мови.
І. Смерком уже їхало вузьким плаєм поверх синевiдських гip двоє люда на невеличких та крiпких гiрських кониках. Один iз їздцiв, мужчина вже в лiтах, був у рицарськiм строю, в зброї, з мечем i топором, з шоломом на головi i з списом, прип'ятим до кінського сiдла. З-пiд шолома спливало довге i густе, сивiюче вже волосся на його плечi. Haвіть густі сумороки, що хмарою лежали на горах i величезними клубами котилися з ярiв i дебрiв чимраз вище на верхи, не могли на його лицi закрити виразу глибокого невдоволення, гніву i якоїcь слiпої завзятостi; що щохвиля розливався по ньому то їдким, прикрим сміхом, то понурою хмарою, - немов щось шарпало його сустави несподiваними, судорожними рухами i давалося взнаки його гарному коневі.
ІІ. Смерком уже їхало вузькою стежкою поверх синевiдських гip двоє людей на невеличких та міцних гiрських кониках. Один iз вершників, чоловік уже в лiтах, був у лицарських шатах, у зброї, з мечем i сокирою, з шоломом на головi i зі списом, прип'ятим до кінського сiдла. З-пiд шолома спливало довге i густе, сивiюче вже волосся на його плечi. Haвіть густі сутінки, що хмарою лежали на горах i величезними клубами котилися з ярiв i хащів чимраз вище на верхи, не могли на його обличчі закрити виразу глибокого невдоволення, гніву i якоїcь слiпої завзятостi; що щохвилини розливався по ньому то їдким, прикрим сміхом, то понурою хмарою, - немов щось шарпало його суглоби несподiваними, судомними рухами i давалося взнаки його гарному коневі.
3. Роль символів у творі.
Бесіда.
- Пригадайте з уроків вивчення фольклору, що називається символом?
- Які символи використав у повісті І. Франко? З якою метою?
- Розкрийте по рядах (групах) ідейно-художній зміст символічних образів твору (в яких епізодах повісті згадуються, що символізують, ставлення головних героїв до них, яке ідейне навантаження мають):
І ряд — Ланцюг;
ІІ ряд — Сторож;
ІІІ ряд — Сонце.
IV. ПІДСУМКИ УРОКУ.
- Яка роль художніх прийомів, використаних І. Франком у повісті?
- Які ознаки романтизму має повість?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Дібрати цитати до характеристики Захара Беркута.
