Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Усі уроки української літератури у 8 класі - О. П. Ващенко 2008
Позакласне читання. Т. Г. Шевченко. «Кавказ». «Вітер з гаєм розмовляє»
Із нової української літератури
Всі публікації щодо:
Шевченко Тарас
Н. І. Счастливцева
Мета: ознайомити учнів з однією з поем періоду «Трьох літ» — «Кавказ», розкрити ідейний мотив твору, з’ясувати символічний зміст образів Прометея та «неситого» орла-хижака; сприяти виробленню в школярів умінь коментувати фрагменти поеми; розвивати навички ідейно-художнього аналізу ліричних творів.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, «Кобзар», схема аналізу ліричного твору.
ХІД УРОКУ
I. Мотивація навчальної діяльності учнів
II. Актуалізація опорних знань учнів
1. Бесіда за запитаннями
✵ Чому Т. Шевченка в народі звуть Великим Кобзарем?
✵ Пригадайте його раніше вивчені твори. Визначте їх провідний мотив.
✵ Прокоментуйте висловлювання М. Рильського: «Шевченко — народний поет не тільки тому, що виріс на ґрунті нашої пісні, нашої думи... а й тому, що і його поезії, і його життєва доля, і його громадський подвиг міцно й назавжди ввійшли в народну свідомість».
2. Заслуховування творчих робіт, виконаних учнями вдома
III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Коротка розповідь учителя про творчість Т. Шевченка періоду «Трьох літ»
2. Виступи учнів «Історик»
Колоніальні війни російського самодержавства, зокрема загарбницькі, царських військ проти кавказьких народів у 1840-1845 роках, під час котрих свободолюбиві горці під керівництвом Шаміля знищили сотні і тисячі солдат і офіцерів. Нерівною була ця багатолюдна боротьба, яка закінчилась приєднанням Кавказу до Росії. У цій війні загинув друг Шевченка художник Яків де Бальмен.
«Критик»
Його смерть стала поштовхом до написання поеми, але найголовніша причина створення «Кавказу» більш глибока. Шевченко-революціонер радів, що серед народів Російської імперії знайшовся хоч один, який зі зброєю в руках виступив проти царизму і протягом багатьох років мужньо вів боротьбу проти дивізій регулярного війська, завдаючи йому поразки за поразкою. Хіба міг патріот України, який сам разом з російськими революціонерами боровся проти царизму, не привітати і не оспівати таку мужність і цим самим сказати: горці, на жаль, не перемогли, але коли об’єднаються всі народи — самодержавство напевно буде знищене.
«Літературознавець»
Восени 1845р. з Кавказу повертається український фольклорист О. Афанасьєв-Чужбинський, і Шевченко їде до нього, щоб той докладно розповів йому про Кавказ і про черкесів. Шевченка все цікавило, він розпитував про найменші подробиці побуту горців. Схвильований почутим і захоплений мужністю горців, палаючи гнівом не до вбивць свого друга, а до хижих колонізаторів і невимовно радіючи, що царизм, як він і гадав, не виявився непереможним, Шевченко в листопаді написав свій знаменитий твір, в якому ставить питання про щастя всіх уярмлених народів.
«Фольклорист»
Міфологічний Прометей — це борець за свободу і захисник людей. Він викрав на Олімпі вогонь, передав людям і навчив користуватися ним. За протидію богам Зевс наказав прикувати Прометея до скелі на Кавказі, пробив йому груди. Щоранку великий орел клює титану печінку, яка вночі відростає. До образу Прометея зверталися митці багатьох народів різних епох. У давньогрецького поета Есхіла Прометей не тільки викрадає вогонь і передає його людям, а й навчає людей ремесла, землеробства, мореплавства і т. д. («Прикутий Прометей»). Шеллі у драмі «Визволений Прометей» дав образ борця, який не примирився з Зевсом. Байрон у вірші «Прометей» висловив віру в торжество гуманізму.
«Літературознавець»
У російській літературі до образу Прометея звертався М. Ломоносов. М. Огарьов у вірші «Прометей» закликав до подвигу, висловив віру в силу людського духу.
В українській літературі до образу Прометея вдається Леся Українка в драматичній поемі «В катакомбах». Неофіт-раб заявляє, що він віддасть честь титану Прометею, який завзято боровся проти рабства. Неофіт-раб заявив, що піде слідом за Прометеем.
3. Постановка проблемного завдання: з’ясувати символічний зміст образів Прометея й орла
4. Коментування фрагментів поеми
У ході бесіди заповнюється таблиця цитатами з твору
|
Прометей (сила народу, його могутність, нескореність) |
Орел (царат, ворожі сили) |
|
«Не вип’є живущої крові», «не скує душі живої» |
«Карає... щодень... добрі ребра й серце розбиває» |
Виразне читання уривків поеми, коментування їх.
5. Визначення теми та ідеї твору
Тема поеми — викриття загарбницької політики російського самодержавства, показ страждань поневолених народів Кавказу, зображення реакційної ролі церкви і прогнилої дворянської культури.
Ідея — співчуття поневоленим, схвалення патріотичної і мужньої боротьби горців, утвердження безсмертя народу, гнівний осуд самодержавства, кріпацтва і православ’я і полум’яний заклик до об’єднаної революційної боротьби всіх народів проти спільного ворога — російського царизму.
6. Виступ учня-«мистецтвознавця»
Твір Шевченка «Кавказ» дав тему для відомої картини російського художника І. Рєпіна «Прометей», що яскраво ілюструє поему Кобзаря. На ній відтворено прикутого до кавказької скелі титана Прометея, якого клює орел. Рєпін відтворив становище поневоленого люду. Прометей у нього — це символ народу-мученика, який готовий порвати кайдани. На цьому акцентує увагу також ілюстрація відомого сучасного українського художника В. Куткіна, на якій Прометей зображений могутнім велетнем, здатним порвати кайдани і розправитися з орлом.
За мотивами поеми Шевченка «Кавказ» композитор С. Людкевич написав однойменну кантату-симфонію «Кавказ».
Учень-«декламатор» виразно читає напам’ять поезію «Вітер з гаєм розмовляє».
6. Бесіда за запитаннями
✵ Яке враження справила на вас поезія?
✵ Які образи і картини найяскравіше вимальовуються у вашій уяві від прослуханого?
✵ Які мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору?
✵ Визначте віршований розмір поезії.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
1. «Продовж речення» (або можна провести у формі літературного диктанту)
✵ Поштовхом до написання поеми «Кавказ»...
✵ В символічному образі Прометея Шевченко показав...
✵ Створюючи узагальнений образ провідників царської політики, поет засуджує...
✵ Монолог — це...
✵ Провідний мотив поезії «Вітер з гаєм розмовляє» — ...
✵ Наскрізним художнім засобом у вірші є...
2. Оцінювання
V. Домашнє завдання
1. Зробити записи в читацькому щоденнику (написати відгук на урок або виконати творчу роботу «Борітеся — поборете!» (за поемою «Кавказ»).
2. Здійснити ідейно-художній аналіз поезій «Вітер з гаєм розмовляє» за схемою (див. додаток).
Додаток
Схема аналізу ліричного твору
1. Короткі відомості про автора (насамперед ті, що допоможуть краще зрозуміти специфіку даного твору).
2. Історія написання твору (за потреби).
3. Жанр твору (громадянська, інтимна, релігійна, пейзажна, філософська лірика тощо).
4. Провідний мотив твору.
5. Композиція твору (варто пам’ятати, що в ліричному творі сюжет може бути внутрішній; коли увага зосереджується на певному почутті; виділяються такі композиційні етапи розгортання почуття:
а) вихідний момент у розвитку почуття;
б) розвиток почуття;
в) кульмінація (можлива);
г) резюме, або авторський висновок.
6. Ключові образи твору (звернімо увагу, що найчастіше визначальним у ліриці є образ ліричного героя, — це умовна дійова особа, думки і почуття якої розкриваються у ліричному творі).
7. Які мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору (йдеться про лексику, тропи, фігури, фоніку), як саме?
8. Віршування (види рим, спосіб римування, віршовий розмір, вид строфи), його роль у розкритті провідного мотиву твору.
9. Підсумок.
