Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Усі уроки української літератури у 8 класі - О. П. Ващенко 2008
І. Я. Франко. Розповідь про письменника. Вірш «Каменярі». Алегоричність змісту й образів-персонажів. Особливості будови різновиду строфи
Із нової української літератури
Всі публікації щодо:
Франко Іван
Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчій шлях письменника, розкрити специфіку його поезії; розвивати пам’ять, мислення, уміння аналізувати поетичні твори.
Обладнання: портрет письменника, текст вірша «Каменярі», схема аналізу ліричного твору, аудіозапис поезії.
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
I. Мотивація навчальної діяльності.
Оголошення теми й мети уроку
II. Актуалізація опорних знань учнів
1. Повторення відомостей про життя і творчість І. Я. Франка. Бесіда
✵ Де і коли народився? (27 серпня 1856р. в с. Нагуєвичах на Дрогобиччині)
✵ Ким був його батько? (Ковалем)
✵ У скільки років пішов до школи? (У шість)
✵ В якому оповіданні Франко відобразив умови навчання в початковій школі? («Грицева шкільна наука»)
✵ Хто допомагав йому здобути освіту після смерті батька? (Вітчим)
✵ Де продовжив навчання після закінчення гімназії? (На філософському факультеті Львівського університету)
2. Відгадати зашифроване слово
Кожна цифра відповідає літері, яка розташована в алфавітному порядку. Якщо їх правильно вибрати, можна прочитати назву журналу, в якому вперше були надруковані твори І. Я. Франка.
ІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
1. Розповідь учителя
Ще в старших класах гімназії І. Франко виявив хист до літературної творчості. Зібрав власну бібліотеку, яка до закінчення навчання мала до півтисячі томів. Особливо любив читати «Кобзаря» Т. Шевченка, якого знав майже напам’ять. Захоплювався творами Марка Вовчка, С. Руданського, Панаса Мирного. Читав багато творів світової літератури.
Він вчився для того, щоб, озброївшись знаннями, віддати всі свої сили справі боротьби за визволення трудящих, бо глибоко розумів їх становище в буржуазно-капіталістичному суспільстві. Згуртувавши навколо себе молодь, І. Франко включається в активну боротьбу з австрійським урядом і польською шляхтою. Уряд вбачав велику загрозу в демократичному русі, який очолив письменник. 11 вересня 1877 року на його квартирі було зроблено обшук, а на другий день І. Франка посадили до в’язниці. Тюремна адміністрація дуже жорстко поставилася до нього, помістивши в холодну брудну камеру, переповнену злодіями і різними злочинцями. Франко там застудився і захворів.
Після звільнення єдиним засобом для існування була журналістика. Доводилось жити впроголодь, нічим було платити за квартиру. Але ні тюрма, ні нестатки, ні галицька задушлива атмосфера не могли зломити письменника. Він пише ряд революційних поезій «Товаришам із тюрми», «Каменярі» та ін. У нього ще більше зросла ненависть до гнобителів, боротьбі проти яких він присвячує своє життя.
2. Робота над текстом вірша «Каменярі»
1. Слухання вірша «Каменярі» в аудіозапису.
2. Бесіда за змістом.
✵ Що вразило, а що схвилювало вас у цьому творі?
✵ Які картини постали у вашій уяві?
✵ Яка провідна думка твору?
3. Словникова робота.
П’ядь — міра довжини, яка дорівнює лінії від великого до вказівного пальця руки, коли їх розставити.
Поступ — рух уперед.
Штука — шматок (з німецької).
4. ТЛ: поняття про алегорію.
І. Я. Франко писав: «Поемка «Каменярі» — є алегоричний образ громади працівників, що спільною важкою працею ламають скелю для промощення дороги».
Що ж таке алегорія?
Алегорія (від гр. allegoria — інакомовлення) — інакомовне відображення абстрактного поняття, передане за допомогою конкретного образу.
Скала ця — алегоричний образ вірша, в якому ми впізнаємо самодержавство.
Таємничий голос — це голос сумління каменярів.
Каменяр з молотом у руці — революціонер, який розбиває гранітну скелю — капіталістичний лад.
5. Пояснення вчителя.
Вірш «Каменярі» написаний у формі сну. Це дозволило І. Франку, як у свій час Шевченкові, змалювати картину, якої в дійсності не буде (штурм скелі в реалістичному плані — безглуздя), таємні містичні образи («голос сильний нам з гори, як грім, гримить» тощо. Таке буває тільки уві сні.
6. Аналіз вірша «Каменярі» за схемою. Висновок.
Тема — реалістичне зображення героїчної боротьби революціонерів (трудящих) проти експлуататорського ладу.
Ідея — схвалення благородної справи борців-революціонерів, оспівування їх мужності і безкорисливості, тверда віра автора в перемогу над злом, заклик до всіх трудящих: наслідувати боротьбу і цим наблизити день волі.
7. Особливості будови різновиду строфи у вірші «Каменярі».
М. Закріплення
✵ Що таке алегорія? Знайти алегоричний образ у першій строфі, розкрити його зміст.
✵ У чому виявляється стійкість каменярів, їх громадянська мужність?
✵ Хто з попередників І. Франка звертався до форми сну?
✵ Чому письменники вдаються до такого прийому?
V. Домашнє завдання
1. Вивчити уривок з вірша «Каменярі» напам’ять.
2. Дати розгорнуту відповідь на запитання «Чому І. Я. Франка називають Каменярем?» (письмово).
Додаток
У вірші «Каменярі» поет уживає різноманітні художні засоби, особливо багато алегоричних образів. Особливістю вірша є те, що він написаний, як говорить І. Франко, «довгими тринадцяти-складовими віршами, т. зв. олександріанами, і стропами, з яких кожна зложена з п’яти віршів, римованих а б а а б, причім має женські, а б має мужеські рими».
Повторення з теорії літератури
Рима — повтор звуків, які пов’язують закінчення двох або більше рядків, співзвучність у кінці рядків.
Стопа — поєднання наголошеного складу з одним або двома ненаголошеними, яке повторюється у кожному вірші.
Ямб — двоскладовий віршований розмір з наголосом на другому складі.
Хорей — двоскладовий віршований розмір з наголосом на першому складі.
Цезура — пауза в середині рядка, що поділяє його на дві частини (піввірш).
Клаузула — закінчення віршованого рядка. Співзвучні клаузули утворюють риму.
Залежно від місця наголосу розрізняють клаузули:
✵ чоловічі (наголос на останньому складі);
✵ жіночі (наголос на передостанньому складі);
✵ дактилічні (наголос на третьому від кінця складі);
✵ гіпердактилічні (наголос на четвертому від кінця складі).
У вірші «Каменярі» І. Франко першим використав особливий різновид віршового розміру — олександрійський вірш. Олександрійський вірш — це шестистопний ямб з цезурою після третьої стопи і суміжним римуванням.
Про походження цього розміру існують дві версії. За однією — вона походить від імені школи поетів у Єгипетській Олександрії, де цей вірш був дуже популярним. За другою версією — від назви поеми про Олександра Македонського (ХІІ ст.), написаної цим віршем.
Олександрійський вірш в українській літературі зберіг свою обов’язкову ямбічну шестистопність, цезуру і парне римування.
а а б б — суміжне римування.
а б а б — перехресне римування.
а б б а — кільцеве римування.
