Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна

Усі уроки української літератури у 8 класі - О. П. Ващенко 2008

В. Самійленко. Розповідь про письменника. «Українська мова». Заклик берегти, шанувати, збагачувати рідну мову
Із нової української літератури

Всі публікації щодо:
Самійленко Володимир

Н. І. Счастливцева

Мета: ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом письменника, роллю поета в національному відродженні українців; навчити висловлювати власні міркування про способи вияву патріотичних почуттів; дати нові поняття про ритмомелодику та римування, риторичні фігури; розвивати навички школярів виразно і вдумливо читати поезії, прищеплювати любов до рідної мови.

Тип уроку: урок формування умінь та навичок.

Обладнання: портрет В. Самійленка, його твори, аудіозапис поезії «Українська мова».

Бачив я усякі барви

І коштовні самоцвіти, але єсть одна перлина,

Що з усіх найкраща в світі.

В. Самійленко

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Оголошення теми й мети уроку

II. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Поет, сатирик, перекладач, драматург, мовознавець — Володимир Самійленко розпочав свій творчий шлях у середині 80-х років ХІХ ст. Письменник значного таланту, сучасник І. Франка, П. Грабовського, Лесі Українки, він посідає чільне місце в українській літературі, а високим рівнем поетичної майстерності, перекладами вийшов далеко за її межі. Долаючи «псевдошевченківські шаблони» (І. Франко), щиро вболіваючи за долю усіх пригноблених народів царської Росії, він став одним із найоригінальніших представників української культури кінця ХІХ — початку ХХ ст.

2. Складання хронологічного запису життя і творчості поета (з елементами розповіді вчителя)

3 лютого 1864 р.	Народився у Великих Сорочинцях на Полтавщині. Позашлюбний син поміщика і колишньої кріпачки
1875-1885	Навчався у Полтавській гімназії, де почав писати та перекладати
1885-1890	Студент історико-філологічного факультету університету в Києві, місце навчання обрав свідомо як осередок українського духу. Належав до гуртку «культурників». «Хрестоматія»
1890	Виходять відповідно: скалічена цензурою книжка поезій
1906	Володимира Самійленка. Частина перша, дві повні збірки поезій «Україні»
1918
1919-1924	Еміграція до Галичини (його утримувала громада с. Карлів)
1924	Залишився без родини, змушений повернутися в «під- радянську» Україну. Без особливого успіху шукав місце в культурному житті
12 серпня	Всіма забутий, помре в злиднях від саркоми в Боярці.
1925 р.	Тут похований на церковному обійсті

3. Виступ учня-«літературознавця»

Понад 40 років віддав Самійленко рідному письменству, створивши по суті єдину книжку, котру так і назвав: «Україні». Значна частина творів із загалом невеликого доробку письменника туди не ввійшла. У трьох випущених за життя Самійленка книгах він представлений у різних жанрах, але насамперед як лірик.

Провідний мотив (образ) лірики поета — Україна. Рідному краю, його історичним долям і сучасності, народові, природі, мові присвячено такі твори, як «Шкода!», «До неньки!», «Україні», «Весняні пісні», «Гей, за наш рідний край», «Невже для нас...» та ін. Серед них вірш «Українська мова» (1885).

4. Слухання поезії «Українська мова» в аудіозаписі

5. Бесіда за питаннями

✵ До чого закликає В. Самійленко у поезії?

✵ Якими засобами автор малює образ рідної мови?

✵ Кому присвятив цього вірша В. Самійленко. Свою думку доведіть.

6. Поглиблення відомостей з теорії літератури

Риторичні фігури (гр. rhеtеrіkоs — ораторський, красномовний) — особливі синтаксичні конструкції з виразною авторською

інтонацією, з яскравим емоційним забарвленням, посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді.

Запитання: «За що кара? За що мені муки?»

Оклик: «Село! Село! Веселі хати!»

Звертання:

«І вам слава, сині гори, кригою окуті!

І вам, лицарі великі, Богом не забуті!»

Повтори (рефрени) — неодноразове повторення тих самих слів і висловлювань для підкреслення важливості.

Тавтологія — повторення одного й того ж чи близького за змістом або звучанням слова.

Анафора — повторення слова чи словосполучення на початку речення або віршованого рядка; єдинопочаток.

Епіфора — повторення слова чи словосполучення в кінці рядка або речення.

Для засобів поетичної виразності належить ритмічність мови, яка надає викладу художнього матеріалу особливої мелодійності, піднесеності, часом урочистості.

7. Виразне читання учнями поезії, її ідейно-художній аналіз

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу

1. Слово вчителя

Великому Кобзареві Самійленко присвятив низку задушевних ліричних поезій...

Народу син, борець за людську долю, голос якого в часи неволі, злиднів і темноти був болючим криком, світив трудящим променем сонця, завжди викликав у Самійленка почуття найглибшої пошани. Про «Кобзар» і його безсмертного творця він писав у віршах і статтях, ставив ідеї Шевченка за приклад собі й своїм сучасникам — поетам. Про величезну історичну заслугу Шевченка в розвитку української літературної мови ніхто так сильно, правдиво й поетично не сказав, як В. Самійленко у вірші «Українська мова» (пам’яті Т. Г. Шевченка).

2. Поетична хвилинка

Виразне читання учнем вірша «Найдорожча перлина» В. Самійленка.

3. Бесіда за питаннями

✵ Розкажіть про основні факти життя В. Самійленка.

✵ Коли й під впливом яких обставин Самійленко почав писати українською мовою?

✵ Що змусило поета емігрувати?

✵ Яку роль відіграв Т. Шевченко у творчості письменника?

✵ Яке значення має творчість В. Самійленка для розвитку української літератури?

✵ Які мрії письменника почали збуватися в наш час?

IV. Домашнє завдання

1. Дати визначення алегорії. Розкрити алегоричний зміст поезії.

2. Вивчити вірш «Українська мова» напам’ять.