Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Усі уроки української літератури у 8 класі - О. П. Ващенко 2008
Алегоричність першої частини вірша «Українська мова». Паралелізм як основа його композиції
Із нової української літератури
Всі публікації щодо:
Самійленко Володимир
Н. І. Счастливцева
Мета: розкрити алегоричний зміст першої частини вірша; з’ясувати, який художній засіб покладено в основу його композиції; розвивати навички виразного читання, складати партитуру твору; дати поняття паралелізму; виховувати в учнів патріотизм, почуття краси рідного слова.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет В. Самійленка, його твори, таблиця «Шлях української мови», портрет Т. Шевченка, «Кобзар».
ХІД УРОКУ
I. Мотивація навчальної діяльності.
Оголошення теми і мети уроку
II. Актуалізація опорних знань учнів
1. Виразне читання учнями поезії «Українська мова» напам’ять
2. Слухання учнівських домашніх творів
3. Опрацювання таблиці «Шлях української мови» (див. додаток)
4. Розгадати кросворд «Види тропів»
Впишіть у горизонтальні рядки види тропів.
III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Дати визначення алегорії. Розкрити алегоричний зміст поезії «Українська мова»
Висновок: композиція вірша двохчастинна. У першій, алегоричній частині, мовиться про те, як «...діамант дорогий на дорозі лежав, йшли багато людей й топтали його». Знайдений «мисливою рукою», огранений і вставлений у коштовний вінець, він засяяв і «промінням ясних всіх людей здивував». У другій частині зміст цієї прозової алегорії розкривається: «Так в пилу на шляху наша мова була». В цьому зв’язку та «мислива рука» прочитується як Шевченкова. Заслугою великого Тараса, якому присвячується вірш, вважається те, що він зробив вирішальний внесок у створення української літературної мови, вивів її на орбіту розвинених мов світу.
2. Відомості з теорії літератури
Паралелізм — паралельне зображення чимось подібних предметів, явищ.
— Який художній засіб покладено в основу його композиції?
3. Складіть партитури першої частини вірша. Виразне читання його
4. Творче завдання. «Ланцюжок думок»
Передайте власне ставлення до такого мовного явища, як суржик.
IV. Закріплення
1. Бесіда
✵ Поезія «Українська мова» відзначається високою майстерністю. Чим же вона досягається?
✵ Чим же досягається мелодійність вірша?
✵ Визначте ідейний зміст твору.
2. Слово вчителя
Віддаючи належне заслугам і пам’яті геніального попередника, В. Самійленко поставив перед сучасниками завдання вдосконалення рідної мови на противагу ворогам і на благо розвитку письменництва і науки:
Хай коштовним добром вона буде у нас,
Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас...
До речі, сам Самійленко плекав наше художнє слово, дбав про його чистоту і красу в мовознавчих статтях. Як про великого майстра мови висловився про нього суворий критик І. Франко: «він послугується мовою чистою, ясною, наскрізь народною і при тім, наскрізь інтелігентною... Мова його поезій, се один великий комплімент для будущої національної і літературної мови України, нехибна вказівка, куди мусить іти її розвій...»
V. Оцінювання
VІ. Домашнє завдання
1. Охарактеризувати місце письменника в українській літературі, використавши думки вчених.
2. Виконати ідейно-художній аналіз самостійно опрацьованої поезії «До неньки!» В. Самійленка. Записи оформити в читацькому щоденнику.
Додаток
Дата |
Подія |
Указ Петра І про заборону друкувати в Малоросії будь-які книги, крім церковних, які необхідно «для повного узгодження з російськими, і такими ж книгами справляти, щоби ніякої різниці і окремого наріччя в них не було» |
|
1753 |
Указ про заборону викладання українською мовою в Києво- Могилянській академії |
1789 |
Розпорядження Едукаційної комісії Польського сейму про закриття руських (українських) шкіл та усунення з усіх інших шкіл руської мови |
1817 |
Постанова про викладання в школах Західної України лише польською мовою |
1847 |
Розгром Кирило-Мефодіївського братства |
1863 |
Циркуляр міністра внутрішніх справ П. Валуєва про заборону видавати підручники, літературу для народного читання та книжки релігійного змісту українською мовою, якої «не было, нет и быть не может» |
1876 |
Указ Олександра II (Емський указ) про заборону ввозу до імперії будь-яких книжок і брошур «малоросійським наріччям», заборону друкування оригінальних творів і перекладів, крім історичних документів та творів художньої літератури, в яких «не допускати жодних відхилень від загальновизнаного російського правопису». Заборонялися також сценічні вистави й читання та друкування текстів до нот українською мовою |
1881 |
Заборона викладання у народних школах та виголошення церковних проповідей українською мовою |
1884 |
Заборона українських вистав в усіх губерніях Малоросії |
1895 |
Головне управління у справах друку заборонило видавати українською мовою книжки для дитячого читання |
1908 |
Указом Сенату Російської імперії україномовна культура і освітня діяльність оголошена шкідливою, «бо можуть викликати наслідки, що загрожують спокоєві і безпеці» |
1914 |
Указ Миколи ІІ скасував українську пресу |
1925 |
Відбувся пленум ЦК України про «українізацію» України |
1938 |
Постанова «Про обов’язкове вивчення російської мови в національних республіках СРСР» |
1958 |
Положення про вивчення другої мови за бажанням учнів і батьків |