Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Усі уроки української літератури у 8 класі - О. П. Ващенко 2008
Леся Українка. Розповідь про письменницю. «Красо України, Подолля!» Любов до природи рідного краю як вияв патріотизму письменниці
Із нової української літератури
Всі публікації щодо:
Українка Леся
Н. І. Счастливцева
Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Лесі Українки; через процес роботи над поезією збагнути патріотизм письменниці, любов до рідної природи; розвивати вміння зв’язно висловлювати свої думки; виховувати в дітей любов до творчості поетеси.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет Лесі Українки, виставка її творів, репродукція картини В. Зарецького «Леся Українка в гуртку «Плеяда»».
ХІД УРОКУ
I. Мотивація навчальної діяльності.
Оголошення теми й мети уроку
II. Актуалізація опорних знань учнів. Бесіда
✵ Чи відомо вам щось про Лесю Українку та її родину?
✵ Які її вірші більше запам’яталися?
✵ Леся Українка — це її справжнє ім’я та призвіще? Що таке псевдонім?
✵ Чим цікавилася вона в дитячі роки?
✵ Як майбутня письменниця ставилася до природи? Згадайте, де це відтворене в її віршах.
III. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу
1. Рольова гра «Маска»
Перевтілення в образ поетеси
Народилася 25 лютого 1871 року в місті Новгороді-Волинському. Батько — Петро Антонович Косач — і дві його рідні сестри Олена та Олександра були причетні до революційного руху в Росії. Моя мати — Олена Пчілка — українська письменниця. Двоюрідний дід по материній лінії Яків Якимович Драгоманов був декабристом; рідний материн брат Михайло Петрович Драгоманов — прогресивний діяч у галузі української культури й науки (публіцист, історик, літературознавець, фольклорист). Отже, виховувалася серед волелюбно революційно настроєних людей-гуманістів, патріотів своєї вітчизни.
Серед шістьох дітей була другою — на півтора року молодшою від брата Михайла. До тринадцятирічного віку були нерозлучні, за що жартома називали нас спільним іменем — Мишолесіє.
Найулюбленішими нашими книжками були «Кобзар» Т. Шевченка, оповідання Марка Вовчка, байки Леоніда Глібова, твори М. Гоголя, семитомник Павла Чубинського з казками, легендами та піснями, казки Андерсена.
Надзвичайно любили, як батько читав уголос твори О. Пушкіна, М. Салтикова-Щедріна.
Сестри й брати та я дружили з дітьми бідняцькими, бо батьки хотіли, щоб ми розуміли, що рідний народ — це трудящий люд, щоб навчилися шанувати свій народ, навчилися його звичаїв і мови.
Ще з дитинства цікавилася багатющою творчістю українського народу — піснями, казками, легендами. На все життя запам’яталася подорож у село Хаборицю, що поблизу Новгорода-Волинського. Там почула багато казок, повір’їв, пісень. А поетичні купальські та обжинкові обряди, які бачила там, запали в душу на все життя.
У 1878 році мого батька перевели на роботу до Луцька, а в 1879 році туди переїхали ми всі. Поселилися в будиночку над річкою Стир, неподалік від напівзруйнованого замку. Наслухалася там незвичайних, цікавих оповідань, легенд, переказів про цей замок, який скоро став моїм та товаришів місцем розваг.
«Перевтілення» в образ матері — Олени Пчілки
Хоч і не дуже довго довелося перебувати нам у Луцьку, але саме тут сталися радісні і сумні події, що позначилися на долі донечки Лесі. Власне в Луцьку вона, дев’ятирічна, написала перший вірш (присвячений засланій у Сибір тітці Олені — чоловіковій сестрі-революціонерці). Тут захворіла на туберкульоз, з яким мужньо вела «тридцятилітню війну»; тут почав формуватися її світогляд поетеси-борця. Ось подивіться фотографія Лесі тих років (альбом «Леся Українка»).
З Луцька вивозила своїх діточок до села Черкни подивитися на весняні обряди, послухати пісень. З того часу черкнянські веснянки, зокрема «Подоляночка», «Женчичок-бренчичок», «Заїнька», «Чорнушка-душка», «Перепілонька» стали улюбленими Лесиними піснями. Крім того, вона в дома часто слухала «червоні співи», революцій пісні, що їх співали гості — чоловікові сестри зі своїми друзями.
«Перевтілення» в образ батька П. А. Косача
Навесні 1882 року перебралися всі на постійне проживання в село Колодяжне, що неподалік від коваля, куди мене перевели на роботу. Тут Леся за допомогою брата Михайла записала багато народних пісень від різних людей — два великі загальні зошити (пісні записувала нотами). А якось дружина повезла дітей у гості до знайомої селянки з села Скулин. Господиня повела своїх гостей в урочище Нечемне, де її свояк, дядько Лев, випасав худобу. Краса того місця, легенди, почуті там, вразили Лесю на все життя. Їх вона пізніше використала у своїй безсмертній «Лісовій пісні».
З 1881 року дружина мусила переїздити з дітьми на осінь та зиму до Києва, бо прийшла пора Михайлові із Лесею здобувати освіту. І хоч навчання відбувалося вдома під наглядом приватних вчителів, але Леся разом з братом навчалася за програмою чоловічої гімназії.
«Перевтілення» в образ брата Михайла
У 1883 році (змахує сльозу) Лесі в Києві прооперували ліву руку, що позбавило її можливості грати на фортепіано (а мала неабиякі музикальні здібності!). З цього часу назавжди скінчилося Лесине навчання з учителями; три сестри та я з братом закінчили вищі навчальні заклади. Леся ж самотужки здобувала освіту — джерелом знань для неї були книжки і саме життя.
Пізніше в Берліні Лесі прооперували ногу, а туберкульоз прокинувся в легенях, потім в нирках. Але в боротьбі з хворобою сестричка настільки загартувалася, що самостійно вивчила мови — французьку, англійську, італійську, німецьку, польську, болгарську, старогрецьку, латинську. Дуже багато читала на різних мовах і на той час була однією з найосвіченіших жінок світу. У 13 років Леся вже була читачем Київської університетської бібліотеки. У дев’ятнадцятирічному віці вона для своєї молодшої сестри написала підручник «Стародавня історія східних народів».
2. Слово вчителя
З 13 років Леся по-справжньому стала до літературної роботи.
За ініціативою передової молоді, М. П. Старицького та М. В. Лисенка в Києві був організований гурток «Плеяда». Сюди входили представники старшого і молодшого поколінь.
Члени цього гуртка перекладали українською мовою кращі твори світової літератури, часто на засіданнях гуртка на задану тему писали твори, зачитували й обговорювали їх. Леся Українка як один із керівників цього гуртка дуже багато зробила в справі організації перекладів творів; сама зробила переклад з Гомера, Гейне, Гюго, Міцкевича, Гоголя та інших письменників. Ця робота шліфувала її письменницький хист, збагачувала кругозір. Одночасно це було своєрідним протестом проти царизму.
(Показати репродукцію картини художника В. Зарецького «Леся Українка в гуртку «Плеяда»»)
3. Виразне читання вчителем
поезії «Красо України, Подолля!»
4. Проведення гри «Кольорова палітра»
На дошці вивішені листки кольорового паперу: жовтий, блакитний, бузковий, зелений.
✵ Знайдіть, де авторка в поезії згадує ці кольори.
✵ Поясніть, що може символізувати кожен з кольорів.
Жовтий — краса, здається, навкруги, але зазнає недолі, горя.
Блакитний — річечка... плине попід кручі.
Бузковий — хороші. села на весні, що буяють бузковим цвітом.
Зелений — хатки ... садками буйними вкриті, стоять тополі, бори величезні, густії, ярочки зеленії, стежечки перевиті.
5. Аналіз мовних засобів твору
— Які художні засоби використовує письменниця?
Епітети: весела балочка, срібним маревом, лани золотії і т. д.
Метафори: тополі розмовляють з вітром, бори проводять розмови, стежечки ... збігаються до річечки.
Порівняння: стежечки, мов стрічечки, лани, здається без краю.
Риторичні фігури: риторичний оклик: Красо України, Подолля!
6. Аналіз віршування
✵ Назвіть види рим.
✵ Проаналізуйте спосіб римування.
✵ Визначте вид строфи.
✵ Накресліть схематичний малюнок до першої строфи.
IV. Закріплення вивченого
1. Бесіда
✵ З’ясуйте ідейний зміст вивченої поезії.
✵ Який факт із життя Лесі Українки найбільше сподобався?
✵ Риси характеру, особливості вдачі людини — це вроджені якості, дарунок долі. Чи потрібно їх розвивати?
✵ Як називається опис природи в літературному творі? Чи є він у поезії і яка його роль — основна чи другорядна? Свою думку доведіть.
2. Творче завдання
Спробувати написати листа у вічність за поданим початком. Шановна Ларисо Косач!
Пишу листа і знаю, що не отримаю відповіді. Але байдужим теж не буду залишатися. Так хочеться подякувати за творчість! За своє недовге життя Ви залишили багато творів світового мистецтва, які вражають силою незламного духу...
Оцінювання.
V. Домашнє завдання
1. Користуючись додатковою літературою, самостійно підготувати повідомлення на тему «Рівень української поезії під час виходу першої збірки Лесі Українки».
2. Уявіть, що ви їдете з поетесою в поїзді і дивитися у вікно. Та частина виднокола, що прилягає до обрію, змінюється повільніше, ніж та, що ближче до залізниці. Доведіть, що цією обставиною зумовлена зміна ритму в різних строфоїдах та відмінність у звучанні. Запам’ятайте, що ця поезія є класичним прикладом між змістом і віршовою формою твору. Визначте особливості його композиції.
