Українська література 9 клас. Плани-конспекти уроків для шкіл з російською мовою навчання - В. В. Паращич 2009

Українська література як художнє відображення життя народу

Всі публікації щодо:
Теорія літератури

Тема. Українська література як художнє відображення життя народу.

Мета: допомогти учням з’ясувати роль і місце художньої літератури в духовному житті нації, її зв’язок із життям народу; розвивати навички історичного та естетичного аналізу художнього твору, сприйняття інформації на слух; розширювати кругозір учнів; виховувати любов до художнього слова, книги.

Обладнання: портретна галерея українських письменників, книжкова виставка, карта України, аудіо- та відеозаписи.

Теорія літератури: принципи аналізу художнього твору.

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Вступне слово вчителя.

Якими б розвиненими сьогодні не були технічні, електронні засоби інформації, книга, особливо художня, є духовним скарбом народу, джерелом вікової мудрості предків. Вона залишається такою завжди, хоча б тому, що саме з неї черпається більшість інформації, у тому числі книга є основним джерелом для всесвітньої мережі Інтернет.

У дев’ятому класі ми розпочинаємо знайомство з історією української літератури від її зародження до наших днів; спробуємо осмислити її багатотемність, широту проблематики, жанрову й стильову розмаїтість, визначити першовитоки в контексті світової літератури. Було б дуже добре, якби знайомство з гарним художнім твором стало для вас джерелом душевної енергії, мудрості, краси, а не якимось примусовим, нудним заняттям.

Видатний російський учений, академік Дмитро Лихачов, звертаючись до юних читачів, сказав: «Література дає вам колосальний, найширший і найглибший досвід життя. Вона робить людину інтелігентною, розвиває в ній не лише почуття краси, а й розуміння — розуміння життя, усіх його складнощів, служить вам провідником в інші епохи й до інших народів, розкриває перед вами серця людей, тобто робить вас мудрішими. Але все це вам дається тоді, коли ви читаєте, вдумуючись в усі подробиці, бо найголовніше часто криється саме в дрібницях. А таке читання можливе лише тоді, коли ви читаєте із задоволенням».

Які мудрі слова, чи не правда? Кожен наш наступний урок буде розпочинатися «Хвилинкою мудрості». Ви по черзі будете готувати для своїх товаришів афоризми, крилаті вислови, красиві, насичені мудрістю поетичні чи прозові рядки з українських художніх творів і коротко коментувати їх (бажано, щоб вони були пов’язані з темою уроку).

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

«Хвилинка мудрості».

1) Учитель пропонує учням завести зошити із літературознавчим словничком (бажано на перших двох аркушах, щоб, відкриваючи його, одразу можна було б повторити літературознавчі терміни й визначення).

2) Розповідає про вимоги до підготовки домашніх завдань, опрацювання навчального матеріалу, ведення зошитів та словничків.

3) Повідомляє, що кожен урок літератури починатиметься «Хвилинкою мудрості»: учні по черзі самостійно підбиратимуть висловлювання мудрих людей, письменників (конкретно за темою певного уроку), зачитуватимуть їх і коментуватимуть.

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Усне анкетування.

1) Які книги ви прочитали влітку, що вам запам’яталося, що вразило, примусило замислитися?

2) Чому ви надаєте перевагу — читанню книги чи перегляду екранізації класичного художнього твору?

3) Як ви думаєте, що змушує людей читати в громадському транспорті, адже там шумно й незручно?

4) Книгам яких тематичних груп ви надаєте перевагу (історичним, про природу, кохання, фантастичним, детективним тощо)? Чому саме?

5) Як ви ставитеся до літератури «фентезі»?

6) Чи любите ви поезію? Відповідь обґрунтуйте.

2. Запис плану навчальної теми.

1) Роль і місце художньої літератури в духовному житті нації.

2) Зв’язок літератури із життям народу.

3) Літературний процес: його становлення, розвиток, першооснови.

4) Художній твір — вид мистецтва, його загальнолюдська естетична цінність.

5) Аналіз художнього твору в історичному та естетичному контекстах.

3. інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

✵ Визначте роль і місце художньої літератури в житті людини.

Орієнтовні відповіді

— З допомогою художньої літератури люди пізнають світ в усьому його різноманітті, в минулому, теперішньому і навіть майбутньому.

— Художня література вчить поважати загальнолюдські цінності, виховує кращі людські якості. Розвиває образне й логічне мислення, спонукає до мрії. Вона приносить естетичну насолоду, вчить бачити красу життя, вселяє життєвий оптимізм.

4. Робота з літературознавчим словником.

Учні роблять записи в зошитах.

Естетика — наука про прекрасне, загальні закони краси.

Естетичне почуття — психічна здібність сприймати предмети і явища об’єктивного світу з погляду їх краси. Здатність людини до естетичних почуттів є її достоїнством.

5. Слово вчителя.

Отже, художня література кожного народу — це свідчення того, що є нація, спільнота, існує національна мова, духовний досвід і менталітет. Література нерозривно зв’язана із життям народу, його історією, світобаченням, характером. Але вона не ілюстрація до історії, це нова реальність, естетична дійсність, вид мистецтва, який не тільки відображає певні явища, а й впливає на формування нової свідомості.

Витоки літератури слід шукати в усній народній творчості.

Українська література пройшла довгий і складний шлях становлення, поки стала знаною й відомою у світі. Попри всі численні заборони та обмеження з боку існуючої в той чи інший період влади, література розвивалася, живлячись народними джерелами та світовими культурними традиціями.

Українська література дала світові таких визначних митців, велетнів духу, як Г. Сковорода, І. Котляревський, Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський, О. Довженко, Олесь Гончар, В. Симоненко, Ліна Костенко, В. Стус, Гр. Тютюнник та багатьох інших.

Ось лише кілька промовистих фактів:

6. Словникова робота.

Літературу вивчає така галузь науки, як літературознавство, що має основні «гілки»: історія літератури, теорія літератури, літературна критика. Для того щоб краще зрозуміти художній твір, його ідейно-художні особливості, слід застосовувати розумовий прийом — аналіз.

(Учні роблять записи до літературознавчого словничка.) Аналіз літературного твору — це його наукове дослідження з метою правильного розкриття ідейного змісту й особливостей художньої форми в їх єдності, осмислення життєвих явищ, зображених у творі, оцінки виховного та естетичного значення твору.

7. Опрацювання й запис схем аналізу епічних та ліричних творів, художніх образів.

(Див. Додаток до уроку № 1.)

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Інтерактивна вправа «Гронування».

✵ Складіть схему «Художня література (зв’язки, роди, жанри)». Див. с. 13.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

інтерактивна вправа «Мікрофон».

(Питання записані на закритій дошці, учні за бажанням відповідають на одне з них.)

✵ Продовжіть речення.

«Я думаю, що художня література…»

«На уроці мені найбільше запам’яталося…»

«Я хотів би (хотіла б).»

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати тему за підручником відповідно до плану уроку, підготувати «Хвилинку мудрості», повторити теорію літератури.

ДОДАТОК ДО УРОКУ № 1

Схема аналізу епічного твору

1. Автор, його місце в літературі.

2. Автобіографічні та біографічні відомості, пов’язані з життєвою основою твору.

3. Соціально-суспільні умови, за яких був написаний твір.

4. Назва твору (алегорична, символічна, метафорична, сюжетна, влучна (чи ні), образна (чи ні) та ін.).

5. Жанрові особливості.

6. Тема.

7. Ідея.

8. Художній конфлікт (соціальний, побутовий, психологічний).

9. Композиція (експозиція, зав’язка конфлікту, розвиток дії, кульмінація, розв’язка конфлікту).

10. Правда та художній вимисел.

11. Проблематика твору.

12. Аналіз художніх образів.

13. Мова автора як своєрідність його індивідуального почерку; описи та ліричні відступи.

14. Народність твору.

15. Роль твору в суспільному житті того часу.

16. Актуальність (чи неактуальність) його для сучасників.

17. Вплив яких відомих авторів відчувається (чи ні) в даному творі.

18. Відгуки критиків та інших діячів мистецтв.

19. Екранізації та сценічні постановки (якщо є). Чим авторський задум відрізняється від режисерського втілення.

20. Ваші думки з приводу прочитаного.

Схема аналізу художніх образів

1. «Анкетна» характеристика героя (хто? звідки? якого роду? чим займається?).

2. Персонаж головний, другорядний чи епізодичний.

3. Чи є в нього прототип?

4. Портрет героя (відповідність чи невідповідність зовнішності й внутрішнього світу).

5. Подача характеру персонажа (у розвитку чи епізодично).

6. Соціальне звучання образу.

7. Пов’язані з даним героєм проблеми, які порушує автор.

8. Психологічна складність характеру (духовне багатство, моральна краса чи потворність, їх співвідношення в душі героя).

9. Місце і роль персонажа в сюжеті. Чим пов’язаний він з іншими героями (зв’язком життєвим, емоційним, духовним).

10. Мова як засіб самовираження персонажа.

11. Ставлення до героя інших дійових осіб.

12. Ставлення автора до свого героя.

13. Актуальність проблем, порушених письменником через даний персонаж.

14. З якими відомими вам героями перегукується образ даного твору. Що в них є спільним, а що відмінним?

15. Ваше сприйняття героя.

Схема аналізу ліричного твору

1. Автор, його місце в літературі.

2. Тематичне спрямування всієї творчості митця.

3. Які життєві обставини дали імпульс для написання твору (якщо відомо).

4. Назва твору (алегорична, метафорична, символічна, сюжетна, образна, інтригуюча і т. ін.).

5. Тема поезії та провідні мотиви.

6. Ідея.

7. Жанр.

8. Композиція (якщо є).

9. Ліричний герой.

10. Образи, символи твору (якщо є).

11. Сюжетні лінії (якщо є).

12. Настрій (мінор, мажор).

13. Художні засоби.

14. Віршовий розмір, рима.

15. Місце твору в доробку поета.

16. Актуальність твору.

17. Ваші роздуми та почуття, навіяні поезією.

Орієнтовний план аналізу ліричного твору

1. Історія написання.

2. Історична основа (якщо є).

3. Літературний рід, жанр, жанровий різновид.

4. Безпосередній текстуальний аналіз, який передбачає читання всього тексту із зупинками. Висвітлення у вільно вибраному порядку власне розуміння таких художніх явищ, як:

1) художній образ (ліричний герой, образ-пейзаж та ін.);

2) почуття і думки в їх перебігу;

3) виражальні засоби мови на 4-х рівнях:

а) тропи (епітет, порівняння, метафора, метонімія, синекдоха, гіпербола, алегорія, символ, іронія, сарказм);

б) стилістичні фігури (повтор, анафора, поетичне кільце, антитеза, паралелізм, градація, риторичні фігури);

в) засоби звукопису (алітерація, асонанс, звуконаслідування);

г) лексичні засоби (синоніми, антоніми, застарілі слова, неологізми, діалектизми).

5. Особливості віршування (строфіка, метрика, фоніка).