Плани-конспекти уроків - Українська література 9 клас - 2002

Розвиток зв'язного мовлення. Письмовий твір на одну з тем, названих у домашньому завданні до уроку № 61

Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Письмовий твір на одну з тем, названих у домашньому завданні до уроку № 61.

Мета: перевірити набуті учнями знання, їхнє вміння застосовувати ці знання через виконання самостійної роботи; розвивати творче мислення, уміння зіставляти історичні події з художнім відображенням їх у мистецтві слова; виховувати в учнів впевненість у своїх можливостях, повагу до творчої праці письменників.

Обладнання: тексти.

ХІД УРОКУ

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання.

З’ясувати розуміння пропонованих тем, вибір теми, розглянути пропозиції щодо інших тем.

II. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Початкові етапи роботи над твором.

1) Вибір теми.

2) Складання плану.

3) Обговорення плану.

4) Підбір цитат для твору.

2. Ознайомлення учнів зі зразком учнівського твору.

Зразок

Зображення козацького лицарства в романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада»

В історію української літератури Пантелеймон Куліш увійшов насамперед як автор першого українського роману «Чорна рада. Хроніка 1663 року» (1857).

У романі правдиво відтворено соціальні суперечності в Україні після переможної визвольної війни Б. Хмельницького: між поміщиками і селянами, шляхтою і міщанами, міщанами і козаками, козаками і селянами, старшиною та рядовим козацтвом. Одним із наслідків цих суперечностей і стала «чорна рада», в якій взяли участь народні низи — «чернь». Оця «чорна рада» була кульмінаційним моментом у боротьбі за гетьманську булаву між Павлом Тетерею, Якимом Сомком та Іваном Брюховецьким. І хоча Брюховецький підступністю здобув перемогу, автор показує нам і справжнє козацьке братерство, лицарство, честь.

Викликає повагу паволоцький полковник Шрам, який прагнув об’єднання України. Доля батьківщини, рідного народу визначає сенс життя цього воїна-священика. «… Привернемо всю Україну до однієї булави», «Як треба рятувати Україну, байдуже мені І літа, і рани», — такі патріотичні висловлювання Шрама не раз зустрічаються на сторінках роману. Йому властиві риси справжнього лицаря-запорожця, який понад усе любить свободу і зневажає небезпеку.

Гідний батька і його син — романтичний і мужній Петро Шраменко — «орел, а не козак». Відчуваємо велику симпатію до нього самого автора: «Він добрий був син і щирий козак, лучне йому з нудьги загинути, ніж панотця навік преогорчити і золоту свою славу гряззю закаляти».

Основним критерієм оцінки вчинків своїх героїв є для Пантелеймона Куліша їхня відданість рідному народу. Недаремно полковник Шрам підтримує кандидатуру Якима Сомка на гетьманство, бо бачить, що саме він може зміцнити державність України. Полковник розуміє небезпеку, що загрожує батьківщині, і поспішає за своїм сином до Ніжина, щоб підтримати розумного і далекоглядного гетьмана Сомка.

Сомка автор наділяє характерними рисами українського полководця і державного діяча — тими рисами, якими наділив його український народ в думах, піснях, легендах: «Сомко був воїн уроди, красоти дуже дивної; був високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий, голова в кучерях, як у золотавому вінку; очі ясні, веселі, як зорі, і вже чи ступить, чи заговорить, то справді по-гетьманськи». Ідея сильної української держави згуртовує навколо Сомка представників різних верств тогочасного суспільства. Виняткова чесність, відданість своєму народу, мудрість увиразнюють духовний і політичний портрет Сомка як справді народного ватажка, фольклорно-епічного «батька».

Пізніше, коли Сомка підступно полонив Брюховецький, його хотів ціною власного життя врятувати козак Кирило Тур. Та як справжній лицар Сомко навіть думки не допускає про такий порятунок.

Кирило Тур — ще один яскравий тип характеру в романі. Його життєва філософія — філософія свободи, любові і гуманізму, коріння яких у народних легендах і переказах про козака Мамая, в характері запорожців. Тут Куліш сповна використовує розповіді про те, як козаки напускали ману на свого супротивника і таким чином легко перемагали його, про їхню виняткову винахідливість та безпечність. Ось як розуміє Кирило сенс свого життя: «А в нас над усе — честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала і ворога під ноги топтала… слава ніколи не вмре, не поляже, лицарство козацьке всякому розкаже».

Створивши яскраві романтичні образи людей, відданих Україні, Пантелеймон Куліш наповнив роман живим колоритом епохи. Справжні патріоти своєї батьківщини, яких ми зустрічаємо в цьому творі, змушують замислитися про моральну відповідальність кожного з нас за майбутню долю України.

3. Самостійна робота учнів. Написання твору.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати твори Марка Вовчка «Кармелюк», «Народні оповідання», твори російською мовою. («Маша», «Игрушечка».)

Для самостійного читання: Марко Вовчок. «Ледащиця», «Три долі»; Оксана Іваненко. «Марія».