Професійний довідник учителя літератури - 2012 рік

Плани-схеми для організації самостійної роботи учнів (матеріали до стендів, технологічних карт)

Пам'ятка „Як виразно прочитати художній текст“

1.Готуючись виразно прочитати будь-який твір, декілька разів прочитайте його мовчки.

2.Визначте для себе особисту мету читання (ваше „надзавдання“): що саме ви хочете висловити під час читання, які почуття та асоціації прагнете викликати в слухачів.

3.Продумайте, у яких місцях тексту необхідно зробити паузи, які слова та словосполучення необхідно виділити голосом.

4.Удома декілька разів прочитайте твір уголос перед дзеркалом.

5.Тренуючись читати, подумки перевірте, чи не робите ви зайвих рухів.

6.Перед початком читання в класі займіть зручну позу, розгляньте слухачів і витримайте паузу. Розпочинаючи читати, не забувайте назвати автора й назву твору. Глибоко вдихніть, і розпочинайте читання.

Орієнтовна схема аналізу виразно прочитаного тексту

1. Чи правильно зрозумів виконавець тему й ідею твору?

2. Чи вдалося читцю під час читання передати авторську думку?

3. Яке було „надзавдання“ прочитаного? Чи виконано воно?

4. Чи є цікавими інтерпретація, „бачення“ твору, запропоновані читцем?

5. Чи задовольнили вас жести та міміка учня під час виконання твору?

6. Чи не було помилок під час передавання змісту художнього твору?

7. Чи вдалося виконавцю уникнути мовленнєвих недоліків під час читання?

Пам'ятка „Як підготуватися до переказу твору або його уривка“

1.Перш ніж починати писати, чітко визначте своє ставлення до героя, про якого ви писатимете у творі. Уважно прочитайте твір.

2.Поділіть його на завершені за змістом частини.

3.Підготуйтеся до переказу окремих частин:

¾ зверніть увагу на незрозумілі слова, словосполучення;

¾з'ясуйте їх зміст, намагайтеся використовувати їх під час написання переказу;

¾запам'ятайте, про що йдеться на початку, усередині та наприкінці кожної частини.

4.Переказуючи зміст частини, використовуйте запитання-порадники:

¾ Про що пише автор? (докладний зміст частини);

¾ Як він це робить? (художні засоби, які використовує автор).

5.Якщо вам запропоновано вибірковий переказ, то необхідно із усіх визначених частин обрати лише ті, які відповідають меті висунутих перед вами завдань, і докладно їх переказати.

6.Працюючи над стислим переказом, визначте головну думку прочитаного і, уникаючи зайвої деталізації, перекажіть основні події твору.

Пам'ятка „Як підготуватись до твору-роздуму про літературного героя“

1. Продумайте, що вас хвилює, цікавить, із чим ви не погоджуєтеся.

2. Прослідкуйте за текстом, як письменник розкриває характер героя, його вчинки. Зверніть увагу на художні деталі, які допомагають вам зробити висновок щодо ставлення автора до героя. Поміркуйте, чи погоджуєтеся ви з думкою автора.

3. Зробіть необхідні виписки з тексту, які допоможуть вам написати твір.

4. Відповідно до структури твору — вступу, основної частини, що складається з тез та доказів, висновку — доберіть додатковий матеріал (епіграф, цитати, факти), що стануть у пригоді під час написання твору.

5. Спочатку напишіть твір на чернетці.

6. Працюючи над вступною частиною твору, пам'ятайте, що її мета — підвести до розуміння вашої головної думки.

7. В основній частині твору викладайте свої думки й обов'язково аргументуйте їх. Намагайтеся уникати простого переказу епізодів твору. Пам'ятайте, що докази можуть бути як прямими, так і від протилежного. Використовуйте тільки ті слова, значення яких ви знаєте; ухиляйтеся від повторення тих самих слів.

8. У заключній частині твору зробіть емоційний обґрунтований висновок щодо вашого ставлення до героя, про якого ви пишете.

9. Прочитайте написане; перевірте зміст, послідовність викладу, грамотність, прослідкуйте за розділовими знаками.

10.Перевірте написане, подивіться, чи немає описок і пропуску букв.

Пам'ятка „Як писати твір компаративного характеру“

1.Розпочинаючи роботу над твором, ґрунтовно продумайте його тему.

2.Визначте головну ідею твору.

3.Складіть план, доберіть епіграф, що відповідатиме темі твору й розкриватиме його головну думку.

4.Визначте, що об'єднує та вирізняє твори, які ви аналізуєте.

5.Продумайте, який цитатний матеріал з обох творів використаєте для аргументації своєї думки.

6.Порівнюючи твори, пам'ятайте про композиційні засоби викладання думок. А саме:

¾ початок, що інтригує;

¾ послідовне розгортання тези;

¾ хід роздумів у формі „запитання-відповідь“;

¾ контрастне зіставлення аргументів;

¾ експресивний висновок.

7.Викладаючи думки, пам'ятайте, що вони мають бути пов'язані з темою та головною ідеєю твору.

8.Звертайте увагу на співрозмірність частин твору.

9.Слідкуйте за тим, щоб ваші думки розкривалися послідовно, щоб кожне попереднє речення було логічно пов'язане з наступним.

10. Формулюючи речення, намагайтеся, щоб воно було точним, простим, ясним, образним та не допускало подвійного тлумачення.

Критерії та вимоги до написання есе

Критерії

Вимоги

Знання

і розуміння

теоретичного

матеріалу

¾ Визначити предмет есе;

¾ позначати коло понять і теорій, необхідних для відповіді на запитання;

¾ розуміти і правильно використовувати терміни та поняття;

¾ ілюструвати поняття відповідними прикладами

Аналіз і

оцінка інформації

¾ Використовувати основні категорії аналізу;

¾ виділяти причинно-наслідкові зв'язки;

¾ застосовувати систему порівняльних характеристик;

¾ давати особисту суб'єктивну оцінку проблемі

Побудова

суджень

¾ Виділяти питання дослідження;

¾ ділити есе на частини за змістом;

¾ зберігати логічність міркувань під час переходу від однієї частини до іншої;

¾ аргументувати основні положення есе

Презентація

есе

¾ Використання графічного та ілюстративного матеріалу;

¾ чіткість та виразність презентацій;

¾ культура мовлення;

¾ формулювання проміжкових та кінцевих висновків

Пам'ятка учаснику дискусії

1. Перш ніж виступати, чітко визначте, якою є ваша позиція. Переконайтеся, що ви адекватно розумієте сутність проблеми.

2. Уважно вислухайте опонента і тільки після цього висловлюйте свою точку зору.

3. Пам'ятайте, що найкращим способом доказу або спростування є досконала логіка, беззаперечні факти й аргументи.

4. Сперечайтеся чесно і відверто, намагаючися спростувати, а не викривити висловлювання своїх опонентів.

5. Доводячи або спростовуючи думку, необхідно висловлюватися чітко, ясно, зрозуміло, своїми словами.

6. Якщо під час дискусії було доведено хибність вашої позиції, майте мужність визнати це.

7. Ніколи не використовуйте образливих висловлювань щодо опонента або його позиції.

8. Завершуючи свій виступ, підбийте підсумки та сформулюйте висновки.

Типи проблемних навчальних запитань

¾Запитання, для відповіді на яке в учнів не вистачає інформації. Вони мають прочитати певний матеріал, що стане джерелом їхньої відповіді.

¾Запитання, для розв'язання якого потрібно застосувати складний алгоритм мислення. З інтелектуального кута учня виведе лабіринт „сократівських запитань“.

¾Запитання, для відповіді на яке необхідно знати паралель, аналогію.

Алгоритм дискусії-диспуту

1. Визначення теми диспуту.

2. Формулювання мети диспуту.

3. Складання плану (сценарію) диспуту:

4. добирання літератури;

5. розробка питань (основних, додаткових, корегувальних);

6. підготовка учасників диспуту.

7. Вступне слово ведучого.

8. Стислі висловлювання обох сторін щодо предмета (проблеми) суперечки.

9. Почерговий розгорнутий виклад сторонами свого бачення розв'язання спірного питання.

10.Підбиття підсумків диспуту.

11.Узагальнювальне слово ведучого.

Рівні оцінювання учасників дискусії арбітрами

Діловий

¾ Ступінь підготовки й опанування матеріалу.

¾ Ефективність рекомендацій.

¾ Аргументованість позицій чи пропозицій.

Риторичний

¾ Культура мовлення.

¾ Лаконічність.

¾ Логічність відповідей.

¾ Чіткість і доказовість висновків.

Етичний

¾ Манера поведінки.

¾ Уміння підтримувати зв'язок із аудиторією.

¾ Тактовність і коректність відповідей на запитання.

¾ Толерантність до опонентів.

Правила проведення дискусії

Варіант № 1

1. Необхідно критикувати ідеї, а не опонентів.

2. Мета дискусії полягає не в тому, щоб визначити переможця, а в тому, щоб дійти згоди.

3. Усі учасники дискусії мають бути залучені до обговорення питань.

4. Кожен учасник дискусії має рівні права та можливості висловити свою думку.

5. Виступи виголошують організовано, за дозволом ведучого.

6. Будь-яка точка зору підлягає обговоренню і не може відкидатися без нього.

7. Упродовж дискусії її учасники під впливом фактів і аргументів можуть змінювати свою позицію.

8. Під час дискусії необхідно підбивати проміжкові й остаточні підсумки.

Варіант № 2

1. Ретельно продумайте свою точку зору і аргументи до неї.

2. Вступаючи в дискусію, не розпочинайте її з тих запитань, з яких у вас із опонентом немає згоди.

3. Використовуйте метод Сократа, який полягає в тому, що свою думку ви розподіляєте на малі частини і кожну пропонуєте у формі запитання.

4. Уникайте категоричності, особливо якщо ви заперечуєте.

5. Обминайте монологи, адже діалог є продуктивнішим.

6. Умійте почути та зрозуміти позицію опонента.

7. Не переривайте співрозмовника.

8. Не висміюйте його і не доводьте його точку зору до абсурду.

9. Не чіпляйтеся до невдалої форми висловлювання опонента.

10. Не переходьте на особистість співрозмовника.

11. Не розбивайте його позицію, а доведіть свою.

12. Волійте не перемагати, а знайти істину.

13. Погоджуйтеся з тим, у чому правий ваш співрозмовник, знайдіть раціональне в його словах; поясніть, чому ви не можете погодитися зі своїм опонентом і висловіть свої думки.

Організація роботи за параграфом підручника

1.Зверніть увагу на назву параграфа. Прочитайте весь параграф, для того щоб скласти загальне уявлення про його зміст. Знову поверніться до теми параграфа та з'ясуйте, якою мірою ви зрозуміли її.

2.Визначте за відповідними словниками значення слів і термінів, які вам незрозумілі.

3.Зверніть особливу увагу на своє розуміння позначених у підручнику іншим шрифтом понять, тверджень, ідей, висновків тощо.

4.Спробуйте пов'язати матеріал параграфа й інформацію, яку ви отримали на уроці або записали в зошиті.

5.З'ясуйте, яким є ваше розуміння наведених понять. Вам необхідно вміти давати визначення понять, розкривати їх особливості та взаємозв'язки з іншими поняттями.

6.Інколи для того, щоб полегшити підготовку домашнього завдання, доцільно усно або письмово скласти його план.

7.Якщо в тексті є посилання на зміст вивчених раніше параграфів, перегляньте їх.

8.За наявності тих питань і проблем, що вас зацікавили або з наведенням яких ви не погоджуєтесь, зверніться до додаткової літератури.

9.Опрацьовуючи зміст параграфа, не забувайте про те, що він є лише матеріалом для формування ваших власних світоглядних уявлень. Тому ви повинні знати теоретичний матеріал, зберігаючи при цьому право самостійно робити висновки особисто для себе.

10. Для того щоб зрозуміти, чи добре ви опанували матеріал, спробуйте переказати його, не користуючись підручником. Можна переказувати параграф, спершу спираючись на матеріал, а потім без нього.

11. У випадку виникнення ускладнень поверніться до тексту і ще раз перечитайте незрозумілі фрагменти або параграф загалом. Ви краще зрозумієте текст, якщо спробуєте самостійно поставити якомога більше запитань до тих фрагментів, які не зрозуміли.

12. Підготуйте відповіді на запитання та завдання, уміщені після параграфа, і виконайте завдання, запропоновані вчителем.

Складання простого або розгорнутого плану

1. Зверніть увагу на тему плану, який ви повинні скласти. Уважно прочитайте текст і оберіть із нього лише той матеріал, який відповідає темі плану.

2. Розпочинайте складати план тільки тоді, коли з'ясуєте зміст матеріалу загалом.

3. Залежно від того, який вид плану (простий чи розгорнутий) необхідно скласти, оберіть один із двох запропонованих шляхів:

¾ якщо потрібно скласти простий план, то поділіть текст на логічно завершені частини; знайдіть у кожній із них головну думку; чітко, ясно і конкретно сформулюйте та запишіть її;

¾ якщо план розгорнутий, у кожній із логічно завершених частин тексту вирізніть декілька положень, які розкривають головну думку; сформулюйте і запишіть головні думки у вигляді пунктів плану, а положення, що їх розкривають,— як підпункти.

4. Перед тим як записати план, перевірте, чи всі головні ідеї тексту знайшли відображення у ньому.

Складання тез

1. Уважно прочитайте текст, на підставі якого необхідно скласти тези.

2. З'ясуйте значення слів і термінів, значення яких є вам незрозумілим.

3. Розпочинайте складати тези лише тоді, коли ви з'ясували зміст тексту загалом та його головну думку.

4. Визначте в тексті головні положення, що є ланками логічного ланцюжка, за допомогою якого автор послідовно розкриває свою думку.

5. Сформулюйте їх своїми словами (це сприяє кращому розумінню тексту) і запишіть.

Складання конспекту

1.Запишіть автора твору, його назву та вихідні дані.

2.Перед тим як розпочати конспектування, необхідно ознайомитися з текстом загалом.

3.Визначте в тексті логічно завершені частини й у кожній із них знайдіть основну думку, дайте їм назву. На підставі цього складіть план.

4.Підготуйтеся до виконання завдання: поділіть аркуш у зошиті на дві нерівні частини для запису плану (зліва) та конспекту (справа).

5.Складіть конспект змісту кожної логічно завершеної частини тексту відповідно до плану, дотримуючись таких умов:

¾ основний зміст тексту викладайте стисло;

¾ провідні думки, аргументи, висновки зазначайте докладно;

¾ назви глав, розділів, параграфів наукової праці обов'язково вказуйте точно;

¾ у конспекті використовуйте цитати. Дотримуйтесь правил цитування: необхідну цитату беріть у лапки, у дужках зазначайте джерело та сторінку;

¾ намагайтеся робити записи своїми словами, оскільки це сприяє кращому розумінню тексту;

¾ основні положення конспекту вказуйте навпроти відповідних пунктів плану.

6.Працюючи над конспектом, використовуйте систему підкреслень, вирізняйте найважливіше великими літерами, використовуйте умовні позначення; вони допоможуть вам під час відповіді за конспектом.

7.У лівій частині конспекту, крім плану, можна також робити записи незнайомих слів, імен і термінів, які потребують пояснення, необхідні доповнення, стислі висновки для себе, звернення до явищ сьогодення тощо.

8.Перевірте виконану роботу. У разі необхідності виправте або здійсніть уточнення пунктів плану та змісту конспекту.

9.У випадку якщо необхідно скласти конспект на підставі кількох джерел, спочатку визначають, який твір буде основним. Для цього прочитайте джерела та визначте, якою мірою в них розкрито проблему, що вас цікавить. Потім розділіть сторінку зошита на дві частини: у лівій зробіть конспект основного твору, у правій — запишіть доповнення до нього за іншими джерелами.

Робота над повідомленням

1.Визначте літературу, за якою готуватимете повідомлення.

2.Прочитайте матеріал, до якого складатимете повідомлення.

3.Складіть орієнтовний план свого повідомлення.

4.Опрацюйте літературу, за необхідності внесіть уточнення до плану. Зверніть увагу на логіку свого викладу.

5.Подумайте над тим, який ілюстративний матеріал доцільно використати.

6.Під час виступу з повідомленням не забувайте про виразність і правильність свого мовлення.

Написання реферату

Реферат містить:

¾аналіз теоретичного змісту питання;

¾самостійний аналіз фактів, подій, процесів, явищ, що відповідають теоретичній частині реферату;

¾узагальнення та висновки відповідно до змісту реферату.

1.Оберіть тему, на яку слід підготувати реферат, і відповідно до цього визначте мету його написання.

2.Продумайте, які питання та в якій послідовності вам необхідно висвітлити під час роботи над рефератом. Це допоможе скласти план реферату.

3.Визначте обсяг необхідної літератури за темою реферату і опрацюйте її:

1) читаючи дібрані статті та книжки, звертайте увагу на посилання авторів до джерел, оскільки вони можуть бути корисними вам у подальшій роботі над темою;

2) занотовуйте необхідне на окремих картках, зручних для подальшого опрацювання та систематизації матеріалу;

3) виписки, які ви робите, опрацьовуючи необхідну літературу, класифікуйте відповідно до плану реферату.

4.Реферат пишуть за таким планом:

1) у вступі пояснюють важливість і актуальність обраної теми; акцентують увагу на тому, що та як описуватимуть;

2) в основній частині розкривають зміст реферату;

3) у закінченні формулюють висновки, до яких дійшли;

4) наприкінці реферату подають список використаної літератури;

5) оформлення реферату має відповідати загальноприйнятим нормам посилань на джерела і вимогам бібліографії.

Як працювати з документом

Дайте відповіді на запитання:

1.Хто є автором документа? Хто, крім автора, брав участь у підготовці документа? Що ви знаєте про цих людей? Яку додаткову інформацію змогли б ви розшукати про авторів документа?

2.Коли було написано чи створено документ? Яке значення має час написання документа?

3.Де відбувалися події, про які йдеться в документі? Яке значення має місце, де відбулися згадані в документі події?

4.Які факти наведено в документі? Які висновки на їх підставі можна зробити?

5.Чому було створено документ? Що стало приводом для його створення? Що спричинило описані в документі події?

6.Як документ допоміг вам більше дізнатися про історичну подію, яка є предметом вивчення?

Підготовка до семінару

1.Ознайомтеся з темою семінару, питаннями та проблемами, запропонованими для обговорення на ньому.

2.Прочитайте відповідний теоретичний матеріал у підручнику.

3.Опрацюйте запропоновану додаткову літературу. Законспектуйте фрагменти, які стосуються проблем семінару.

4.Зверніть особливо увагу на наявність різних точок зору щодо проблем, запропонованих для обговорення. Проаналізуйте їх зміст і аргументацію.

5.Визначте, якою є ваша точка зору щодо проблем семінару. Поміркуйте над рівнем її обґрунтованості.

6.Якщо ви не готуєте повідомлення до семінару, варто продумати запитання, які ви бажаєте поставити доповідачам, або можливі доповнення.

7.Підготуйте відповіді на пізнавальні задачі, винесені до обговорення. Можна скласти власні задачі й запропонувати їх розв'язати учасникам семінару.

Порівняння різних точок зору на певні питання чи проблеми

1.Визначте зміст кожної позиції.

2.Спробуйте з'ясувати, на що спирався кожний автор, обґрунтовуючи свою точку зору.

3.Проаналізуйте наведені аргументи, логіку наведених доказів та об'єктивність висновків за обома позиціями.

4.Зробіть вибір на користь однієї з точок зору або сформулюйте власну, альтернативну позицію. Обґрунтуйте свою думку.

Усна або письмова рецензія на відповідь учня

Оцінюючи відповідь товариша, визначте, якою мірою вона відповідає таким вимогам:

1) повнота і правильність викладу фактів;

2) розуміння основних ідей і вміння їх сформулювати;

3) необхідна образність і емоційність;

4) використання відповідних понять і термінів;

5) наведення прикладів та їх доцільність;

6) послідовність й логічність відповіді (залежить від дотримання певного плану й обґрунтованості висновків).

Варто також звернути увагу на мовленнєві помилки (непотрібні повтори, обмежений лексичний запас тощо). Ураховуючи сказане вище, об'єктивно оцініть відповідь. Спочатку зверніть увагу на позитивні риси, а потім — на недоліки.

Опрацювання основних понять і категорій

1. Уважно прочитайте формулювання поняття.

2. Якщо воно містить терміни і слова, у розумінні яких ви не впевнені, то з'ясуйте їх значення за відповідними словниками (тлумачним, літературознавчим, іншомовних слів тощо).

3. Проаналізуйте наведене визначення терміна за його складом:

¾ установіть центральний змістовий елемент, без якого воно втратить сенс;

¾ визначте складові, які доповнюють і конкретизують центральний елемент.

4. З'ясуйте, у якому розумінні використовується поняття (широкому, вузькому, спеціальному, з позицій певного історичного типу світогляду тощо).

5. Порівняйте формулювання, яке ви аналізуєте, з іншими визначеннями цього поняття. При цьому пам'ятайте, що необхідно порівнювати аналогічні розуміння цього поняття.

6. Спробуйте сформулювати власне визначення поняття загалом або тих його окремих частин, що здаються вам складними для запам'ятовування. Подумайте над тим, чи змінить ваше визначення зміст поняття.

7. Установіть, якими є характерні риси й особливості поняття.

Як працювати над розповіддю за картиною

1. Знайдіть відомості про художника.

2. Зверніть увагу на назву картини. Дуже часто вона свідчить про задум художника, про те, заради чого полотно написане.

3. Вдумайтесь у зміст картини.

4. Спробуйте уявити, що було до моменту, зображеного художником, що буде після цього.

5. Подумайте, кого, у чому і як ви переконуватимете своєю розповіддю.

6. Сформулюйте тему і провідну думку розповіді. Дайте заголовок (назва картини і ваш заголовок можуть не збігатися).

7. Продумайте композицію розповіді. Ураховуйте, що кульмінації має відповідати момент, зображений на картині, адже він є головним; складіть план.

8. Звернуть увагу на пропорційність розповіді. Пам'ятайте: головне в ній — зміст картини.

На допомогу учневі

Що таке композиція твору

Композиція — це побудова твору. В основі твору лежить подія (випадок, епізод), тому в композиції твору розрізняють частини, пов'язані з розвитком цієї події: зав'язка, кульмінація, розв'язка.

Зав'язка — це момент, з якого починається подія і від якого залежить її розвиток.

Кульмінація — момент вищого напруження в розвитку події.

Розв'язка — результат розвитку події, її заключний момент. У творі може бути вступ, у якому автор пояснює, де, коли і з ким сталося те, про що він вирішив розповісти (експозиція або пролог), і заключна частина (епілог), у якій розповідається про те, як склалися долі героїв твору.