„У кого ненька, у того й голівка гладенька” - IІІ варіант - ТАРАС ШЕВЧЕНКО

Найкращі учнівські твори

„У кого ненька, у того й голівка гладенька” - IІІ варіант - ТАРАС ШЕВЧЕНКО

Саме весна, привітна і щедра, подарувала Україні вірного сина, а світові — генія. Ім'я дала хлопчикові рідна мати — Тарас. Дитинство Тарасика було нещасливе, бо дуже скоро він залишився сиротою:

  Там матір добрую мою,

  Ще молодую у могилу нужда

  Та праця положила...

Учитися хлопчик не мав змоги, тому з тринадцяти років пас чужі ягнята.

   Обернувся я на хати —

   Нема в мене хати!

   Не дав мені Бог нічого!..

   І хлинули сльози,

   Тяжкі сльози!..

Дуже боляче було Шевченкові, коли бачив під тином мале хлоп'я, сиротину, багатством якого була лише старенька свитина. А воно немов одірваний листочок, не мало де подітись. Здавалось митцеві, що це він бачить себе. Особливо боляче поетові було дивитись на долю дівчаток-сиріточок, бо нещасливою вона була і в дитинстві, і в майбутньому. Тому і створює Т. Шевченко поезію „На Великдень, на соломі...”, в якій особливо боляче звучать останні рядки:

 — А я в попа обідала, —

 Сирітка сказала.