Український дитячий фольклор. Фольклор народів світу. Хрестоматія - Частина І - Федотова С. О. 2015

Загадки

Всі публікації щодо:
Теорія літератури
Фольклор

Загадка - (від грецьк. - думати, вгадувати) - жанр фольклору, дотепне запитання, часто у віршованій формі. Загадки активізують пізнавальні можливості дитини, дорослого. Загадки містять в собі філософський зміст, пов’язані з міфологічним світобаченням.

Саме слово загадка утворилося від гадати , тобто думати, вгадувати. Загадка вимагає розумової роботи. Цей фольклорний твір будується на описові предметів, хитромудро прихованих; це дотепне запитання або вислів, що вимагає відповіді.

Загадка виникла дуже давно - ще в сиву давнину, коли люди не розуміли явищ природи, боялися навколишнього світу й обожнювали його. Наші предки вірили в чарівну силу слова, Словом вони задобрювали лихі сили. Так виникли замовляння й прокльони. А як бути зі словом, яке боїшся вимовити? Треба його заховати, розповісти про нього в прихованій формі, та ще й так, щоб не вимовити цього слова, але щоб інші здогадалися! Так, вірогідно, зароджувалися загадки...

Оскільки давні люди вважали довкілля живим, то і в своїх загадках вони зображували явища природи вигляді людей або у вигляді тварин, тобто надавали їм ознак живої істоти. Це оживлення називається уособленням. Тож уособлення - це основна ознака загадок.

Інша важлива ознака - порівняння. Щоб здогадатися, який предмет заховався у загадці, його порівнюють із схожим. Наприклад, калина та роса - з дівчиною, ніч - із птицею, із сукном.

*У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою чарівну вроду. (Калина).

*Зоря-зірниця, красна дівиця,

По небу гуляла, плакала-ридала,

Місяць побачив - не підняв,

Сонце встало і забрало. (Роса).

*Махнула птиця крилом - накрило півсвіту рядном. (Ніч).

*Чорне сукно лізе у вікно. (Ніч).

З давніх-давен до загадок завжди ставилися з великою повагою і навіть острахом, вірили в їхню чарівну, магічну силу. Навіть загадувати їх можна було тільки в певні години. Вірили: хто не відгадав загадки, того чекає нещастя, а можливо - і смерть, а хто відгадав - удача, успіх. Ось як про це співається в русальній пісні: дівчину перестріла із загадкою русалка, але загадку дівчина не відгадала...

У ті давні часи загадка була пов’язана з народними обрядовими культами, побутовими звичаями та обрядами. Навіть на весіллях молодому загадували загадки, Було гарною прикметою, якщо наречений відгадував їх, якщо ж ні - то весілля могло й не відбутися. Пізніше загадками розважалася молодь на вечорницях та святкових забавах.

Зараз загадки - це твори малих фольклорних жанрів, які найчастіше використовуються у навчанні та вихованні дітей.

Загадки -чудовий засіб розвитку логіки мислення, кмітливості, спостережливості, їх без змін використовують у художніх творах, у народних казках. Наприклад, у казці «Мудра дівчина» пан загадав братам: «Що є в світі ситніш, прудкіш, миліш над усе?»

Форма загадок теж різноманітна:

- загадки-запитання (Хто на собі свій будиночок носить? Що то за птах, що на вісьмох ногах?);

- загадки-вислови (Головата, дженджуриста, сорочок наділа тиста, а нога - одна). Поділяються загадки на різні групи і за змістом:

1. Це загадки про довкілля та природні явища:

Вдень у небі гуляє, а ввечері на землі сідає. (Сонце).

Без ніг біжить, без крил летить. (Вітер).

2. Про тварин і рослини:

Умивається часто, але рушником не витирається. (Кіт).

Живе один батько, тисячі синів має, всім шапки справляє, а собі не має. (Дуб і жолуді).

3. Речі побуту, господарський інвентар:

Корова без ніг, без тіла,

Скирту соломи з’їла. (Піч).

Лиш один ряд зубів, а цілий пень/корч перекусить. (Пилка).

4. Людина, її одяг, харчування, частини тіла:

П’ять братів народилося разом, а всі нерівні. (Пальці)

Білий камінь у воді тане. (Цукор).

Загадки можна складати й самим. Яким чином? Спершу обираємо предмет, який заховаємо у загадці. Наприклад, це буде місяць. На що він схожий, коли пливе на небі? Неповний -на золотий човен. А небо? На синє/чорне море. Отже, золотий човен по синьому/чорному морі пливе. (Місяць).

Розглянемо голівку часнику. Вона має корінчики, схожі на бороду, а зубки - на зуби. Ось і виходить загадка:-запитання: «Що то за голова, що лити зуби та борода?».

Можна складати ці дуже цінні твори ще й таким чином -перетворити прислів’я на загадку-запитання:

Хата хлібом багата. - Чим хата багата?

Де багато господинь, там хата не метена. - ...

Сором пече без вогню. - ...

Отже, загадки мають такі властивості:

*Мають прихований смисл.

*Виражають досвід людей.

*Стислі та влучні.

*Яскраві та поетичні.

*Малі за обсягом.

Білі овечки

По небу блукали,

Впали додолу,

В річку попали.

Чорна корова

Всіх зборола.

А білий віл

Усіх звів.

Барвисте коромисло

над річкою повисло.

Вірно людям я служу,

Я дерева стережу,

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним добуваю.

Надворі горою, а в хаті водою.

Чорне сукно лізе в вікно.

Летить їжаком, а падає - голяком.

Чок-чок-чок-чок!

Скринька впала на бочок.

Скринька тая не проста -

Скринька тая костяна.

У золотий клубочок сховався дубочок.

Жупан смугасто-зелений,

А серце, немов кумач.

На смак, як цукор, солодкий,

А сам кругленький, як м’яч.

Невеличке - з кулачок,

Та рум’яненький бочок.

Доторкається - гладеньке,

А відкусиш - солоденьке.

Стоїть хлопчик під пеньком,

Накрив голову брильком.

***

В теплій шубі він лежить,

Цілу зиму міцно спить,

А прокинеться від сну -

Зустрічатиме весну.

***

Що то воно: у воді водиться,

З хвостом родиться,

А як виростає, хвіст відпадає?

***

Прилетіли гості,

Сіли на помості,

Без сокири, без лопати

Поробили собі хати.

***

Хто з хвостом і з вушками?

В кого лапки з подушками?

Як іде, ніхто не чує.

Тих, крадучись, полює.

***

Хто це? Має гребінь

Та не може ним чесатися.

***

Колючий клубочок

Прибіг у садочок.

***

Що сходить без насіння?

Хто поруч іде, а сліду не лишає?

*Плавала, купалася, сухенькою зосталася.

*Що сходить без насіння?

*Плету хлівець на четверо овець,

А на п’яту окремо.

*Біла рілля, чорне насіння,

Хто вміє - той посіє,

Хто знає - відгадає.

*Не чоловік, не звір, а має вуса.

*Не кущ, а з листочками,

Не сорочка, а зшита,

Не чоловік, а навчає.

*Маленький, чепурненький,

Крізь землю пройшов,

Червону шапочку знайшов.

Шорний, та не ворон,

Рогатий, та не бик,

Шість ніг без копит:

Летить - виє,

Сяде - землю риє.

*Маленький хлопчик зліз на стовпчик,

Одежі не носить, їсти не просить.

Личенько рябее.

Що воно таке?

*Що росте без кореня?

*Що біжить без повода?

*Один баранець пасе тисячу овець.

*Що без леза та без зуба розтина міцного дуба?

*Рукавом махнув - дерева нагнув.

*Мене просять і чекають, а як покажусь - утікають.

*ід землею птиця кубло звела і яєць нанесла.

*В якім лісі нема листя?

*У хатах прозорих всі вони живуть,

Можеш ти їх бачить, та не можеш чуть.

*Летить - пищить, сяде - мовчить.

Хто його вб’є, той свою кров проллє.